“Коли я кидав ядро, то уявляв, що переді мною — пуйло”. Українські ветерани тріумфували на “Іграх нескорених”

Наші військові вибороли 16 медалей! І це попри те, що через війну спортсмени не мали можливості готуватися до змагань.

Цьогоріч змагання відбулися у Гаазі (Нідерланди). У цих міжнародних спортивних іграх, які майже десять років тому заснував принц Гаррі, беруть участь люди, які мають бойовий досвід і отримали поранення. Стрільба з лука, легка атлетика, біг на різні дистанції, стрибки в довжину та штовхання ядра, перегони на роверах, паверліфтинг і баскетбол у візках, волейбол сидячи, ручний велосипед й веслування на тренажерах — саме в таких видах спорту змагались цьогоріч наші спортсмени. В результаті здобули 5 золотих, 5 срібних та 6 бронзових медалей!

Серед тих, хто представляв на “Іграх нескорених” Україну, — 29-річний Віктор Легкодух. У 2014 році він отримав на Донбасі поранення — внаслідок вибуху міни йому пошкодило спинний мозок. Нині чоловік пересувається в інвалідному візку.

“До змагань я, як і всі інші учасники з України, з очевидних причин майже не готувався, — каже Віктор. — На щастя, мав удома тренажер для веслування, який колись придбав. Намагався декілька разів на тиждень займатися на ньому, а незадовго до виїзду — майже щодня…

Свою золоту медаль у штовханні ядра та срібну у веслуванні я присвятив усім українцям, ЗСУ, кожному волонтеру та кожному побратиму, які нині відвойовують нашу незалежність”.

47-річний Дмитро Афанасьєв — теж один з переможців “Ігор нескорених”. У 2014-му він також був на фронті. Під час вуличних боїв у Маріуполі отримав поранення у живіт. Пережив декілька операцій, після яких заново вчився ходити. На “Іграх нескорених” Дмитро змагався у стрільбі з лука і виборов срібну медаль.

“До речі, спочатку ми вагалися, чи варто їхати до Нідерландів, чи доречно це тепер, коли в Україні триває війна, — каже Дмитро Афанасьєв. — Проте згодом зрозуміли, що це ще одна можливість прокричати на весь світ про те, яка сильна наша Україна…”

Читайте також  19 країн закликали відсторонити Росію від всіх спортивних змагань

“А підтримка іноземців була шалена, — додає 39-річний Сергій Прядка, який здобув золото з метання ядра. — Люди з різних куточків планети, бачачи нас, вигукували “Слава Україні!” Це просто до мурах по шкірі! До речі, одного разу до нас підійшов принц Гаррі, побачивши, що ми — українці. На згадку зробили спільне фото”.

З 2015-го до 2017 року Сергій Прядка воював у зоні АТО. Під час евакуації постраждалих отримав поранення. Як результат — протез замість правої кінцівки.

“Спорт став своєрідною мотивацією жити далі, — каже співрозмовник. — Тепер розвиваю у рідних Черкасах вітрильний спорт, хочу долучати до нього ветеранів, нехай лише Україна переможе у війні!”

52-річний Родіон Сітдіков теж виборов золото. “Коли кидав ядро, уявляв, що переді мною — пуйло, — розповідає чоловік. — Я з села Макарова, яке рашисти захопили на наступний день після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Десять днів провів в окупації, а потім, коли рашисти почали шукати атовців, лісами, полями з Божою поміччю зміг вибратися звідти…”

У 2014-му Родіон пішов воювати на Донбасі. “Я захищав Україну на фронті приблизно рік, — ділиться ветеран. — Згодом мене комісували через контузію, а потім знайшли дві пухлини в голові та пухлину в нирці. Розраду я знайшов у спорті…”

Цікаво, що Родіон Сітдіков народився у Сибіру. Проте згодом переїхав на навчання до України, залишився тут жити, одружився. Нині вважає себе українцем і не хоче мати нічого спільного з родичами, які вірять російській пропаганді.

ТАЙРО, МИ ЧЕКАЄМО ТЕБЕ!

До речі, в один із днів “Ігор нескорених” наші учасники вийшли на церемонію з портретом тренера й побратима Дмитра Сидорука, який загинув на Херсонщині 6 квітня, захищаючи Україну. “Вірю, десь там, на небі, він пишається нами!” — каже Дмитро Афанасьєв.

Читайте також  Коломиянин важко травмувався під час спускання на плоті по Дністрі

“На змаганнях у Гаазі нашу державу мала представляти збірна із 20 осіб, — каже Світлана Судак, комунікаційна менеджерка “Ігор нескорених”. — На жаль, приїхати вдалося лише 19, оскільки Юлія Паєвська (Тайра) потрапила до полону рашистів. Росіяни відмовляються включати її у списки для обміну. Проте у змаганнях брала участь її донька — Анна-Софія Пузанова, яка виборола бронзову медаль у категорії новачків”.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.