Попри те, що в Україні третій рік триває повномасштабна війна, і багато українців украй зубожіли, держава відновила покарання за комунальні борги у повному обсязі. У тому числі – вилучення житла. Навіть якщо воно у боржника єдине.
Як інформує “Today.ua”, у кого та в яких випадках можуть вилучити житло за комунальні борги, розповів адвокат Владислав Мартинюк.
На початку повномасштабного військового вторгнення українська влада запровадила мораторій на покарання комунальних боржників та на позбавлення комунальних послуг за борги. Однак тоді ніхто в Україні не знав, що війна триватиме так довго. Отже, за період від початку війни українці накопичили колосальні багатомільйонні борги за комуналку. Хтось об’єктивно не міг сплачувати за отримані послуги, а хтось просто скористався узаконеною безкарністю.
Через це влада вирішила скасувати мораторій, яким заборонялось припинення постачання послуг, а також стягнення штрафних санкцій із боржників. Отже тепер усі довоєнні покарання повернулися. Навіть у декого за борги можуть вилучити житло.
Процедуру вилучення житла можуть застосувати у двох випадках
За словами юриста, вилучення житла можуть застосувати у двох випадках:
якщо це житло знаходиться в іпотеці (тут мається на увазі саме кредитний. а не комунальний борг); якщо є судове рішення щодо вилучення помешкання, і за ним відкрите виконавче провадження.
У першому випадку такий пункт обов’язково має бути присутнім в іпотечному договорі. Якщо його немає, то й квартиру не мають права вилучати.
“Така можливість має бути встановлена в іпотечному договорі, як власне і порядок такого стягнення, у тому числі мінімальні розмір та строк прострочення, що дають право на стягнення”, – пояснив адвокат.
В українців, незважаючи на війну, забиратимуть житло через комунальні борги: хто має бути готовим до цього
В українців, незважаючи на війну, забиратимуть житло через комунальні борги: хто має бути готовим до цього
У другому випадку виконавче провадження може бути відкрите лише у разі наявності:
виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення; постанови про притягнення до адміністративної відповідальності; виконавчого листа нотаріуса.
При цьому вилучення майна – це остання стадія стягнення боргу, і її застосовують лише в тому разі, якщо достеменно встановлено, що у боржника немає коштів і немає рухомого майна для відшкодування комунального боргу.
Водночас, якщо квартира, за якою утворився комунальний борг, у боржника єдина, то законом встановлена мінімальна сума боргу, при перевищенні якої може початися процедура вилучення житла.
“Якщо квартира є єдиним житлом боржника, то продаж з торгів можливий лише якщо сума до стягнення становить не менше 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Наразі це 160 000 гривень”, – роз’яснив юрист.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
