Як відбувається децентралізація на Франківщині або Рятуйте, закривають сільраду!

У червні на Франківщині, як і по всій країні, стартував децентралізаційний марафон, який ініціювала Асоціація міст України. Експерти майже щодня їздять по селах, аби пояснити людям, з чим ту реформу їсти. Як саме відбувається об’єднання, про страхи, маніпуляції та перші успіхи — у розмові з регіональним консультантом з правових питань в області Марією Баран.

marija_bojko_01

 

 — Пані Маріє, про що найчастіше питають люди?

— Ми вже мали понад 100 поїздок по області. Питання, які звучали у 2015 році, такі чуємо й сьогодні. Найбільш заїжджене — чи будуть закривати школи? Треба розуміти й ми на цьому наголошуємо: реформа в освіті йде паралельно з децентралізацією. Якщо громади об’єднуються, то управління закладами освіти переходить в їхню компетенцію. І тоді вони вже самі дивляться — заробляємо ми стільки грошей, аби лишити всі школи, чи ні.

Ще кажуть таке — закривають сільські ради. А для старших людей децентралізація — це колгосп. От заганяли в колгоспи, а тепер заганяють в об’єднані громади! І скільки не пояснюй, що рада не закривається, що там буде сидіти староста та які довідки він давав, такі й даватиме, а ті послуги, що раніше отримували в районі (Пенсійний фонд, соцзахист), тепер будуть надавати ближче, тобто в центрі ОТГ — нам про колгосп теж так говорили, і крапка.

 — І звідки такі міфи?

— Інформації про об’єднання є багато, і є реальні позитивні приклади. На жаль, не всі слухають і не всі розуміють. Буває, сільський голова доносить людям викривлену інформацію. Бо він розуміє, що після об’єднання будуть вибори. Тільки голови, які впевнені в своїх силах, ідуть до кінця, інші перекручують так, що жоден марафон не поможе. Були навіть прецеденти, коли людей кликали на зустріч з нами зі словами — сходьтеся народ, бо приїхали сільраду закривати! Я прийшла, розказую, а люди: а ви нам пошту закрили, колгосп розвалили, а тепер приїхали сільраду закривати…

Читайте також  В Івано-Франківську ще 45 працівників Служби судової охорони склали присягу (ФОТО)

— Все ж три ОТГ у нас є. У порівнянні з іншими областями — це багато чи мало?

— Так, маємо Старобогородчанську, Верхнянську та Печеніжинську ОТГ. Звісно, мало. У Тернопільській області є більше 28 ОТГ, але в наших громад нині немає фінансових проблем. Вони спроможні і ця спроможність підкріплена ще й лідерськими якостями керівників.

— Спроможні за рахунок чого?

— Велику роль тут грає податок на доходи фізичних осіб — це податок з заробітної плати. Є достатня кількість бюджетних установ, де працюють люди. Плюс — над цим працюють голови. Стараються розвивати виробництво, пишуть проекти… Я знаю, що в  Печеніжинській громаді зараз будується завод на 30 робочих місць.

— А ЦНАПи там вже є?

— ЦНАП працює в Печеніжині, вони надають десь 70 послуг. Про роботу ЦНАПу все є на сайті Печеніжинської ОТГ — там взагалі кожен мешканець може побачити, що робить громада, куди витрачає кошти, які рішення виносять на обговорення і т.д.

У Старобогородчанській ОТГ виграли конкурс по німецьких інвестиціях на побудову ЦНАПу єврозразка.

— Як виглядає процес об’єднання?

— Він тривалий, має кілька кроків, і дуже важливо, що там є два громадські обговорення. Перше — що «я погоджуюсь на об’єднання», друге — що «я схвалюю той проект об’єднання, який розробила спільна робоча група». І лиш гарна підготовка обговорення дає результати. Тут дуже негативну роль відіграє пасивність людей — най буде, як буде. А ще люблять казати: най би держава забрала слово «добровільне» і нас не мучила, бо треба картоплю вибирати, а тут ви зі своєю децентралізацією.

Якщо все гаразд, то збирають всі документи, подають в ОДА на висновок щодо відповідності Конституції та законів, тоді приймається рішення про об’єднання і подають документи в ЦВК про призначення виборів. Перші вибори фінансує держава — обирають голову ОТГ і депутатів, далі вибори старост — їх уже фінансує громада. Кожен староста є членом виконкому.

Читайте також  В Івано-Франківську хочуть заборонити гурт KOZAK System

 — Маємо ще якісь ОТГ на підході?

— Зараз вісім новоутворених громад подали звернення до облради з проханням подати до ЦВК щодо призначення виборів. Це Витвицька, Матеївецька, Нижньовербівська, П’ядицька, Тлумацька, Олешанська, Більшівцівська і Космацька.

Тут треба додати, що в нас є ще Білоберізька ОТГ — це четверта об’єднана громада, яка утворилася цього року, але про неї ми говоримо окремо. Чому? Це сталося посеред року, а держава переводить ОТГ на прямі міжбюджетні відносини аж у січні. Тобто вони ще не відчули фінансових переваг реформи.

— Скільки їх узагалі має бути в області?

— Є два основні документи: закон про добровільне об’єднання й методика формування спроможних громад. Ідеальний варіант для Франківщині — десь 40. Але зараз під супроводом певних політичних сил маємо тенденцію: дві сільради=громада. Перспективний план — не на рік, і не на два. Над ним працюють і експерти, і адміністрація. Це не просто сів і циркулем собі намалював, за це відповідає ОДА, вона виносить на сесію облради, а потім це затверджує Кабмін. Зараз рішенням сесії облради схвалено 57 громад і залишено ще багато білих плям, тобто «нічийних» сіл. Логіки в цьому нема.

От громада, яка хоче, аби її внесли у перспективний план (а на прямі міжбюджетні розрахунки можуть переходити лиш ті громади, які є в цьому плані), то вона захищає себе по всіх пунктах. Тоді члени робочої групи голосують — вносити зміни до перспективного плану чи ні. Зараз чуємо закиди, що ми блокуємо добровільне об’єднання. Ніхто не блокує — хочуть об’єднатися дві сільради, то хай об’єднуйтеся, але не треба вимагати, аби цю громаду внесли у план, аби держава за два кілометри від міста створювала ЦНАП, міні-адміністрацію… Якщо я тебе люблю, то я з тобою одружуся не залежно від грошей.

Читайте також  Завтра в Івано-Франківську стартує “Свято ковалів”

— Чи є кінцева дата реформи?

— Ні, доки там є слово «добровільне», об’єднання триватиме довго. Але все у руках держави. Можливо, буде таки прийнятий закон про адмінтерустрій. І нам лиш скажуть, коли прийти на вибори у ту чи іншу ОТГ.

Про гроші

Юрій Стефанчук, регіональний консультант з бюджетних питань:

На Прикарпатті є три ОТГ — Верхнянська, Печеніжинська і Старобогородчанська, вони різні за змістом, площею, населенням і т.д. Якщо аналізувати те, що вони уже здобули, то це зростання бюджетів у рази. Так, у Старобогородчаснькій ОТГ — у 3,6 рази (власні надходження + державні субвенції на освіту та медицину), в Печеніжинській — у 8,6, у Верхнянській — у 6 разів.

Станом за півріччя вони додатково залучили у свої бюджети від 1,7 до 2,5 млн. Тобто це гроші, які вони заробили самі. Старобогородчанська ОТГ — 1,783 млн, Печеніжинська — 2,5, Верхнянська — 1,75 млн грн.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.