Переселенець Сергій Шуба з Харкова відкрив кав’ярню в Івано-Франківську. Свою справу хлопець почав із продажу сендвічів. Проте зароблених грошей йому не вистачало, щоб мати на проживання та допомагати ЗСУ.
Кореспондентці Суспільного Сергій Шуба розповів про те, як залишав Харків на початку повномасштабної війни, як потрапив в Івано-Франківськ та розпочав тут власний бізнес.
Сергій Шуба — родом з Чернігова. Повномасштабна війна застала хлопця в Харкові, де він навчався в університеті. У перші дні бойових дій Сергій, як голова студентської ради, організував студентів, щоб облаштувати підвал для укриття. Сергій каже, що до останнього планував залишатися у Харкові.
“Нам зателефонували з адміністрації університету, нагнали жаху. Просто в один день. Нас було 80 людей, а на ранок наступного дня залишилися 15. Усі повиїжджали. Є прислів’я: коли вас багато, вас не подолати. Тобто, коли нас 80, то було б легше. Але коли нас було 15, то це — важко. Тому ми теж вирішили, що треба їхати”, — розповідає хлопець.
Дорога з Харкова була складною, пригадує Сергій. За 3 км на таксі від свого помешкання до вокзалу хлопець заплатив 3 тис. грн, а в автівці було ще кілька незнайомих людей. Сісти у потяг і виїхати хоча б кудись також було майже неможливо, розповідає Сергій. У перші дні повномасштабного вторгнення РФ на місцевому вокзалі було ледь не пів міста.
“Фізично люди не могли поміститися. Не було взагалі місця. Коли відчинялися двері у потязі, то люди ледь не випадали звідти. Там були крики, було багато дітей. До вбиральні, до тамбура потрібно було йти дві години. А на шляху ще й сидить жіночка, яка каже: “Ні, не пропущу, я тільки дітей вклала, приходьте через дві години”, — пригадує переселенець.
Переселенець з Харкова Сергій Шуба. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Сергій з друзями витримали 12 годин евакуації у потязі з Харкова. Вирішили вийти передчасно у Білій Церкві, яку в той день також обстріляли.
“Ми виходимо на платформу, і нам місцеві, які теж хотіли виїхати, кажуть, що буде п’ятий потяг, який не відчиняє двері. Так воно і сталося. Але через три хвилини приїхав наступний потяг. І ми йдемо на вокзал, бачу силует в тамбурі. Двері відчинив провідник й сказав заходити. Нам просто пощастило”, — розповідає Сергій.
Спочатку хлопець планував оселитися у Львові, однак орендувати житло у місті було неможливо. Тоді Сергій зі своєю дівчиною поїхали автобусом до Івано-Франківська. За порадою ректора Харківського технічного університету вони поселилися у гуртожитку Івано-Франківського університету нафти і газу.
Щоб мати гроші, хлопець робив сендвічі та постачав їх на перепродаж. Але цього, каже Сергій, було мало, бо він хотів ще допомагати ЗСУ. Тому ризикнув відкрити кав’ярню.
В Івано-Франківську Сергій Шуба ризикнув відкрити кав’ярню. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“У мене були невеличкі заощадження, тому вирішив ризикнути. Зняв приміщення, ми все зробили самі. Дизайнера не було, увесь інтер’єр — з моєї голови. Тут працювали тільки я, моя дівчина та її батьки. Я на самокаті возив будматеріали з магазину”, — розповідає Сергій.
Зараз хлопець вважає це місце не просто кав’ярнею, а своїм домом.
“Хочеться, щоб люди приходили сюди як в гості, до мене в гості, до дому”, — ділиться Сергій.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У новій франківській кав’ярні відвідувачі можуть грати настільні ігри з друзями, а також обмінюватися книгами.
“Це — букшерінг. Усе полягає в тому, що одну книгу ти ставиш, а іншу береш собі. Завжди підтримується одна й та ж кількість книжок”, — розповідає переселенець.
Повертатися до Харкова Сергій планує тільки як гість, адже Івано-Франківськ став для нього новим домом.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
