Вакцинація захищає від постковідного синдрому

Вакцинація знижує ризик зараження та тяжкого перебігу COVID-19, проте довгий час було невідомо, чи може щеплення захистити ще від одного серйозного ускладнення – постковідного синдрому.

Джерело: The Guardian

Вакцинація захищає від постковідного синдрому
Фахівці Управління британської національної статистики проаналізували понад 6 тисяч випадків зараження серед дорослих 18 – 69 років, частина з них пройшла повну вакцинацію щонайменше за два тижні до отримання позитивного ПЛР-тесту. У щеплених учасників необхідність отримання терапії була знижена в середньому на 41%.

Найголовнішим відкриттям було те, що вакциновані пацієнти рідше стикалися з тривалими симптомами COVID-19 у порівнянні з нещепленими – 9,5% проти 14,6%.

За словами вчених, ці дані відповідають іншим дослідженням, у яких виявився зв’язок зниженого титру одного з антитіл із розвитком постковідного синдрому.

Вакцини викликають певні імунні реакції, і якщо ви стикаєтеся з інфекцією з вищим рівнем цих імуноглобулінів, ймовірність розвитку тривалих симптомів знижується,
– зазначили науковці.

Діти хворіють частіше
Вчені також з’ясували, що загалом рівень зараження поступово знижується у більшості вікових груп, але продовжує зростати серед дітей шкільного віку. Станом на 22 січня показник інфікування збільшився протягом тижня на 12%.

Раніше аналогічні дані представили фахівці Імперського коледжу Лондона, які пов’язали це явище із закінченням шкільних канікул у Великій Британії та відсутністю вакцинації у дітей до 12 років.

Фактори які впливають на постковідний синдром
Перший – це рівень РНК коронавірусу в крові на ранній стадії інфекції. Чим вище був рівень вірусного навантаження, тим більшою була ймовірність розвитку довгострокових симптомів, повідомили вчені.
Іншим фактором, який виявився найпоширенішим, стала наявність аутоантитіл. В нормі антитіла до перенесеної інфекції виробляються для захисту організму від повторного вторгнення патогену, проте іноді імунна система дає збій і починає виробляти “хибні” антитіла, які починають атакувати здорові клітини як чужорідні. Зазвичай вони утворюються при аутоімунних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інших.
Третім фактором є реактивація вірусу Епштейна-Барра, який вражає більшість людей, як правило, у дитинстві, а потім зазвичай переходить у сплячий стан. У приблизно половини всіх п’ятирічних дітей і від 90 до 95% дорослих є ознаки перенесеної інфекції.
Останнім фактором виявилася наявність діабету 2 типу – він був виявлений у деяких учасників із постковідними синдромами. Як відомо, це захворювання пов’язане із хронічним запаленням, яке може сприяти розвитку довгострокових наслідків коронавірусу.
Тепер до цього списку можна додати й вакцинацію.

Читайте також  У Кабміні відповіли, чи повернуть в Україні карантин вихідного дня

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.