Модель на візку – це реально.Неймовірна Історія Оксани Кононець
У неї травма шиї, вона не ходить, але щиро посміхається.
Оксана Кононець – модель на візку. Вона бере участь у модних показах і конкурсах краси, знімається у кліпах і рекламі.
ВВС News Україна розповідає історії успіху людей з інвалідністю, людей, які попри свій стан, не здаються, долають перешкоди і ламають стереотипи.
Шість років тому напередодні свого двадцятиріччя Оксана Кононець випала з балкону п’ятого поверху в Києві.
Дівчина вижила, але мала два роздроблених хребці, здавлений спинний мозок, паралізовані руки і ноги.
“Може, подарувати подружкам весь одяг, він вже не знадобиться, може, стати для когось донором органів, – Оксана згадує, як перший час після травми в голову лізли дурні думки. – Було важко звикнути, що вчора ти ще ходив, а сьогодні не можеш піднятися з ліжка. Життя змінилося. Але ж евтаназії в Україні немає. Підтримка і любов батьків дала мені сил. Я випливла”.
Майже рік вчилась сидіти на візку, ще за якийсь час вдалося розробити руки – тепер вона може сама нафарбуватися, може друкувати, але одягатися сама не може.
“Лікарі казали, що через рік я зможу ходити. Минуло шість років. На прогнози я вже не опираюсь. Радію, що просто живу, радію, коли можу робити щось нове”, – каже Оксана Кононець.
Її реабілітація триває. І, можливо, триватиме все життя – вона щодня робить вправи, читає статті про новітні технології для людей з інвалідністю і мріє, що, може, колись вони спрацюють і для неї.
Хтось почав ходити після десятиліть паралічу, а раптом зможе і вона?
Зараз дівчина не може обійтися без сторонньої допомоги. Поруч з нею завжди мама, яка заради цього покинула роботу.
Мама переодягала Оксану під час зйомок, возила на всі конкурси і чекала, поки дочка здавала екзамени.
Вже після травми Оксана закінчила два університети – отримала диплом вчителя молодших класів і соціального працівника.
А ще після всього, що з нею трапилося, дівчина стала моделлю, хоча раніше зовсім не мала таких планів.
“Мене надихнуло американське реаліті-шоу Push girls, де одна з учасниць мала таку ж травму шиї, як і я. І вона стала всесвітньо відомою моделлю. Раніше мені говорили, що камера мене любить. Три роки наважувалась і вирішила спробувати”.
Перша професійна зйомка була для благодійного проекту для дівчат з інвалідністю.
Потім були ще десятки фотосесій для різних брендів, перемога в українському конкурсі краси для дівчат на візках “Краса без обмежень 2016” і участь у світовому конкурсі “Miss Wheelchair World-2017”, де вона отримала титул “Міс Індивідуальність”.
“На жаль, через фізичну слабкість я не можу прийняти багато поз. Фізичні навантаження під час зйомок бувають великі. Ще через травму я дуже мерзну, але намагаюсь на це не зважати. Мені дуже подобається атмосфера та результат зйомок, показів, шоу”.
Оксана Кононець стала першою моделлю на візку на Ukrainian Fashion week, брала участь в Азійсько-Європейському тижні моди на Шрі-Ланці, знялась в кліпі Onuka.
“У неї можна вчитися тому, як треба вірити у себе. Це талант. Дівчат з такою силою, енергетикою, красою, які в собі не закрилися, а навпаки, розкривають і показують, що вони гарні, їх мало”, – каже візажист Анна Тимофєєва, яка працювала з Оксаною.
Тепер Оксана Кононець співорганізатор конкурсу “Краса без обмежень”, вона заснувала свій благодійних фонд і виступає з мотиваційними промовами.
“Я періодично їжджу по школах, спілкуюсь з дітьми і розповідаю їм, що люди з інвалідністю – вони такі ж самі, як інші. Своїм прикладом я хочу показати, що світ моди, краси і шоу-бізнесу відкрито для таких моделей, і взагалі для таких людей – як я. Коляска є тільки засобом пересування і ми на рівних можемо любити, мріяти, подорожувати, займатися спортом, мати дітей”.
Оксана Кононець сама собі агент і піарник, дорогу у світ моди прокладає сама – надсилає портфоліо фотографам, пропонує співпрацю виданням і брендам.
Проте, попри велику кількість зйомок, робота моделі не приносить їй значного прибутку.
Якось за роботу заплатили одягом, іншого разу оплатили дорогу. Зараз у сім’ї Оксани Кононець працює лише тато, мама відмовилась від роботи, щоб доглядати за донькою. Пенсія з інвалідності складає 1500 грн.
“На жаль, люди з інвалідністю не дуже затребувані в Україні як моделі, але я сподіваюсь, що це зміниться і в майбутньому це буде приносити мені не тільки задоволення, але й дохід. А ще я з радістю беру участь у соціальних проектах”.
Вона презентувала в українських містах соціальний фотопроект “Нескорена Краса”- портрети дівчат на інвалідних візках, які не здаються, працюють над собою і радіють життю.
Радіє всім успіхам Оксани Кононець її мама Марина, яка була за лаштунками всіх її конкурсів і супроводжувала у всіх поїздках. Жінка мріє, щоб колись донька не потребувала настільки її допомоги.
“Я дуже рада, що вона себе знайшла, я, як мама, тішуся, що вона не впала духом, що має ціль. Я би хотіла, щоб вона стала самостійною – і матеріально, і фізично. Щоб біля неї була не мама, а коханий чоловік. Щоб здійснилася її мрія – стати здоровою”.
Оксана мріє, щоб людям з інвалідністю в Україні було легше долати бар’єри – фізичні і ментальні.
“Щоб на вулиці так не озиралися, не тикали пальцем і не задавали недоречних питань. Щоб всюди були з’їзди і пандуси, і візок можна було викотити на вулицю”.
Вона хоче стати сильнішою і підписати великий контракт.
“Здаватися ніколи не варто, потрібно завжди рухатися вперед і шукати нові горизонти”.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
