Що таке гіперсексуальність і чи треба її лікувати

Незважаючи на те, що секс все більше і більше проникає в наше життя і із соромного і забороненого стає тією горезвісною “склянкою води”, яку обстоюють протофеміністки, проблеми в ньому у людей нікуди не зникли.

Де межа між насолодою численним різноманітним сексом та гіперсексуальністю? Як зрозуміти, ти просто розкутий, тонкий поціновувач-поліамор, чи все-таки у тебе проблеми?

На це запитання відповідає Микита Галапач, лікар-сексолог (сексопатолог) 5-ї міської лікарні Львова, гіпнотерапевт, член східноєвропейської асоціації гіпнотерапевтів та клінічних психологів.

Почнемо з того, що виразність та значущість статевого потягу відрізняється від людини до людини. На це впливають як уроджені, так і набуті за життя фактори. У сексології прийнято оцінювати заданий рівень статевої потреби, визначаючи так звану статеву конституцію, яка буває сильною, середньою та слабкою. Щоб її визначити, фахівці покладаються на такі показники, як вік пробудження статевого потягу (лібідо), вік настання менструацій або першої еякуляції, ексцес – максимально можлива кількість завершених статевих актів за 24 години, триантерний індекс – співвідношення зросту до довжини ноги та інші непрямі фактори типу оволосіння лобка чи співвідношення довжини пальців. Але тут треба усвідомлювати, що ми живемо більше в культурному середовищі, ніж у біологічному, а статева конституція відображає лише енергетичний компонент сексуальності, тобто біологічні задатки, які необов’язково реалізуються людиною сповна або виявляються гіперсексуальністю, адже схильність до малювання ще не робить художником.

А щоб визначити, чи не виходить ваша сексуальність за межі норми, важливо визначитися з самим поняттям “норми”, яке в сексології досить розмите. Тому відштовхуватимемося від поняття “сексуальне здоров’я”. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, сексуальне здоров’я – це комплекс тілесних, емоційних, інтелектуальних та соціальних аспектів існування людини, які позитивно збагачують особу, що підвищують комунікабельність людини та її здатність до кохання. Відповідно, якщо всі аспекти життя особистості – тілесний, емоційний, інтелектуальний та соціальний – зайняті сексом, думками про реалізацію еротичних фантазій та бажань, то, найімовірніше, така людина відчуватиме дискомфорт, адже не єдиною сексом жива людина.

Читайте також  Зраджуючи, чоловік принижує обох своїх жінок

Саме цей суб’єктивний дискомфорт і неконтрольовані думки, які спричиняють необдумані вчинки, ми можемо назвати гіперсексуальністю. Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) гіперсексуальність все ще є діагнозом. Жіночу гіперсексуальність називають ще німфоманією, а чоловічу – сатиріазисом.

Якщо судити об’єктивно, то може йтися про гіперсексуальність, коли людина відчуває дискомфорт від нав’язливих думок про секс, які призводять до нав’язливої поведінки та втрати контролю над собою. Гіперсексуальність може виявлятися у різних людей по-різному: у когось це постійна мастурбація та концентрація на самому собі, у когось це пристрасть до порнографії, у когось це постійний пошук нових партнерів – до того ж непостійних. Іноді доходить до того, що людина не може вчинити статевий акт із попереднім партнером, тобто фактор новизни стає принципово важливим. Крім того, гіперсексуальність може виявлятися нав’язливим прагненням звертатися до секс-працівниць або працівників.

Якщо ж людина дає раду з особливостями своєї сексуальності, спрямовує її у правильне русло, працює над взаєминами, то в такому разі ми не говоримо про “гіперсексуальність”, навіть якщо у людини дійсно сильний статевий темперамент і вона приділяє сексуальній сфері більше уваги.

Якщо ви вважаєте, що вам потрібна допомога, ви завжди можете звернутися до спеціалістів. Лікар проведе необхідну діагностику, що включає дослідження гормонального фону, який може бути причиною порушень, психічне обстеження, за необхідності – КТ/МРТ, або відправить до суміжних фахівців – ендокринолога, гінеколога, уролога, психіатра. Потім за необхідності призначить терапію, яка може включати ліки та/або психотерапію.

Отже, якщо у вас немає проблем із вашим партнером (або партнерами), якщо ви не зайняті безперервною мастурбацією, переглядом порно або пошуком пригод на одну ніч – з вами все гаразд!

Читайте також  “Коли хлопчика відкопали, він вже не дихав”: Дитяча гра обернулась трагедією

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.