“І як ми ще живі”: родичам загиблих у Другій світовій війні передали листи, які 80 років тому писали їхні близькі

Листи після захоплення Кам’янця-Подільського забрав з пошти німецький офіцер.

Листи з минулого. Рівно 80 років – день у день, два листи з прифронтового Кам’янця-Подільського нарешті доправили адресатам. Щоправда отримала їх уже внучка. Чому так довго йшла кореспонденція, де були листи і про що писали у ті важкі часи, йдеться 2 липня у сюжеті ТСН.19:30.

“Дорогий Ісаак. Дякую тобі за твої листівки. Ми з мамою сидимо вдома і чекаємо тільки смерті, бо іншого вибору не маємо. Я прив’язаний до роботи, а ворог “налітає” та вбиває людей. І як ми тільки живі”.

Ці рядки написані рівно 80 років тому. На пожовтілих від часу листівках стоїть дата 2 липня 1941 року. Лист відправили у Харків Якову, а отримує онука його брата Юля Корсунська у Києві, яка прилетіла спеціально з США.

“Писав М. Ципес. Хто ж цей таємничий Ципес. Я не знаю, хто такий Ципес, Яків загинув на фронті. Яків – це брат мого дідуся, у них було 7 дітей”, – каже Юля.

1215 листів – цілий скарб 10 років тому дослідники віднайшли у віденському музеї. Після захоплення Кам’янця-Подільського їх забрав, очевидно з пошти, німецький офіцер. Хотів після війни їх досліджувати, але загинув на фронті.

Тепер кожен лист – це часточка історії, це атмосфера того часу і клубок ніжності, турботи та любові до рідних. ТСН вже кілька років доставляє ці листи по всій Україні.

Дочка Никифора Курченка Катерина цілує лист перед тим як його розкрити. Єдине, що знала про батька те, що зник безвісти. Це єдиний лист від тата за все життя.

“Доброго здоров’я, моя дружино Насте. Тисну твою праву руку і міцно цілую. Хотів би отримати відповідь, але куди ти писатимеш. Передавай привіт усім, поки живий”.

Читайте також  Коли цей хлопчик помер, всі лікарі схилили над ним голови. Дізнавшись причину такого вчинку, ви не зможете стримати сліз

У кожному листі багато особистого, але дивує, що вояки практично не пишуть про бої. Більше про те, що сумують за рідними, переживають за дітей. Зрештою, все так само як і зараз.

Юлі Корсунській ще доведеться з’ясувати хто саме писав її двоюрідному дідові ці листи і чи вижили вони у тій жахливій м’ясорубці. 80 років тому Кам’янець-Подільський жорстоко бомбили, 10 липня уже окупували, а в серпні розстріляли 23 тисячі місцевих євреїв.

Музей історії України у другій світовій війні оцифрував усі адреси листів, половину вже доправили адресатам.

“Я й сам не втримався і зайшов на сайт музею, щоб перевірити, чи ніхто не писав моїм родичам. На жаль, ні, але писали і багато моїм сусідам з Бебехів, Женишківців, Зінькова, Фащіївки. Тут головна ось ця графа, де написано: “доставлено”. Хоч через 80 років листи доставили за адресою”, – каже кореспондент ТСН.

 

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.

Загрузка...


загрузка...