Страшна звістка з фронту. Деталі процедури сповіщення про загибель військового

Комісар має повідомити рідних воїна впродовж семи днів після отриманої звістки.

Порядок сповіщення сімей загиблих військовослужбовців регулює Міністерство оборони України. Що він передбачає?

“Згідно з правилами МОУ, командир військової частини, де служив боєць, зобов’язаний у день одержання інформації про його загибель повідомити про цей факт особисто військового комісара, який служить за місцем проживання сім’ї героя. А вже той повідомляє про це родичів загиблого”, — каже адвокат Олег Мицик.

— Коли саме районний військовий комісаріат має це зробити?

— Протягом семи днів від отриманого сповіщення комісар має вручити повідомлення про загибель членам сімей військовослужбовця. За процедурою, він повинен висловити співчуття родині, поінформувати щодо пільг, передбачених законодавством України, і роз’яснити порядок подання документів для призначення пенсії членам сім’ї загиблого військовослужбовця.

До сповіщення родичів військова частина не може публічно поширювати інформацію про загибель бійця. Це суперечить розділу 7 Інструкції про організацію обліку особового складу ЗСУ.

— Військовий комісар сповіщає про загибель особисто?

— Згідно з процедурою — так. Втім, якщо родичі загиблого перебувають далеко від місця проживання (наприклад, за кордоном), комісар може сповістити їх телефоном та відправити письмове підтвердження поштою.

— А як вдається доправляти тіло загиблого до його рідного краю для поховання?

— У цьому допомагають волонтери Червоного Хреста та організації “Чорний тюльпан”, які працюють у зонах бойових дій, — каже Сніжана Стеценко, капітан 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. — Опісля відбувається процедура упізнання, на яку кличуть родичів військового.

О. Мицик:

— Якщо родичі не мають змоги упізнати загиблого, то це роблять його товариші-військові. Якщо ж і таких немає чи тіло з великими ушкодженнями, проводять ДНК-тест.

Читайте також  "Путін не виграє, Україна вистоїть": мольфарка з Карпат назвала дату завершення війни

Якщо родичі не мають змоги упізнати загиблого, то це роблять його товариші-військові.

— А якщо тіло військовослужбовця знайти взагалі не вдається?

— Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу, він може бути оголошений мертвим після двох років від дня закінчення воєнних дій. Про це має бути відповідне рішення суду. Утім за певних обставин суд може визнати його мертвим і раніше — щонайшвидше за пів року по війні.

ДО РЕЧІ

Про ідентифікацію спочилих у братній могилі

Андрій Галавін, священник із Бучі, що під Києвом, перед евакуацією звідти відправив панахиду за вбитими місцевими жителями. Їх поховали у спільній могилі біля церкви.

“У перші дні ми ще мали можливість хоронити, а потім це стало нереально через цілодобові обстріли. Тіла лежали на вулицях. У хатах. Морг також був ущерть заповнений…

Ми з громадою вирішили, що тіла, які змогли забрати, поховаємо спільно біля храму. Волонтери сфотографували загиблих для майбутнього впізнання рідними. Тіла помістили у чорні мішки, вантажівкою привезли до церкви…”

Священник каже, що надалі буде проводитись ексгумація загиблих.

Тим часом експерти зауважують: у трупосховищі тіло може зберігатись до десяти днів, якщо такого немає — три дні. “А потім його слід захоронити, — каже В’ячеслав Жук, керівник Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. — Якщо є можливість, слід попередньо відібрати біологічний матеріал трупа (наприклад, волосину), тоді ідентифікувати його буде легше. Якщо ж цього зробити не вдалось, доведеться проводити ексгумацію. Ідентифікація тіла опісля відбувається з допомогою аналізу ДНК (потрібні будуть біоматеріали родичів для порівняння). Триває така експертиза до кількох місяців — зокрема, через різні бюрократичні нюанси”.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА: