Скандал навколо можливого скасування стипендій з 1 січня наступного року розгорається з новою силою. Проти вже виступили в Міносвіти, експерти посилаються на світовий досвід, а студенти скаржаться, що вижити без стипендії їм буде дуже складно.
Нагадаємо, скасування стипендій для всіх, крім відмінників, студентів-сиріт, інвалідів та малозабезпечених – ініціатива Мінфіну. Там хочуть заощадити 5 млрд грн і пропонують не закладати виплати для всіх в Держбюджеті-2017. Вчора міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що стипендії повинні зберегтися. Зараз стандартна стипендія українського студента становить 825-930 грн в вузах (1989 грн для сиріт), 622-700 грн – в коледжах, 311-350 грн – в училищах (961 грн для сиріт). Всього щомісячні виплати отримують 500 тис. осіб.
ЩО БУДЕ. За словами експертів, в ініціативі є і позитив, і негатив: студентам і їхнім батькам потрібно буде дуже сильно затягнути паски, але водночас це стімулює їх вчитися краще (так роблять за кордоном), адже для кращих виплати планують залишити.
На думку експерта в сфері освіті Андрія Черниха, можливі два варіанти розвитку подій, причому поки вони рівновірогідні: або стипендії будуть платити, як і раніше, або можливі студентські протести вже у вересні, тільки-но з’являться нові заяви від МОН або Мінфіну, що загрожують гаманцю тих, хто вчиться.
“Гриневич сказала, що стипендії повинні залишитися, але питання в деталях: хто буде їх отримувати? – Каже Черних. – Можливо, посилять вимоги для отримання стипендії, наприклад, не мати трійок, як і зараз, але середній бал за підсумками сесії повинен бути, припустимо, 4,5, а не 4, як зараз (треба набрати 90% від максимуму балів, а не 80%. – Авт.). Але тоді викладачі можуть занижувати оцінки на іспитах “.
Експерт у сфері освіти Володимир Бахрушин впевнений, що до компромісу прийдуть: “Очевидно, що соціальні стипендії залишаться. З академічними буде складніше, якщо Мінфін не виділить достатньо грошей МОН. Зараз позиція фінансового відомства невизначена: урізати фінансування стипендій або залишити в тому ж обсязі, але платити тільки кращим: відмінникам, переможцям і призерам олімпіад”.
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД. Як роз’яснив нам Андрій Черних, за кордоном все ж є і держстипендії, і інші пільги студентам.
Наприклад, в Чехії їм оплачують проживання в гуртожитку, в Англії – лікування, в Польщі – дають до 800 злотих на місяць (5220 грн) тим, хто добре вчиться (має 70% балів від максимуму), а малозабезпеченим – до 1500 злотих (10 тис. грн).
У Німеччині близько 700 євро (20 300 грн) платять тим, хто набрав 80% балів від максимуму і соціально активним – тим, хто відвідує додаткові тренінги, семінари, займається науковою роботою, бере участь в політичних і релігійних акціях. Але платять не за рахунок казни, а з благодійних фондів, політпартій, профспілок, підприємств, релігійних громад, самих вузів. Також можуть компенсувати витрати на придбання навчальних матеріалів: книг, зошитів тощо.
“Їм вермішель і їжджу зайцем”
За підрахунками профспілки студентів, тільки на стипендію живе кожен 10-й студент.
“Я плачу за гуртожиток близько 300 грн на місяць з 825, решти грошей вистачає тільки на вермішель і кефір, але ж треба купувати зошити, книги, – розповів нам третьокурсник КПІ Олег Малій. – Трохи допомагають продуктами і грішми батьки, але доводиться і самому підробляти: розклеюю оголошення, роздаю флаєри. Одяг і взуття купую в найближчому секонд-хенді, їжджу зайцем тільки в тролейбусах-автобусах. Сесії здаю в основному на “добре”, тому, якщо відберуть стипендію, доведеться переходити на заочне навчання, а вдень працювати, інакше вижити не вийде”.
Олександр Панченко
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
