З приходом Володимира Путіна до влади, Кремль почав використовувати інформацію як зброю у досягненні своїх агресивних цілей. Наприкінці літа 1999 р. Володимир Путін стає головою уряду РФ на пропозицію тодішнього президента Бориса Єльцина.
Путін пересів до прем’єрської фотелі з крісла голови ФСБ і як представник органів безпеки починає свою діяльність на чолі уряду з розв’язання чергової війни проти Чечні, яка фактично отримала незалежність від Москви після російсько-чеченської війни 1994-96 рр. Уся кремлівська пропагандистська машина в одну секунду була зосереджена на формування у російському суспільстві думки про підтримку нападу на Чеченську державу, яка тоді звалася Республіка Ічкерія.
Путіну потрібна була невелика переможна війна, щоб на її крилах балотуватися на пост президента держави. Адже стало зрозумілим, що слабкий та хворий Борис Єльцин має піти, а той і його близьке от оточення вважали, що саме В.Путін має стати його наступником.
Так, протягом президентської кампанії 2000 р. усі існуючі російські інформаційні ресурси стали продовження виключно кремлівської політики на представлення В.Путіна як нового респектабельного глави держави. З того моменту свобода медіа швидко знищується і починається інформаційна диктатура Кремля з повним медійним маніпулюванням російським суспільством. Припинилося інформування російських громадян, почалася масова трансляція коментарів путінських пропагандистів про події в країні і у світі. Так що за 22 роки отримали російське суспільство, повністю зомбоване кремлівською ідеологією, яка його підготувала до необхідності ведення Росією воєн, вбивств і усунення усіх, хто має власну думку і не сприймає політику агресивної Москви і коментарі кремлівських журналістів і псевдо аналітиків, які є, насправді, великою брехнею. На цій брехні вже виросло ціле покоління російських громадян, яке взагалі не знає, що таке свобода слова та медіа.
Сьогоднішня Росія у підготовці військового нападу на Україну вивчила досвід гітлерівської Німеччини, яка почала війну проти Франції не тільки вздовж лінії кордонів, але й нахабно напала, використавши територію сусідньої Бельгії, увійшовши у простір Франції, що не був готовий до оборони. Москва в даному випадку підло використала територію Білорусі. Взагалі, Володимир Путін дуже багато взяв від військового досвіду Адольфа Гітлера.
Найбільше в організації військової пропаганди, яку свого часу дуже вміло використовував Берлін, щоб виправдати перед власним населенням і міжнародною спільнотою політику агресії і нападу на незалежні, суверенні держави. За цю пропаганду у гітлерівській ієрархії відповідав Геббельс. Нацистська пропаганда від 1933 р. пройшла довгий ідеологічний шлях – від необхідності створення покращених умов роботи для кожного працюючого, використання зарядки навіть у робочий час для підвищення ефективності праці на робочих місцях і до необхідності знищення цілих народів, як нездатних і шкідливих для передових націй. Це стосувалося фізичного знищення євреїв та ромів. Від свідомого підпалу нацистами німецького парламенту – Рейхстагу у 1933 р., щоб підло звинуватити своїх політичних опонентів, до знищення мільйонів людей у концентраційних таборах. Путін йшов до влади аналогічним шляхом планованих провокацій – від руйнування будинків у Москві, Буйнакську і Волгограді у 1999 р. і до сьогоднішньої депортації на свою територію мільйонів українців та знищення десятків тисяч мирного українського населення.
Кремлівська пропаганда також узяла від нацистів пояснення про вимушеність нападу на інші країни, які, начебто, самі провокують проти себе власною політикою. Москва узяла наратив нацистів про особливу роль власної нації і її месіанської ролі у розвитку цілого світу. Як і нацисти, сьогоднішні російські фашисти – рашисти активно пропагують свою мову, культуру, мистецтво, що має запевнити інші народи, що ті не так талановиті як німецький, а зараз російський народ, тому мають бути у підлеглому стані у відношенні до передових націй. Гітлер мріяв про панування Третього Рейху як наймогутнішої сили, а Путін марить відновленням СРСР у широкому варіанті як наддержави, що матиме вирішальний вплив на усю світову політику. Геббельс і його пропаганда говорили про виключність німецької нації і необхідності домінації германських народів над усіма іншими. Москва месіанство приписує росіянам, які мають вплинути на зміну світового правопорядку. Геббельс говорив, що Берлін стане центром Європи, а кремлівська пропаганда використовує видуману наприкінці 15 ст. казочку, що Москва стане Третім Римом (перший – Рим як столиця Римської імперії, другий-Константинополь, як центр Візантійської імперії), а четвертого, начебто, не буде. Так, Москва має стати знову центром оновленої Російської імперії в образі нового посиленого СРСР. Пропаганда нацистів не могла терпіти жодної критики, існування опозиції чи альтернативної думки щодо розвитку країни, це ж саме роблять кремлівські ЗМІ та путінські журналісти та псевдо політологи.
Поруч з Гітлером, як беззаперечним вождем, була партія Націонал-соціалістів, яка допомагала доносити німецькому суспільству ідеї фюрера. У Путіна, який сам може вирішувати без консультацій будь-яке питання, також під рукою партія Єдина Росія, що повністю контролює російське населення своєю діяльністю і визначенням напрямків розвитку регіонального та локального рівня. Так рашисти стали новою формою нацистів зразка 30-х рр. минулого століття. Тоді нацисти довели ситуацію в Європі до кривавої Другої світової війни, а зараз на цьому шляху російські фашисти. Залишається питання, хто наважиться стати їм на хвіст, щоб не робили різких рухів і не привели світ до катастрофи? Що стосується України, то вона у готовності.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
