В Україні можуть оподаткувати Google, Facebook, Youtube і інші іноземні ресурси.
Пропозиція брати з них 20% ПДВ міститься в законопроекті №2634, який подав до парламенту глава профільного комітету з питань оподаткування Данило Гетманцев. Його аргументи прості – гроші.
“Чому рекламні та інформаційні послуги, що надаються резидентами всередині країни повинні обкладатися ПДВ, а послуги, що надаються світовими гігантами у нас в країні немає? У чому сенс пільгувати послуги нерезидентів? Чому бюджет воюючої країни повинен відмовлятися від додаткових надходжень від оподаткування сервісів, ніяк не є товарами першої необхідності”, – написав Гетманцев на своїй сторінці в Facebook.
Експортне спільнота розкололася в цьому питанні на два табори.
Одні вважають, що так, Google і Ко повинні платити податки в українську казну. Інші, навпаки, попереджають про подорожчання інтернет-послуг як для рядових споживачів, так і для бізнесу. Швидше за все, світові інтернет-гіганти, якщо і погодяться платити ПДВ в Україні, то закладуть його у вартість своїх послуг. А це, наприклад, плюс 20% до музики чи ігор AppStore, послуг сайту бронювання Booking і т.д. Плюс – подорожчання розміщення реклами на тих же Facebook, Youtube або в системі Google.
Втім, деякі експерти вважають, що, якщо податок введуть без перехідного періоду, все може закінчиться ще гірше – мало не повним блокуванням ресурсів.
“Потрібно вирішити багато технічних і законодавчих завдань. А на це потрібен час. Якщо не встигнуть, можуть на час” вимкнути “Україна. Пам’ятайте, коли в один момент перестали працювати російські ресурси (VK,” Однокласники “- Ред. ). У цей раз теж може бути щось подібне”, – не виключає співзасновник компанії D2 (програмні рішення для бізнесу) Ірина Андрющенко.
“Країна” розбиралася що означає введення “податку на Google”, і чи доведеться за це доплачувати рядовим споживачам і бізнесу.
Кому вже платить Google і чим ми гірші
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що можливості цифрової економіки, коли компанія перебуває в одній точці земної кулі, а клієнт – в інший, дозволяють бізнесу йти від оподаткування. Принаймні, в Україні.
Світові інтернет-корпорації не платять ПДВ в Україні. Виняток становлять хіба операції через механізм делегування податкових зобов’язань. Тоді клієнти цих компаній, які є платниками ПДВ, перераховують його за українським законодавством. Але, наприклад, приватні особи ПДВ не платять, а бізнес часто теж працює через посередників на спрощеній системі оподаткування, що дозволяє йти від оподаткування.
Так як компанії-нерезиденти в Україні не мають статусу платника податків, то і змусити їх платити фіскали не можуть. Тобто, бюджет втрачає гроші.
Автори проекту вважають, що Україні варто придивитися до досвіду сусідніх країн, які вже ввели “податок на Google”.
“Особливі правила оподаткування ПДВ електронних послуг стало звичайною практикою в іноземних державах, наприклад, в країнах ЄС, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії та інших країнах”, – йдеться в пояснювальній записці.
Варто відзначити, що в Європі діє так зване загальне правило поставки транскордонних цифрових послуг некомерційним споживачам. У разі допорогових обсягів продажів (до 10 тисяч євро на рік) місцем поставки (і сплати податку) є країна, де зареєстрований постачальник. В інших випадках (якщо сума більше) податок платять там, де знаходиться споживач.
“У ЄС механізм успішно застосували з 2015 року в рамках ініціативи Mini One Stop Shop (або MOSS). Повністю в ЄС Єдиний міні-магазин заробив з 01.01.2019 року. Крім безпосередньо боротьби з ухиленням від сплати податку, європейською владою переслідувалася й інша мета – полегшити сплату податку для чесних платників податків, так як відпала необхідність окремої реєстрації платником ПДВ в кожній з 27 країн – членів Альянсу. у нас подібна мета відсутня. Однак, законопроект відповідає як євроінтеграційним зобов’язаннями України, так і лог ике справляння ПДВ в більшості країн, що впровадили зазначений непрямий податок”, – пояснив експерт Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
У Росії “податок на Google” ввели в 2017 році.
Платити ПДВ зобов’язали, зокрема, Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International BV, Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, booking.com і ін.
“З моменту запровадження податку на податковий облік стало 1 580 компаній. За офіційними даними в бюджет такими компаніями було сплачено в 2017 Голду 9,4 млрд рублів, в 2018 році – 12 млрд, в першому кварталі 2019 року – 12 млрд”, – йдеться в пояснювальній записці.
При цьому автори проекту не можуть спрогнозувати скільки отримає від нового податку український бюджет. Зазначено лише, що прийняття законопроекту “має сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету”.
За що потрібно буде платити
Пропонується внести зміни до Податкового кодексу, прописавши, що нерезиденти-постачальники електронних послуг, клієнтами яких є фізособи-українці, повинні платити ПДВ в Україні. Для цього їм потрібно:
зареєструватися як платники податку на додану вартість в Україні
вести податковий облік з ПДВ для клієнтів-фізосіб
При цьому реєструватися нерезиденти зможуть по удаленке – в електронній формі на спеціальному веб-порталі. Також вони не повинні реєструвати податкові накладні, як це роблять наші компанії. А платити ПДВ їм можна в валюті. В цьому суть “простих і зрозумілих правил”, про які говорив Гетманцев. Штраф за роботу без реєстрації – 8,5 тисячі гривень, що для корпорації рівня Facebook – сущі копійки.
Податком на додану вартість хочуть обкласти всі електронні послуги. Зокрема, це:
поставка зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книг і журналів
поставка аудіовізуальних творів (музика і відео), відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи послугу щодо участі в таких іграх (тобто, навіть за можливість грати онлайн, без покупки гри вже потрібно платити)
надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів
надання в користування хмарних технологій для розміщення даних
поставка ПО і оновлень до нього, дистанційне обслуговування програмного забезпечення
надання рекламних послуг в мережі Інтернет, мобільних додатках та інших електронних ресурсах
Тут варто відзначити важливий виняток: ПДВ стягуватися не буде, якщо при замовленні через інтернет поставка послуги здійснюється не через інтернет. Під цю правку потрапляють, зокрема, інтернет-магазини, скажімо, той же AliExpress, що приймає замовлення в мережі, але доставляє товари “без використання інтернету”, тобто, через поштові служби.
Також не потрібно буде платити ПДВ за консультації клієнтів по електронній пошті, надання послуг з доступу до інтернету та ін.
Потенційні платники повинні будуть самі рахувати скільки їм потрібно перерахувати в Україну. Для цього вони повинні “обчислювати” місцезнаходження клієнтів. “Підказками” можуть бути код країни на SIM-картці (якщо для замовлення використовувався телефон), місцезнаходження провайдера або пристрою, з якого зроблено замовлення (по IP- адресою), банку і т.д.
Сигнал для Google
Багато експертів вважають, що “податок на Google” – правильний.
“Не будучи прихильником більшості податкових новацій економічної влади України, вважаю правильним підтримувати ті на жаль рідкісні, але правильні законодавчі ініціативи що з’являються. Спроба, розпочата проектом 2634, а саме оподаткування ПДВ цифрових послуг, що надаються нерезидентами на території України (B2C), повністю вписується в загальноєвропейські правила справляння податку. Зворотним (неприємної) стороною процесу буде як мінімум 20% збільшення вартості легальних цифрових послуг для українців (сплата податку і витратиш адміністрування). Виробник, швидше за все, перекладе витрати на кінцевого споживача”, – написав у Facebook експерт з питань податкової та митної політики реанімаційне пакету реформ В’ячеслав Черкашин.
“Логіка в цьому є, Бізнес повинен платити податки – і український, і іноземний. Головне – щоб були прозорі правила, однакові для всіх”, – вважає колишній топ-менеджер “Укрпошти” Микола Чорний (на сьогодні – власник кількох інтернет-ресурсів).
За словами Ірини Андрющенко, вітчизняні виробники контенту зараз знаходяться в явно програшному становищі, в порівнянні зі світовими інтернет-гігантами, так як, на відміну від останніх, платять ПДВ.
“Вони є платниками ПДВ і включають його в рахунку для клієнтів”, – говорить Ірина Андрющенко.
У той же час, як вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, “бізнес ще не відійшов після прийняття скандального проекту 1210, тому з податковими нововведеннями варто було б почекати, особливо якщо ми декларуємо політику залучення інвестицій”.
Крім того, за його словами, проект виписаний так, що платити податок в Україні світові інтернет-гіганти будуть хіба що добровільно. По-перше, за відмову від реєстрації для них передбачений лише скромний штраф в 8,5 тисячі гривень, по-друге, незрозуміло, як цей податок можна адмініструвати.
“Чи не вийде так, що адміністрування обійдеться дорожче, ніж в результаті вдасться залучити в бюджет”, – додала науковий співробітник Академії фінансового управління Тетяна Кащук. Вона не виключає, що спроба обкласти податком іноземні інтернет-корпорації може відгукнутися Україні політичними наслідками. Як це було, наприклад, у випадку з Францією. Там виникла ідея змусити Google платити 3% від “французького” обороту, проти чого різко виступив президент США Трамп. У підсумку про новий податок “забули”.
Посилки з Aliexpress і музика з AppStore
Але перше, до чого варто готується клієнтам міжнародних інтернет-майданчиків (якщо законопроект приймуть) – це все-таки підвищення вартості послуг.
Поки питання – яким саме воно буде. Черкашин говорить про подорожчання на 20%, тобто, на розмір ПДВ. Гетманцев йому парирує.
“Можливо, я здивую Ванг підвищення цін на платні електронні сервіси нерезидентів, але теорія перекладання податку давно встановила, що непрямий, як до речі і прямий податок, перекладається з споживача на продавця і назад, в залежності не від виду податку, а виключно від цінової кон’юнктури”, – зазначив Гетманцев.
Тобто, на практиці подорожчання може бути і менше 20%.
На перший погляд, підвищення цін повинно торкнутися, в першу чергу, рядових споживачів.
Засновник компанії “Укр-Китай Коммуникейшин” В’ячеслав Лисенко не виключає, що в разі прийняття законопроекту подорожчають в тому числі і посилки з Alliexpress. Адже платформа в будь-якому випадку буде надавати українцям “інформаційні послуги”.
“Це удар по самому бідному споживачеві”, – говорить Лисенко. Ймовірно, в цьому випадку подорожчання складе набагато менше 20%, адже на самі посилки діє виняток (замовлення по інтернету, але доставка без використання мережі). Але не виключена, скажімо, плата за реєстрацію або сам замовлення.
Подорожчає також музика та ігри з AppStore, а також численні освітні іноземні ресурси, якими вже звикли користуватися українці.
Рекламна націнка Facebook, Youtube і Google
Але насправді “націнка” може бути не тільки для пересічних громадян, а й для бізнесу. Тут потрібно враховувати специфіку роботи наших компаній з міжнародними ресурсами.
Найчастіше бізнес набуває послуги (скажімо, замовляє рекламу) як приватна особа або фізична особа-підприємець – через численних посередників, – каже Андрющенко.
“Справа в тому, що ті ж Facebook або Youtube працюють в Україні без урахування нашої законодавчого поля. Тому юрособам з ними складно працювати. Наприклад, ТОВ не можна підв’язати до аккаунту. Google не видає паперових договорів і не ставить печатки. Доводиться шукати посередників, зокрема, працювати через фізосіб-підприємців”, – говорить Андрющенко.
Тобто, подорожчання може торкнутися і сегмента інтернет-реклами. “Не впевнена, що це буде саме 20%, так як ціна формується на аукціоні”, – говорить Андрющенко.
Але, наприклад в Росії після введення ПДВ той же Facebook додав до вартості реклами в точності розмір податку, тобто, 20%. Про що відразу ж повідомив всіх потенційних рекламодавців.
Facebook, Google і YouTube утримують левову частку українського рекламного трафіку. “YouTube – близько 80% від відео. Пошук – це практично все Google», – розповіла член наглядової ради Всеукраїнської рекламної коаліції Анастасія Байдаченко.
За даними ВРК, в 2019 році рекламного цифрового відео, включаючи YouTube, розмістили на 2,7 млрд гривень. А сегмент пошуку (платна видача в пошукових системах) виріс до 8,8 млрд гривень (це на 36% більше, ніж у 2018 році). Банерна реклама потягнула на 2,9 млрд гривень.
“У 2020 році зростання ринку Інтернет-реклами продовжиться, ключовими факторами осту стануть домінуючі обороти глобальних гравців Facebook (для банерної реклами), Google (Youtube) для онлайн-відео і пошуку”, – говориться в прогнозах Всеукраїнської рекламної коаліції на цей рік. Всього сегмент рекламного ринку, за яким можуть вдарити нововведення з податком – це близько 18 млрд гривень в цьому році (а ПДВ з нього – 3,6 млрд гривень).
“Звичайно будь-який додатковий податок зазвичай знижує обсяг закупівлі, реклами в тому числі. Наскільки реклама на Google і FB еластична до ціни (а будь-який податок це зростання ціни), поки важко оцінити. Якщо інструмент відпрацьовує ефективніше, ніж інші в використовуваному сплите, то швидше за всього обсяг закупленої реклами не зменшиться або зменшиться несуттєво. у будь-якому випадку підвищення ціни тягне за собою перегляд витрат для бізнесу. у середньостроковому періоді такий закон, якщо він буде прийнятий, може стимулювати відкриття представництв в Україні, наприм р, таких компаній як Facebook”, – вважає Анастасія Байдаченко.
Чи можуть “вирубати” Facebook і YouTube?
Теоретично для міжнародних інтернет-майданчиків не прописано жорстких каральних заходів за відмову платити ПДВ. Але так як вони, як правило, працюють прозоро, то, швидше за все, будуть виконувати нові правила.
“Їм потрібно буде перебудувати свої електронні кабінети під нашу законодавчу базу, перебудувати інвентар. На це потрібно чимало часу. І, якщо не буде перехідного періоду (а в проекті про це нічого не сказано – Ред.), То нас можуть просто відключити від сервісів, поки все буде готово. Для ринку це буде потрясінням, як свого часу з відключенням російських інтернет-ресурсів”, – зазначає Ірина Андрющенко.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
