Двоє повнолітніх вихованців Залучанського будинку-інтернату, де перебувають діти й дорослі з помірними і важкими розумовими вадами мріють про навчання, а головне: можуть його опанувати. Для особливих людей — це лотерейний квиток у “здорове” завтра. Це розуміють волонтери, але чомусь вперто не помічають освітяни, які вчергове направляють шаблонну відписку про те, що навчання для таких дітей у установах такого типу не передбачені.
Волонтер ГО “Українська благодійницька мережа” Василь Футерко каже, що в Залучанському будинку-інтернаті, який відноситься до установ ІІІ і IV рівня профілю мають перебувати діти з помірною і важкою розумовою відсталістю. Однак, по факту, там є частина осіб, які не мають тих помірних чи, тим паче, важких вад розумового розвитку. Більше року тому волонтерам “Благодійницької мережі” вдалося досягти, аби індивідуальне навчання почали проходити троє неповнолітніх вихованців цього закладу. З того часу вони хочуть втілити мрію ще двох залучанців, але зробити це вкрай важко, адже вихованці вже повнолітні.
Попри їхнє бажання, держава всіляко пручається. Чи банально не хоче перейматися проблемами тих, хто живе поза звичними рамками соціуму. Направити відповідний лист освітянам може лише керівництво дитячого будинку, що є їхнім державним опікуном. Таке звернення за ініціативи волонтерів дирекція інтернату таки направила, але очікувано отримала відмову.
“Ми звернулися з запитом до Снятинського управління освіти і вони нам відповіли, що прохання дирекції дитбудинку задовільнити не можуть відповідно до чинного законодавства. Це все. Які саме норми говорять про те, що це зробити не можливо — не пояснюють. — каже Футерко. — Законодавчо не встановлені обмеження, що учнем може бути лише неповнолітня особа”.
Волонтер переконаний, що дирекція інтернату не надто старається з цього приводу.
“Коли ми казали їм, що можна спробувати організувати вчителів з тутешньої школи, шкіл сусідніх сіл, то нам відповідали, що у них не вистачає кадрів. Коли ми об’їздили всі ці навчальні заклади самі, то від багатьох почули, що з таким проханням до них ніколи не зверталися”, — пояснює Футерко.
І розповідає про кругову поруку, де в таких “особливих людях” не зацікавлені ні держава, ні той, хто за її призначенням мав би опікуватися ними. Футерко переконує, що осіб, які можуть навчатися у Залучанському інтернаті набагато більше.
“Але почати ми хотіли хоча б з двох. Думаю районному бюджету не важко буде оплатити заробітню плату двом вчителям”, — говорить Футерко.
І зазначає, що в Україні практика таких навчань справді поодинока, але вона є.
Футерко каже, що дочекається відповіді на його розширений запит до Снятинського управління освіти і якщо знову не отримає грунтовної відповіді, то звертатиметься до Уповноваженого Президента України з прав людини. До речі, минулого року представники Уповноваженого двічі навідувались з таємною перевіркою, в тому числі й до Залучанського інтернату, і виявили там ряд порушень.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
