На війну точно не заберуть: хто має право на бронь від мобілізації у квітні

Через повномасштабне російське вторгнення в Україні триває загальна мобілізація. Однак, деякі категорії військовозобов’язаних можуть не воювати – це стосується інвалідів, багатодітних батьків та працівників певних підприємств.

Кого не заберуть до лав армії в квітні розповідає “Апостроф” із посиланням на закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, бронювання можливе для військовозобов’язаних працівників, які працюють на підприємствах, які мають важливе значення для національної економіки. Критерії визначення важливості цих підприємств, установ та організацій були затверджені Наказом Міністерства Економіки під № 952. Згідно з поточними вимогами, вони є такими:

проводять підтримку та супровід інвестиційних проєктів відповідно до рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства економіки;
проводять відповідно до законів України реалізації державної політики, за формування якої відповідає Міністерство економіки;
отримують фінансову державну підтримку у вигляді грантів відповідно до законодавства України;
виконують роботи або надають послуги для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у разі, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;
знаходиться безпосередньо у сфері управління Мінекономіки та виконує державні замовлення;
провадить діяльність на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки;
здійснюють такий вид виробництва або надає такі послуги, які забезпечують потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині та матеріалах, комплектуючих виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг у сфері формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.
Також підлягають бронюванню працівники критично важливих підприємств, які мають відповідати певним критеріям важливості для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно зі змінами до Постанови № 76 ці критерії є такими:

Читайте також  Чи воюватиме Україна на території РФ: що сказав Зеленський

загальна сума податків, зборів та платежів, нарахованих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, зокрема ЄСВ, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик перевищує 32 млн євро;
підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до затвердженого Урядом переліку таких об’єктів державної власності;
підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Перелік таких об’єктів встановлюється органами виконавчої влади, іншими державними органами за визначеними критеріями;
відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
підприємство є резидентом Дія Сіті.
Для резервування працівників, підприємство, установа або організація повинні відповідати щонайменше трьом критеріям із цього переліку. Проте за певних умов підприємства можуть претендувати на резервування працівників, якщо вони відповідають хоча б двом критеріям.

Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за переліком військовозобов’язаних, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 76, під час введення воєнного стану, певні категорії установ та організацій можуть отримати дозвіл на резервування своїх працівників від мобілізації. Кожна з цих категорій повинна виконати різні вимоги та подати відповідні документи для отримання дозволу, за винятком списків працівників.

Бронювати працівників можуть такі підприємства та установи:

органи державної влади, інші державні органи;
органи місцевого самоврядування;
підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Заброньованими можуть бути не більше ніж 50% військовозобов’язаних працівників підприємства. Керівники можуть подавати запит на бронювання більшої кількості працівників, проте повинні обґрунтувати важливість кожного конкретного співробітника для виконання певних завдань.

Читайте також  В Україні можуть почати мобілізовувати студентів

Як підприємству забронювати свого працівника
Для бронювання своїх працівників, підприємство, що відповідає критеріям важливості згідно з законодавством, повинно звернутися до відповідної установи, що має право на резервування військовозобов’язаних.

1. Керівник підприємства, установи чи організації має подати пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов’язаних до відповідного органу, визначеного Постановою № 76 для його галузі:

органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування ― до Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);
підприємства, яким визначені мобілізаційні завдання, ― до органу влади, який це завдання установив;
підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань ― до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;
критично важливі підприємства, установи і організації ― до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної чи Київської/Севастопольської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської/Севастопольської військової/військово-цивільної адміністрації, де вони розташовані;
спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, визнані критично важливими ― до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.
2. Пропозиції подаються у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою додатків 1 чи 2 Постанови № 194 КМУ.

3. Орган, який отримав документи на бронювання, перевіряє їх на відповідність законодавству та правильність заповнення, а потім передає ці списки на погодження до Генштабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

Читайте також  Мобілізація 2024: кого призвуть до української армії наступного року

4. Документи проходять перевірку та погодження в Генштабі ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

5. Потім документи передаються до Мінекономіки, де також проводиться перевірка й ухвалюється рішення про бронювання.

6. Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, якими подані відповідні списки військовозобов’язаних, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

7. Органи доводять рішення про бронювання до відома відповідних територіальних центрів комплектування, де в результаті військовозобов’язаного зараховують на спеціальний військовий облік.

Процедура зазвичай триває не більше 25 днів:

строки щодо подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, мають не перевищувати п’ять робочих днів;
погодження списків і подання їх до Міністерства економіки повинно бути здійснене у строк не більше ніж 10 робочих днів;
ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов’язаних ухвалюється в строк не більше ніж п’ять робочих днів;
зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік повинно бути проведене у строк не більше ніж п’ять робочих днів.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.