“Виставляють величезні борги і перекривають труби”: Українцям перерахували платіжки за газ. Що відбувається?

Напередодні опалювального сезону українці масово отримують повідомлення про припинення газопостачання від операторів системи розподілу (облгаззбути). Ті вимагають погасити прострочену заборгованість.

Оплатити потрібно протягом трьох днів після отримання повідомлення. Але не варто поспішати доплачувати за різницю між вартістю газу, нарахованої за показаннями лічильника і сумою, яка виникла через донарахування від облгаззбутів.

Про те, за що з українців вимагають додаткові гроші і чи законно налічують борги.

Діють проти закону

“Донарахування – протизаконні. Побутові споживачі, які отримують донарахування з використанням коефіцієнтів коригування показань лічильників з метою приведення їх до стандартних умов, не повинні нічого платити крім тарифу на розподіл газу”, – заявила експерт газового ринку Марія Яковлєва.

Вимога про доплату особливо боляче може вдарити по кишенях тих, хто живе в приватних будинках. Всього в Україні близько 6,5 млн домогосподарств, більшість з яких використовує газове опалення. При цьому в опалювальний період побутові споживачі використовують більше 80% від загального річного обсягу споживання газу, тому і суми за нібито несплачений газ залежать від зростаючих обсягів споживання палива.

Ця проблема не нова – масово “листи щастя” почали надходити споживачам ще восени минулого року – в платіжках вказані обсяги газу, наведені до стандартних умов за допомогою коефіцієнтів коригування показань лічильників. Кожен споживач у своїй платіжці побачив різницю спожитого газу в стандартних і робочих умовах за період з 1 грудня 2015 по 30 вересня 2018 року.

Донарахування шокували споживачів, адже від них вимагали доплатити по кілька тисяч гривень. Ця тема відразу набула широкого розголосу, а потім Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) заборонила операторам газорозподільних систем робити такі донарахування. Але побутовим споживачам продовжують надсилати повідомлення з вимогою погасити нібито прострочену заборгованість. Особливо багато нарікань на ТОВ “Київоблгаз Збут”.

Читайте також  Уряд визначився з тарифами на опалення у новому сезоні

Судові рішення на користь споживачів

Свої дії оператори системи розподілу газу пояснюють тим, що НКРЕКУ включила в тарифи недостатньо коштів на компенсацію втрат через відсутність приводів спожитих обсягів до стандартних умов. “Але ж немає законних підстав переводити ці втрати на населення. Потрібно судитися і отримувати рішення про те, що дії розподільних компаній незаконні”, – радить Марія Яковлєва.

Дійсно, споживачі таки виграють в судах. Наприклад, в квітні 2019 споживач звернувся з позовом до суду на “Київоблгаз Збут”, а вже в серпні Броварського міськрайонного суду Київської області прийняв рішення на його користь, та ще й присудив стягнути з оператора судовий збір в розмірі 1: 536 грн:

“Визнати заборгованість в розмірі 1 928 грн 64 коп. За період з жовтня 2018 року по лютий 2019 щодо донарахування по коефіцієнту приведення до стандартних умов незаконні”, – сказано в рішенні суду, який зобов’язав “Київоблгаз Збут” провести перерахунок.

Однак колізія в газовому законодавстві призвела до того, що є і численні судові рішення на користь споживачів – справи виграють і оператори системи розподілу, але про це – пізніше.

Звідки взялися нові дані в платіжках?

Залежно від місця розташування лічильника газу (на вулиці, в приміщенні), показання приладу суттєво відрізняються. Тому в 2004 році наказом Мінпаливенерго №116 була введена Методика приведення об’єму газу до стандартних умов, а також введені для різних областей помісячні коригуючі коефіцієнти (приблизно від 0,08 влітку до 1,08 взимку). За допомогою цих коефіцієнтів визначаються обсяги споживання газу, наведені до стандартних умов – це коли газ враховується при температурі повітря +20 і стандартному атмосферному тиску 760 мм рт. ст.

Читайте також  На Франківщині — одна з найгірших теплотрас в Україні (відео)

Цю методику довго не використовували – поки в 2015 році не відкрили новий ринок газу. Але і тепер її не можна використовувати для побутових споживачів. “Дія цієї методики поширюється на суб’єкти господарювання, але її не можна використовувати для обгрунтування проведення донарахувань побутовим споживачам”, – повідомила адвокат Юлія Жигалюк, акцентуючи, що це і є підставою для звернення з позовом до суду.

З огляду на фізичні властивості газу, температура навколишнього середовища безпосередньо впливає на обсяг газу, який проходить через побутовий лічильник. У зимовий період газ стискається, а в літній – навпаки розширюється, тому обсяги спожитого газу вирішили приводити до стандартних умов за допомогою коефіцієнтів.

За даними Асоціації газового ринку, щорічно населення споживає понад 11 млрд кубометрів газу, і 80% від цього обсягу – в холодну пору року. У той же час спожитий газ враховується побутовими приладами без приведення до стандартних умов, а потім домогосподарствами не оплачуються втрати газу – це приблизно 500 млн кубометрів на рік.

Але з 2016 року, тобто після введення нової моделі газового ринку, вузли обліку в точках передачі газу з газотранспортної системи України до газорозподільної системи в автоматичному режимі вимірюють обсяги газу при стандартних умовах, тоді як лічильники газу у побутових споживачів не здійснюють такої температурної корекції і вимірюють при фактичній температурі навколишнього середовища. Відповідно, у операторів ГРМ виникають втрати газу, адже “Нафтогазу” вони платять за обсяги, наведені до стандартних умов, а населення їм платить за газ, не приведений до стандартних умов.

Цієї проблеми не було б, якби в Україні – як і у всіх європейських країнах, споживання газу вимірювали не в кубічних метрах, а в енергетичних одиницях. Згодом газ населенню будуть продавати в енергетичних одиницях, але зараз це неможливо, так як потрібно спочатку налагодити облік відповідними лічильниками. Україна поки робить лише перші кроки в цьому напрямку.

Читайте також  Сплачувати за елетроенергію будемо по-новому: які будуть платіжки

РЕКЛАМА:

Джерело.