Сквер, який став цвuнтарем, понівечені будинки і людські долі: місцеві розповідають про пережитий жах в Ірпені

На одній із вулиць розтрощена техніка з літерою «V» тих, хто руйнував тут усе довкола.

Їжа на вогнищі, замість скверу – цвинтар і всіяні боєприпасами вулиці – так тепер виглядає місто Ірпінь. Наші захисники після важких боїв вибили із Ірпеня окупантів, тож тепер рятувальники збирають по місту тіла загиблих цивільних і розчищають місцевість від залишків нерозірваних боєприпасів.

Про це йдеться в ТСН.

Суцільні руїни, уламки снарядів під ногами, незвична тиша і туман. «Я лише вчора за місяць вийшла подивилася, то там просто жах, а в нас тільки вікна вибиті наскрізь, але це найменше, що могло статися за таких вибухів», – розповідає місцева мешканка.

Саморобні хрести над могилою загиблих матері і 13-річного сина з датою 5 березня, в той день російські окупанти вдерлись у місто. «Ми добре відчули в 09:30 ранку все тряслося, я такого ніколи не переживала. На цій дорозі перед домом попав снаряд, вони згоріли заживо», – розповідає жінка.

Лілія із 5-річним Артемом та ще однією родиною – єдині, хто лишились з свого будинку. «Багато хто біг, а ми побоялися, бо не давали коридорів, багато розповідали, що знайомі не доїхали, їх розстріляли», – розповідає Ліля.

Без світла, води і газу вони більшість часу проводять у підвалі, їжу готують на мангалі.

Ілона в декреті, доньці рік і два місяці. Вчора вона вперше від 5 березня поговорила телефоном із рідною сестрою. «Вони навіть не уявляють, що тут було», – каже жінка.

На одній із вулиць розтрощена техніка з літерою «V» тих, хто руйнував тут усе довкола. А ще розірване шмаття, розтрощена БМП, а також чобіт у калюжі – це все що лишилось од російскього окупанта у визволеному Ірпені.

Читайте також  Вихователька з Чернігова врятувала 30 дітей: просиділа з ними в підвалі кілька тижнів

Посічені стіни, вибиті шибки і зламані гілки дерев. Колись мирне життя на цій вулиці відновиться не скоро.

Тероборонівець Ярослав Амосов – багаторазовий чемпіон зі змішаних бойових мистецтв. З чемпіонським поясом і таким же переможним запалом нині захищає своє рідне місто. «В перший день вивезли рідних і повернулися сюди, були тут. Наша команда – всі місцеві хлопці, є хлопці, які приїхали допомагати нам, кажуть, що робити, чим можемо, тим допомагаємо», – розповідає він.

Тих, хто потребує лікування допомагають евакуйовувати. 83-річного чоловіка на ношах переносять під мостом через річку. Його дружина Ганна оптимізму не втрачає. А лежачу Світлану Броніславівну на іншому боці річки чекає її чоловік Віктор. Днями вони дивом вибралися із селища перед Ірпенем.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.