Дорослим нормалізують серцебиття і позбавляють болю у спині, а дітям допомагають розвинути пам’ять, увагу та мовлення.
Любов до друзів наших менших у лучанина Артема Селезньова з’явилася ще тоді, коли він був в утробі матері. І дотепер, а чоловікові вже 29 років, він не уявляє свого життя без собаки. Тільки нині у нього три власні песики, а ще – офіційний собачий розплідник.
– Друзі називають мене диваком. Бо я, маючи 8-річного сина та 6-річну доньку, називаю дітьми і трьох своїх собак, – щиро каже Артем. – Проте кожен, хто має домашнього улюбленця, підтвердить: діти і собаки дуже схожі. Тільки перші мають властивість виростати й дорослішати. А собака назавжди лишається прив’язаним до батьків-людей, постійно буде потребувати догляду й уваги, але при цьому завжди зберігатиме щирість і любов до господаря.
Отже, хто вони, чотирилапі діти Артема?
– Це два французькі бульдоги Тіна й Лев (за потішний вигляд я їх жартома називаю домашніми поросятками), а також песик Яр породи маламут, – знайомить Артем із чотирилапим сімейством. І доки це відбувається, Яр та Лев чемно слухають господаря, а Тіночка вискакує до гості-журналістки й обціловує з нагоди знайомства.
– Тіна в нас ду-у-уже ласкава та любляча. А ще вона супермама! Бо, хоча власних дітей іще не народжувала, втім людських (тобто моїх із дружиною) чудово няньчить, – продовжує Артем. – Коли мої син із донькою були малими, то щойно заплачуть – Тіна вже біля них: притулиться, оближе – і плачу як не було. Щойно діти починали хворіти, температурити – Тіна від них ні на крок не відходила, навіть спала поруч: хвилювалася за здоров’я.
Спершу, зізнається Артем, до такого материнського інстинкту Тіни вони ставилися із жартами. Розповідали про це друзям. Ті дивувалися медичним і педагогічним здібностям собачки. Переповідали своїм знайомим. І врешті інформація дійшла до вчителів і вихователів, які займаються з особливими дітками: тими, в яких діагностовано аутизм, синдром Дауна, дитячий церебральний параліч, інші відхилення у розвитку.
Тут варто зауважити, що лікування собаками (по-науковому це називається каністерапія) не щось новомодне. Такий метод психічного та фізичного оздоровлення використовували ще в часи Гіппократа. Та й чимало серед вас, дорогі читачі, можуть пригадати випадки, коли пес зализував глибокі рани своїм господарям, допомагав зупинити кров і навіть позбутися серйозних шкірних захворювань. Усе тому, що лабораторно вдалося дослідити: у слині собак великий відсоток природного антисептика, який знезаражує і прискорює загоювання.
Крім того, собаки дивним чином лікують від психічних розладів та психологічних проблем. Приміром, бійці АТО, в яких діагностували посттравматичний сидром, значно швидше виходять зі стану депресії чи агресії, якщо поряд із ними опиняється чотирилапий друг.
Значно легше переживають самотність люди старшого віку, якщо поруч із ними – відданий собака.
А ще життєрадісні песики вміють привернути до себе увагу дітей із психічними особливостями. Навіть діти-аутисти, які не завжди йдуть на контакт із людьми, швидко зацікавлюються поведінкою собак та легко погоджуються на спільну гру.
– Коли громадська організація «Сходинка в майбутнє» вперше запропонувала мені привести Тіну на заняття до особливих діток, я трохи завагався. Бо насправді це дуже відповідально: як Тіна буде поводитися в новій обстановці? А головне – чи підуть діти на контакт із песиком? Чи не злякаються? Адже передбачити реакцію особливих діток не можуть навіть фахівці, – пригадує Артем.
Але всі побоювання лишилися позаду, щойно Тіна переступила поріг класу. Під час занять вона точно так само, як особливі діти, сиділа в колі на килимку, уважно слухала вихователя, крокувала «паровозиком» за педагогом, а діти, які раніше не слухали вихователя, радісно повторювали всі рухи Тіни.
– Вони разом водили хороводи, влаштовували спортивні змагання. Діти аж пищали від радості, обіймаючи Тіну. А вона у відповідь їх цілувала. І жодного разу, навіть коли її сильніше притискали, не гавкнула, – ділиться незабутніми емоціями Артем. – Бо насправді лише невелика кількість собак володіє хистом для проведення каністерапії. Для того пес має бути спокійним і терплячим, пройти спеціальні навчання й отримати відповідний сертифікат.
– Та ще більше, ніж участь Тіни в заняттях, нас порадували відгуки батьків, – додає Артем. – Мами потім дякували, розповідали, що їхні діти охочіше йшли на заняття, ставали відкритішими, легше йшли на контакт.
Але, крім психологічних проблем, собаки здатні позбавляти і фізичних недуг. Так, лікарі помітили, що коли погладжувати дога, ньюфаундленда, сенбернара чи московську сторожову, то собаки, наче кардіостимулятори, передають людині такі імпульси, які допомагають нормалізувати серцевий ритм.
Було помічено, що чотири- або п’ятихвилинне прогладжування песика по голові позбавляє людину мігрені, спазму судин головного мозку, болю в серці.
Маленьких песиків, які не мають шерсті, можна використовувати як грілку, коли турбує радикуліт чи біль застудного характеру. Бо температура тіла собаки – 42 градуси.
А якщо ваш домашній улюбленець має густу шерсть, із неї після стрижки можна виготовити зігрівальний пояс, носіння якого дуже помічне при болю у спині.
Та й вигул собак – то не клопіт, а чудова вправа для покращення здоров’я. Врахуйте тільки, що собаки порід доберман, спанієль, сетер, такса дуже люблять побігати чи хоча би активно походити. Тож, якщо ви складете їм компанію, не тільки розімнете м’язи, проженете судинами кров, подаруєте собі кисневі та сонячні ванни, а й зможете вирішити проблему із зайвою вагою.
Ну, і насамкінець запитаємо в Артема, чи дорого обходиться господарям утримування домашнього улюбленця.
– На початку нашої розмови я казав, що діти і собаки дуже схожі. Їм обом треба робити щеплення, лікувати, правильно годувати, – перелічує Артем. – Я, наприклад, аж із Канади замовляю корм ціною 100 доларів за 20-кілокрамовий мішок і щомісяця купую вітаміни по 50 доларів. Але мої собаки не линяють, майже не хворіють. А щодо супутніх витрат: ошийники, одяг, засоби гігієни, послуги стрижки та манікюру – то все залежить від фінансових можливостей господаря.
Отож, завести й належно утримувати собаку – це справді немалі клопоти й витрати, які не кожному пенсіонеру по кишені. Але хіба є щось дорожче за здоров’я та щиру собачу любов?..
Оксана Бубенщикова
