Їхнє мистецтво робить виклик, провокує, не оминає гострих тем та часто апелює до політики. І це не дивно, адже мистецтво, яке не залишає байдужим, не може бути іншим. Мистецтво “Ізоляції” – саме таке.
Свій перший проект платформа культурних ініціатив “Ізоляція” реалізувала у серпні 2010-го. Тоді з виставки IZOLYATSIA 2.0 у Донецьку зародилася арт-платформа, що згодом розповіла митцям з усього світу про Україну.
П’ять молодих художників з різних регіонів країни об’єдналися під кураторством Адама Нанкервіса в одному з цехів колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів. Зрештою, саме через завод платформа культури і отримала свою назву.
Виставка IZOLYATSIA 2.0 у 2010-му стала і своєрідним маніфестом для “Ізоляції” в цілому, визначивши вектор мистецтва цієї платформи сучасної культури. Трансформувавши покинутий простір заводу, IZOLYATSIA 2.0 показала перезавантаження, народження чогось нового без руйнування старого.
Для учасників “Ізоляції” культура має не вузьке тлумачення, а охоплює і освітні проекти, і культурні та соціальні ініціативи, будучи платформою для небайдужих людей.
Акцент фонду “Ізоляція”, який є не лише всеукраїнським, а й навіть міжнародним, завжди робився на Східну Україну. Адже, на жаль, для багатьох українців Донбас – це “гопніки, злодії та алкоголіки”.
Насправді ж, потенціал регіону не розкритий, бо про культуру регіону звикли мовчати. І такі платформи, як “Ізоляція”, не втомлюються працювати, звертаючи увагу тих, хто вперто ігнорує існування культури на Донбасі.
Як платформу культурних ініціатив на Донбасі захопили терористи
Чотири роки “Ізоляція” базувалася в Донецьку, утім, 9 червня 2014 року територію заводу ізоляційних матеріалів захопили озброєні представники так званої “ДНР”. Вони заявили, що тепер використовуватимуть приміщення для зберігання російської гуманітарної допомоги.
Як бойовики підірвали 50-метрову інсталяцію Паскаля Мартіна Таю в Донецьку
Однак на вершині терикону, що на території фонду, одразу розмістився снайпер, а вся територія “Ізоляції” і зараз використовується як військова база, склад викрадених автомобілів та в’язниця, де катують полонених.
Приміщення, галереї та арт-простори були одразу розграбовані. Через захоплення бойовиками фонд “Ізоляція” втратив чимало художніх творів, матеріалів та обладнання.
Не допомогло врятувати роботи ані звернення до ГПУ, ані до СБУ, ані до МЗС. І донині “Ізоляція” не змогла повернути інституційний архів, бібліотеку, лазерний різак, комп’ютери тощо. Евакуювати з Донецька вдалося лише команду.
Вимушене переселення
Тож з 2014-го року фонд “Ізоляція” вимушено оселився в Києві. Тепер його резиденція розташувалася на Київському суднобудівному судноремонтному заводі. Тут команда повною мірою продовжує свою творчу діяльність.
Однак команда “Ізоляції” не обмежується Києвом, а реалізує проекти по всій Україні. І це не лише мистецькі акції. “Ізоляція” об’єднує міжнародних кураторів, дослідників і, звісно, художників.
Як і раніше, особливе місце посідає східний регіон. Чимало культурних акцій проводять і за кордоном, розповідаючи за допомогою мистецтва про події в Криму і на Сході України.
5 арт-проектів “Ізоляції”
Насправді, виокремити якість проекти “Ізоляції” з усіх (наразі проведено понад 70, не враховуючи освітні програми) важко, адже всі вони різні, цілісні та не залишають байдужим.
“Кімната пульсу”
Ще в 2013 році “Ізоляція” представила інтерактивну інсталяцію мексиканця Рафаеля Лозано-Хеммера, яка до цього була показана в Мексиці, Італії, Данії, Японії, Австралії.
“Кімната пульсу” – це проект про суспільну взаємодію, дослідження форм альтернативної свідомості та точки перетину ідей наукової фантастики з художнім баченням.
“Кімната пульсу” – інтерактивна інсталяція, створена за допомогою рівномірного розподілу ламп розжарювання у виставковому просторі. Вздовж однієї зі стін на металевих конструкціях розміщені датчики серцевого ритму відвідувачів. Коли відвідувач торкається до датчика, комп’ютер визначає його пульс, змушуючи найближчу лампочку блимати у точній відповідності з цим ритмом.
Як тільки контакт припиняється, світло гасне на короткий час, і запис пульсації світла переміщається до наступної лампи по сітці.
При кожному дотику до датчиків ритм серця відвідувача записується та надсилається на найближчу лампочку, переміщаючи пульсації попередніх відвідувачів та приєднуючись до хмари серцевих ритмів.
“Культура і конфлікт: ІЗОЛЯЦІЯ у вигнанні (Прага)”
З 11 червня до 20 липня 2015 року “Ізоляція” представляла у Празі інформаційну виставку “Культура і конфлікт: ІЗОЛЯЦІЯ у вигнанні”. Зрозуміло, що в її центрі була тема війни на Донбасі. Однак цікавим аспектом став акцент на ролі культури в умовах війни.
Виставка показувала історію фонду “Ізоляція”, який безпосередньо став жертвою збройного конфлікту. Складалась вона з відеоінтерв’ю з цивільними полоненими, що утримувались “ДНР” в приміщеннях “Ізоляції” в Донецьку, з молодими донеччанами, а також відео з військовими, які окупували територію фонду.
“Культура і конфлікт: ІЗОЛЯЦІЯ у вигнанні” демонструвалась також у Франції та в Німеччині.
#Onvacation
Одним з найвідоміших проектів “Ізоляції” за кордоном стала культурна інтервенція #onvacation. Реалізували його у Венеції під час Бієнале з 6 травня до 9 червня 2015 року.
Активісти в футболках з надписом “on vacation” (“у відпустці”) окуповували арт-павільйони держав, що окуповують чужі території. Саме такою фразою про відпустку російські військові пояснювали свою присутність на Донбасі.
Художники закликали відвідувачів Бієнале приміряти надану організаторами акції уніформу і зробити “селфі” в одному з павільйонів країн-окупантів.
Команда “Ізоляції” не приховувала, що їхня організація цілеспрямовано спланувала окупацію павільйонів країн-окупантів, а також вела підривну діяльність, закликаючи глядачів виставки приєднатися до окупації.
Відмовившись від традиційних форм, #onvacation функціонував у просторах реальності і пародії: організатори роздавали військову уніформу відвідувачам виставки, запрошуючи взяти участь у проекті і виграти безкоштовну відпустку до окупованого Криму, в Балаклаву – приморське містечко, що носить назву мілітаристської маски, використовуваної загарбниками півострова в 2014 році.
“Зміна”
На початку 2015-го у вільних містах Сходу України “Ізоляція” провела серію проектів, залучивши місцеву громаду до їх створення. Слово “Зміна” втілює бажання змін і водночас відсилає до індустріального контексту, позначаючи робочі зміни на підприємствах як ознаку того життя та мирної реальності, які хочеться зберегти.
Незважаючи на вимушене переселення з Донецька до Києва, фонд “Ізоляція” не втрачає зв’язку з Донбасом, реалізуючи низку проектів, пов’язаних з цим регіоном.
“Кордони, що повзуть” / Crawling border
Наприкінці 2015-го в Києві “Ізоляція” разом з учасниками грузинського павільйону 56-ї Венеційської бієнале відкрили виставку “Кордони, що повзуть”.
Спільна виставка торкалася споріднених тем, адже окупація Росією торкнулася і українців, і грузинів. Проект був присвячений таємним перерозподілам кордонів та особистим трагедіям багатьох людей.
“Кордони, що повзуть” – це дзеркальна кімната, де відвідувачі могли поставити себе на місце тих, хто змушений був пройти через тяжкі випробування. Інсталяція поступово набуває іронічного тону й перетворюється на головоломку, розгадка до якої ховається в останній клітині. Глядачі, замкнені всередині конструкції, відчувають дискомфорт та дисгармонію з оточенням. Саме ці емоції відчувають люди, що опинилися в таких ситуаціях, як українці та грузини.
Чи є життя після вигнання?
Сьогодні “Ізоляція” продовжує творити в Києві. Другу річницю вимушеного переселення вирішили не робити трауром, а навпаки – покликати друзів та згадати все хороше, що відбулося за час існування фонду.
На території Київського суднобудівного судноремонтного заводу покажуть відеоарт від учасників резиденції “Турбореалізм (Прорив)” та Tenpoint, artist talk, які колись у мирні часи, в 2012-2013 роках, показували в Донецьку.
Не обійдеться і без іноземних гостей. З Нової Зеландії приїхав діджей Даніель Малон, відбудеться і концерт експериментальної електронної музики за участі Sport and Music, Diser Tape та Qod.
Вторгнення бойовиків на український Донбас, захоплення вільного арт-простору та привласнення частини художніх творів не зупинили діяльності фонду “Ізоляція”. Натомість через війну про нього заговорили навіть ті, хто раніше і не знав про існування культурної платформи.
Терористи лише підбурили митців до нових звершень та задали новий, контрпропагандистський вектор проектам, які змусили світ дізнатися і заговорити про Донбас.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
