Багато країн відмовилися від обов’язкової реєстрації абонентів та визнали такий спосіб боротьби зі злочинністю неефективним, передає Корупція.Інфо
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України В Україні хочуть зібрати дані всіх мобільних абонентів В Україні хочуть зібрати дані всіх мобільних абонентів розробила законопроект про обов’язкову реєстрацію абонентів. Згідно з документом, відомство збирається зобов’язати телеком-компанії збирати персональні дані усіх без винятку користувачів України. Також у Держспецзв’язку пропонують вести бази унікальних IMEI-кодів.
Вже вчетверте за останні 5 років намагаються провести цей закон у Раду, мотивуючи це тим, що це допоможе у боротьбі з тероризмом і злочинністю. Варто зазначити, що такий самий законопроект містився і в диктаторських законах “від 16 січня”, у якому пропонувалося у разі придбання SIM-карти засвідчувати свою особу.
Національна комісія з питань регулювання зв’язку напередодні на черговому засіданні схвалила законопроект Держспецзв’язку, але із зауваженнями. Було запропоновано збільшити перехідний період з трьох місяців до півроку. Мовляв, за цей час, абоненти, які зараз отримують послуги, повинні будуть надати всі свої особисті дані операторам. Також було розроблено порядок реєстрації абонентів не лише в письмовій формі, а і в електронній. Частину проекту закону щодо реєстрації IMEI-кодів було відправлено на доопрацювання.
Кінцева дата для подачі зауважень – 18 серпня 2017 року. Після цього проект доопрацьовуватиметься, виноситиметься на засідання КМУ для затвердження і в Комітет інформатизації Верховної ради для подальшого включення у повістку однієї з сесій. Наразі точної інформації щодо дат ухвалення немає.
ТСН.ua поспілкувався з юристом Юрієм Білоконем та операторами мобільного зв’язку Lifecell та Київстар про те, що вони думають з приводу законопроекту та чим це загрожуватиме українцям.
Оператори б’ють на сполох, оскільки це призведе до значних витрат, а також виникають побоювання через те, що абоненти просто не виконуватимуть відповідні вимоги і їх доведеться блокувати.
Мобільні оператори
У компанії “Київстар” не підтримують законопроект у його нинішній редакції і вже навіть надіслали свої зауваження на адресу профільної асоціації ТЕЛАС.
Радник з регуляторних питань “Київстар” Максим Савченко зазначив, що законопроект не враховує правовий статус і порядок надання послуг абонентам, які не зареєстровані, але вже користуються послугами мобільного зв’язку, а також не встановлює терміни реєстрації наявних абонентів, які користуються мобільним зв’язком без ідентифікації.
За його словами, законопроект поновлює введення бази IMEI, хоча відповідно до п.100 Плану дерегуляції господарської діяльності, затвердженого Постановою КМУ, функціонування автоматизованої системи обліку IMEI кодів відміняється.
“Київстар вважає, що реєстрація абонентів має бути добровільною. Попри те, що реєстрація дає абонентам переваги – зокрема, вони можуть убезпечити свій номер телефону від викрадання зловмисниками – 90% абонентів мобільного зв’язку поки що надають перевагу анонімному обслуговуванню”, – наголосив Савченко.
У компанії нагадали, що для ідентифікації абонент повинен прийти до центру обслуговування телеком-оператора з паспортом. Проте, не всі можуть це зробити – зокрема, абоненти в сільській місцевості, люди з обмеженими фізичними можливостями, тощо.
“Операторам потрібен тривалий “перехідний період”, щоб перебудувати систему продажів, знайти рішення, яке влаштує інтереси та права добросовісних клієнтів, які обрали неідентифіковане користування зв’язком. Швидкі і непродумані рішення в цьому питанні можуть викликати невдоволення громадян, призвести до нових правових колізій, порушенню прав добросовісних клієнтів”, – додали у компанії.
Своєю чергою, начальник департаменту стратегії та розвитку “Lifecell” Андрій Лебедєв зазначає, що на практиці інших країн можна побачити позитивний вплив на різні сфери.
“Введення обов’язкової реєстрації абонентів позитивно позначилось на полегшенні доступу до електронних урядових послуг, покращенні можливостей для провадження мобільної комерції, підтримці урядових програм фінансового обліку, і найголовніше, на наш погляд, полегшенні процесу зміни оператора телекомунікацій споживачами в процесі перенесення абонентського номеру (MNP)”, – розповідає Лебедєв.
За його словами, перш за все, державі просто необхідно донести українському суспільству позитивний ефект від впровадження ідентифікації.
“За існуюючої процедури складно буде провести реєстрацію – цей процес буде тривалим і досить дорогим для операторів, адже вимагає особистого візиту абонента з паспортом в магазин оператора. У той же час його можна спростити і прискорити за допомогою сучасних цифрових технологій, дозволивши абоненту проходити процедуру реєстрації та ідентифікації віддалено, наприклад, за допомогою такого інструменту, як BankID”, – додав він.
Головним завданням ідентифікації є проведення заходів з нацбезпеки “в умовах кібернетичних загроз”, проте з досвіду інших країн можна сказати, що не усюди були позитивні зрушення.
Світова практика
Вперше обов’язкову реєстрацію SIM-карт ввели Німеччина і Швейцарія ще 14 років тому. Від 2003 року ідентифікацію абонентів ухвалили близько 80 країн. Купити SIM-карту без паспорта неможливо в Росії, Норвегії, Австралії, Індії, Бразилії, Болівії, Перу, Еквадоріі багатьох інших країнах.
Проте за результатами дослідження Groupe Speciale Mobile Association, яке було проведено 2013 року, країни впроваджують ідентифікацію абонентів для боротьби з тероризмом і для полегшення роботи правоохоронних органів. Проте, у звіті йшлося, що така реєстрація не завжди допомагає запобігти або розкрити злочин.
Аналітики зазначили, що в деяких країнах, наприклад, таких, як Канада, Велика Британія, Чехія, Румунія, Нова Зеландія та інших можливість обов’язкової реєстрації припейд-карт розглядалася, але ухвалена так і не була. У Великій Британії експерти з безпеки та представники спецслужб після теракту в Лондоні 2005 року, дійшли висновку, що це не надасть нових переваг, а лише відштовхне користувачів від бажання реєструватися самостійно.
Тим часом, у Мексиці провели експеримент з надання послуги абонентам за паспортами. Але через кілька років нововведення також скасували, оскільки це не допомогло запобігти і розслідувати злочини. Злочинці знайшли спосіб, як обійти закон та почали купувати картки в інших країнах, або просто крали телефони з чужими SIM-картами.
Переваги, недоліки, підводні камені
Якщо розглянути попередні спроби ухвалити законопроект, то можна виділити, як переваги так і недоліки. З основних недоліків можна назвати: втрату зв’язку, якщо не встигнеш зареєструватися, виникнення глобального “чорного” ринку та найголовніше – зазіхання на свободу слова та приватного життя абонентів.
З переваг – полегшення переходу абонентів від одного оператора до іншого зі збереженням свого номера.
Юрист Юрій Білоконь розповів ТСН.ua, що варто непокоїтися не за персональні дані, а за прив’язку абонента до конкретного номеру.
– Якщо говорити про світову практику, то оскільки ми рухаємося у напрямку Європи, там є також відповідна ідентифікація абонентів. Я був, наприклад, в Італії і там немає можливості купити SIM-карту без паспорту, але з іншого боку, можна подивитися на країни з нерозвинутою демократією, де також запроваджено цей механізм.
Але якщо говорити чи на часі запровадження цього механізму то я б сказав, що ні, не на часі і не в нашій країні. Ці механізми працюють і реалізують ту мету, яку ставить перед собою держава, де рівень демократії і рівень розвитку досить високий. І споживач, який користується послугами мобільного зв’язку впевнений в тому, що вся інформація є конфіденційною та захищається його право на свободу спілкування та свободу думки і тд. Тобто, втручання держави можливе лише у випадку питання національної безпеки чи розслідуванні певних злочинів і це контролюється перш за все державою. Цей механізм є можливим та напевно може реалізувати ту мету, яка зараз стоїть у нас, тобто боротися із кіберзлочинністю, або з шахрайством.
Цей механізм буде працювати лише у тому випадку, коли буде належний баланс між громадянином і державою. Права громадянина будуть захищатися у тому випадку, коли держава переступить певну межу. Для нашої країни, де державні інститути є слабкими і орган влади має ще той пострадянський синдром примусового апарату, то ця ініціатива не на часі. Вона просто може мати забарвлення, як наприклад, у Росії, де впроваджували цей інститут, мається на увазі саме контроль. Оскільки ми маємо непоодинокі випадки того, що прослуховуються мобільні телефони, знімається інформація і це б мало бути за рішенням суду, проте тут, або судова гулка влади неефективно працює, або є зловживання зі сторони правоохоронних органів. Якщо підсумувати, це не є на часі зараз.
Тут перш за все питання не в персональних даних, а саме у прив’язці номеру телефону до конкретного споживача. Тобто, зараз зберігається конфіденційність, у тому плані, що хтось не зможе вас прослуховувати, оскільки не можуть знати чи вам належить цей номер телефону. У цьому випадку, запроваджуючи такі зміни, надаючи повноваження органам буде можливість прив’язки конкретного номеру телефона до конкретної людини. І у випадку, якщо треба буде з’ясувати кому належить цей номер, або з’ясувати хто несе відповідальність за вчинення якихось дій з використанням номеру цього телефона будуть в першу чергу відповідати абоненти, які до нього прив’язані. Тут просто можна опинитися в епіцентрі певних обставин
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
