За його словами, з кожним днем українських військових на фронті стає все менше.
Доброволець Роман Мигаль з позивним “Райф” заявив, що наразі в армії дуже складно з мотивацією, адже багато людей не хочуть воювати.
Про це він сказав в інтерв’ю “Новинарні”. www.unian.ua
“Немає мотивованих хлопців! Навіть коли ми набираємо людей у свій підрозділ, перше питання, яке ставимо: “А ти хочеш воювати?” Якщо отримуємо ствердну відповідь, продовжуємо бесіду. Частіше чуємо “ні”, хлопці опускають очі – шукай тоді собі інший підрозділ! Як нам йти на штурм із людиною, в якої немає мотивації? Як нам їй довіряти свою спину, покладатися на неї?!” – підкреслив Мигаль.
Доброволець зауважив, що більшість людей думають, якщо їх мобілізують, то одразу кинуть в окопи, проте це не зовсім правильно, адже в ЗСУ є багато і тилової роботи.
“Переважна більшість військовослужбовців – це забезпечення, логістика. Якщо ти кваліфікований механік, нам краще, щоб ти саме машини ремонтував. А штурмувати – ми знайдемо, хто піде. Водночас нам потрібно краще доносити думку молодим козакам, які зараз живуть цивільним життям і роблять вигляд, що війна їх не обходить: воювати будуть усі! Питання лише в тому, коли саме. І тому сенсу боятися немає – варто готуватися до цього”, – додав він.
На його думку, українці вже звикли до війни та не хочуть нічому вчитися.
“Ресторани заповнені, молодь гуляє. Ніхто не думає, що за певний період часу, можливо, доведеться окопуватися і десь на Івано-Франківщині. Люди думають, що тих “залишків” військовослужбовців, які стоять на передку (це я грубо так кажу – “залишків”!), вистачить, щоб стримати росіян. Але це не так! Щодня ми закінчуємося. Не знаю, чим люди думають! Коли прийде війна безпосередньо до твого дому, тоді ти чухатимешся? Та не буде вже на це часу! Вчіться зараз!” – закликав Мигаль.
За його словами, суспільство розділилося на тих хто воює та тих, для кого війни начебто немає, і такий розподіл стає все глибшим. Також Райф перестав спілкуватися зі своїми знайомими, які “живуть лише в своє задоволення”.
“Війна змінює, безперечно. Я коли вперше приїхав із фронту додому, всі рідні мені сказали: “О, ти вже не такий, погляд у тебе інакший. Ти вже думаєш по-іншому”. Є, звісно, позитивні зміни: стаєш більш дисциплінованим, витривалішим. Але психологічно… Деякі речі мені вже не приносять задоволення. Не можу я більше тішитися тому, з чого радіють люди – побутовим, приземленим речам. Байдуже до них тепер ставлюся. Але зневіра – це не наш шлях. Я навіть про це думати не хочу! Тільки перемога! Якщо ми зневіримося, то вже можна закінчувати війну, піднімати руки вгору. Дітям своїм війну з Росією ми залишати не хочемо. Вона триває не одне століття. Я думаю, цього разу ми розставимо всі крапки над “і””, – підсумував військовий.
Нині доброволець захищає Україну на Вугледарському напрямку. За його словами, наразі ситуація в місті є стабільною, проте біля нього знаходиться Мар’їнка, яку знищили та захопили російські окупанти.
Відомо, що від неї пряма дорога йде на підконтрольне українським військам Курахове. За словами військового, таке містечко є стратегічно важливим, адже через нього проходить багато життєво важливих ліній, серед яких і основна дорога на Вугледар.
“Тобто якщо росіяни дойдуть до Курахового, вони зайдуть нам у спину на Вугледарі, і сформується досить велике напівкільце. Тому командування вже зараз має задуматися, що слід робити, аби уникнути цього”, – пояснив Мигаль.
За його словами, потреби українських воїнів є незмінними, адже їм, як і завжди, необхідна зброя, снаряди, авіація та вмотивований людський ресурс.
“Чим більше, тим краще. Все, що потрібно, аби ми досягли успіху і не відступали із зайнятих рубежів. Тому що зараз тенденція на всіх напрямах – це тільки відступи, на жаль. До жовтня 2023 року я бачив ці “гойдалки”: сьогодні ми їх штурмуємо, завтра – вони нас. На Вугледарі артилерійські дуелі ми називали “бадмінтоном”. Але сьогодні тенденція не надто втішна”, – розповів військовослужюовець.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
