Борт, який розбився в Харківській області, мав наліт від початку експлуатації майже 6 тис. годин.
Його призначений ресурс – 20 тис. Тобто, як стверджують урядовці, він виробив майже 30% свого льотного часу. Літакові було 43 роки, його двічі капітально ремонтували. Ще один капремонт мав відбутися за два роки.Ми вирішили розібратися в тому, наскільки надійним узагалі є Ан-26. І чому військові вважають його напрочуд потужним.
У другій половині 50-х років керівництво Радянського Союзу шукало літак, який замінив би на місцевих авіалініях морально застарілі Іл-12 та Іл-14. Але Ілюшину – відомому на той час конструкторському бюро – це замовлення не віддали. Довірили роботу молодим київським конструкторам, за плечима яких уже були такі успішні проєкти, як Ан-2, Ан-8, Ан-12. Так народився Ан-24 – новий 50-місний пасажирський літак, оснащений турбогвинтовими двигунами.
Завдяки надійності, простоті техобслуговування та економічності – порівняно з реактивними двигунами турбогвинтові споживали на третину менше авіапалива – Ан-24 став не просто затребуваним у Радянському Союзі. У перший рік експлуатації середньорічний наліт цих літаків сягнув 1400 годин. Такого показника не мав жоден із його попередників. До 1979 року ці Ани працювали майже на тисячі маршрутах і перевозили близько третини всіх пасажирів “Аерофлоту”, а отже, третину авіапасажирів усього союзу – “Аерофлот” на той час був єдиною авіакомпанією в країні. Саме на базі надійного, непримхливого та простого в обслуговуванні турбогвинтового Ан-24 конструкторське бюро імені Олега Антонова створило військово-транспортну машину – Ан-26, яка побачила світ наприкінці 60-х.
Через надійність конструкції, невибагливість та простоту в експлуатації Ан-26 прийшовся військовим до душі. Двигуни АІ-24ВТ відмовляли яких вкрай рідко. А якщо один із двигунів виходив із ладу, літак міг продовжити політ, а посадка не була проблемою навіть для пілота середньої кваліфікації. А ще Ан-26 міг дати фору будь-якій машині під час злету з грунтових аеродромів та непідготовлених майданчиків, за що пілоти назвали його позашляховиком. Примітно, що за кількістю випущених екземплярів військово-транспортна машина випередила свого “прабатька” – пасажирського Ан-24. Близько 1400 серійних Ан-26 зійшли зі стапелів київського авіазаводу проти тисячі Ан-24.
Помічник командира Ан-26 лейтенант Денис Кузнецов за штурвал “Везунчика” – таке імя носить цей літак – сів два роки тому, коли приєднався до військовослужбовців 15-ї бригади транспортної авіації. Непримхливу надійну машину, зізнається, оцінив ще в училищі, коли й на ній зокрема відпрацьовував навички військового пілота.
До 2016 року цей військово-транспортний Ан-26 стояв у залізному строю. Аж доки волонтери не зібрали гроші й за допомоги антоновців не повернули його у стрій авіаційний. Красиво закамуфльований із написом “Фенікс” на борту – похідне від волонтерського об’єднання “Крила фенікса”, хто допоміг поставити цю машину на крило – він став гарною підмогою армійцям на передовій. І хоча безпосередньо в зону бойових дій літаки з 2014 року не літають – їм завжди знаходиться робота неподалік. Основна його задача – це перевезення вантажів, перевезення продовольства, яке там дуже дуже необхідне, і також, як не прикро, перевезення поранених та загиблих на цій війні.
Як і пасажирський Ан-24, військово-транспортний Ан-26 теж довгожитель. Перша дослідна машина цього типу піднялася в небо понад півстоліття тому – у травні 1969-го. На базі військово-транспортного літака конструктори Антонова створили чимало надійних і потрібних світу літаків. Ан-26 став основою для більш ніж 20 модифікацій машини.
Для розробників авіатехніки надійність машини вимірюється співвідношенням відмов, які тягнуть за собою наслідки, та сумарного нальоту. Для Ан-26 цей показник – одна відмова на 5 тис. годин у небі. Це свідчення високої надійності літака. Попри це, за 45 років експлуатації більш ніж 140 Ан-26 розбилися. Близько двох десятків збили під час бойових дій, чимало катастроф спричинили помилки екіпажу та порушення обслуговування літака. Нині у більш як 30 країнах світу літає до тисячі Ан-26, а Китай досі сер
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
