Верховна Рада заборонила примусове стягнення боргів за комунальні платежі з фізичних осіб та з багатьох підприємств і закладів. Утім це не означає списання боргу.
Постанова Верховної Ради стосується як виконання судових рішень, так і виконання розпоряджень
інших органів або посадових осіб.
— Варто зауважити, що при цьому самі провадження не закриваються, а борги не списуються, — каже адвокат Ігор Сандугей. — Відповідна норма діятиме до припинення або скасування воєнного стану (нагадаємо, за рішенням парламенту, воєнний стан триватиме щонайменше до 23 серпня. — Авт.). Закон, насамперед, стосується діяльності державних та приватних виконавців. Водночас підприємства та організації, які надають комунальні послуги, мають право звертатися до суду про стягнення боргів.
— Куди звертатися людям, якщо з них усе ж намагатимуться стягнути заборгованість?
— Постанова чи інший процесуальний документ, винесені у провадженні виконавцем, якщо вони суперечать вимогам закону, можуть бути скасовані керівником органу державної виконавчої служби або керівником структурного підрозділу територіального органу Мін’юсту. На час воєнного стану керівникам органів державної виконавчої служби надано право також скасовувати й постанови приватних виконавців. Якщо ж з вас і надалі намагатимуться примусово стягнути борги на комуналку, то дії виконавця можна оскаржити в суді протягом 10 днів.
— Законом заборонено стягувати борги з підприємств та закладів. На яких юридичних осіб поширюється така норма?
— До переліку включено підприємства та підприємців, які здійснюють господарську діяльність у критично важливих сферах. Це стосується суб’єктів, які займаються постачанням електроенергії, природного газу, водопостачанням та водовідведенням, космічною діяльністю, вирощуванням сільськогосподарських культур, тваринництвом, виробництвом продуктів харчування, наданням доступу до інтернету та виробництвом вакцин. Також мораторій на вчинення виконавчих дій стосується підприємств оборонно-промислового комплексу, органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових вишів та їх навчальних підрозділів, установ і організацій, які входять до складу Збройних сил, а також підприємств залізничного транспорту.
— У тих споживачів, які не мають можливості тепер платити за отримані комунальні послуги, накопичується значна заборгованість. Буде відстрочка чи за несвоєчасну плату нараховуватиметься пеня?
— Закон не звільняє від необхідності сплати за комуналку, а лише забороняє припиняти надання житлово- комунальних послуг населенню у разі їх несплати та не дозволяє примусово стягувати борги. Відповідно й жодних розстрочок або відстрочок на сплату не передбачено як під час воєнного стану, так і після його закінчення. Щодо сплати пені, то при наявності форс-мажорних обставин платник звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов’язань. Відповідно пеня нараховуватися не повинна. Хоча на державному рівні такої заборони наразі не встановлено.
— Як бути із заборгованістю, яку виставляють комунальні служби людям, чиє житло знищене або зазнало пошкоджень під час війни? Куди їм звертатися?
— Така заборгованість виставляється тому, що постачальники комунальних послуг не мають повної інформації про те, які будинки зруйновані. А коли споживачі не подають показання лічильників, то нарахування проводиться комп’ютерними програмами за соціальними нормативами споживання. Наразі в парламенті зареєстровано законопроект, що передбачає звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги споживачів, житло яких було зруйновано. Але поки що він не ухвалений.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
