Подія трапилася минулого року. Двоє чоловіків сиділи за столом. До них підійшов третій – їх знайомий. Між ними виникла суперечка, яка завершилася різаниною. 70-річний чоловік накинувся з ножем на товариша і знайомого. Одного потерпілого ледве врятували медики. Гарантії для родичів не давали ніякої. На щастя, двоє постраждалих живі. Один претензій не має до обвинуваченого, бо разом пройшли армію. Інший – приходить на судові засідання і хоче, аби винного покарали.
24 лютого 2017 року – день, який двоє потерпілих у ході інциденту пам`ятають донині. І навіть як би хотіли забути – не можуть, бо здоров`я постійно нагадує про лютневу подію. Журналістам МІСТА про конфлікт розповіла дружина потерпілого Семена Моха – Віолетта Качуровська. Жінка досі не може повірити, що той, хто це зробив на волі.
Віолетта з чоловіком Семеном більше десяти років проживають на вулиці Довженка, у так званому “Військовому містечку”. Часто займалися спортом. Для цього з друзями ходили на стадіон. Саме там познайомилися з обвинуваченим – Леонідом Жужунадзе. Той одразу їм не сподобався: агресивний і проти України щось постійно закидав. Йшлося про те, що українці не є нацією.
Жужунадзез приходив на стадіон і висловлювалися нецензурно. Це яскраво виражений сепаратист. Ображав усіх, називав хохлами. Це справляло поганий настрій на людей. Знаходячись в центрі Галичини і говорити, які ми хохли? Сором. Зловтішався також і тим, що Крим відійшов до Росії. Чому ж він до цього часу живе на землі хохлів, отримавши тут квартиру, отримуючи пенсію, чому ж не виїжджає з нашої країни?, – каже Віолетта.
Зізнається, що хотіли з мешканцями вивести Жужунадзе на чисту воду, але через вік пошкодували:
Коли почалася війна і був момент по виявленню сепаратистів, то ми хотіли його здати Коломойському. Є багато свідків на його образи. Навіть його друзі та побратими ніякого доброго слова за нього не скажуть. Вони зустрічають мого чоловіка і питають: “Чому він ще не сидить?”. Але ми пошкодували, дивлячись на вік.
Віолетта каже, що чоловік допомагав з ремонтами. Двічі робив ремонт і Жужунадзе. А перед 24 лютим завершив роботу у квартирі свого сусіда, що поверхом вище – Вадима Романка. Тому останній запросив Семена Моха до себе в гості. До речі, Романко служив із Леонідом Жужунадзе не один рік.
Близько 12:30 чоловік пішов до Романка. О 15:30 казав, що йде додому. Вже о 19 мені зателефонували з поліції, що мій чоловік в реанімації, – розповідає жінка, згадуючи той день. – Сталося все наступним чином: Романко і Мох сиділи за столом. До них підійшов Жужунадзе. Він сів за стіл і каже: “Давайте вип`ємо за день радянської армії”. Мій чоловік сказав, що немає такого дня вже давно, а є День захисника України. Тоді Жужунадзе вигукнув: “Ах, тебе, бандерівця, Сталін не достріляв у 1948 році, то я тебе зараз доріжу”.
Віолетта каже, що це була секундна справа. Адже якщо б виникла суперечка, то двоє дорослих чоловіків, які молодші від Жужунадзе на десять років, справилися б з ним. Чоловік їй пояснив, що після цього Жужунадзе вхопив кухонний ніж і почав ним завдавати удари. У той момент Романко побачив і закричав: “Ти що здурів”. Жужунадзе додав: “А, то ти теж бандерівець”.
Накинувся на Романка і розрізав голову, але добре, що не зачепив череп. Проте йому наклали 28 швів на голову. Також пошкодив ніс і грудну клітку. А мій чоловік тримав кишки в руках. Ті люди, які це бачили, його похоронили. Це нереально було вижити. Крові було стільки, що змушені були викликати клінінгову компанію, – зізнається жінка.
Опісля Семен Мох весь у крові побіг до сусідів за допомогою. Жужунадзе нікуди не тікав і не збирався. Коли сусіди питали його, що ж він наробив, той відповідав: “Я їх порізав трошки”.
На місце приїхала поліція. Двох потерпілих госпіталізували медики, а Леоніда Жужуналзе забрали в слідчий ізолятор.
Коли я прийшла в реанімацію, то мене запитали, де ваш чоловік. А я дивлюся і не можу впізнати. Там четверо хворих лежало і я йшла дивитися на кожного. Медсестри казали, себто, не морочте голову, то його тут немає. Я його заледве впізнала по пальцях на ногах. Лікар мені чітко дав зрозуміти, що якщо він витримає до ранку, то буде жити.
Моєму чоловіку всі удари спрямовані були у серце – просто міліметр від життєво важливого органу. Він хотів його вбити за те, що чоловік українець. Це не тільки вже моя проблема. Як треба було виношувати цю ненависть до українців та України, щоб взяти і різати?, – каже дружина потерпілого.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
