Євген їв неохоче, колупаючи вилкою теплі макарони. А де якийсь шматок м’яса?
– Мені набридло щовечора давитися злиплими макаронами. Я ж чоловік. Мені м’ясо потрібне», – обурився він.
Йому у відповідь Галина сказала, що іншого все одно нічого немає. Гроші закінчилися і м’ясо купити нема на що. Євген обурився і сказав, що нещодавно приносив зарплату, а вона все витратила на салони краси та купівлю нового одягу. Дружина подивилася на свій старий халат, нефарбовані нігті і відповіла, що зарплата була днів двадцять тому.
А свої гроші вона витратила на виплату кредиту та комуналку. Їй уже набридли постійні розбирання з приводу зайвих витрат та нестачі грошей. На пропозицію дружини перейти на високооплачувану роботу Євген починав кричати, що він не збирається орати 24 на 7.
Адже, скільки додому не принеси, все одно не вистачає до наступної зарплати. Галина сказала, що працює на двох роботах, але нічого собі не може купити. Комунальні витрати зростають кожні півроку. І кредит забирає більшу частину заробітку.
– Що у тебе за робота? Сидіть, ляси гострите і кави п’єте. Теж мені робота, – сказав Євген. Він кинув вилку на стіл, і, недоїдаючи вечерю, вийшов із-за столу.
Наступного дня Галина витягла трохи грошей із тих, що відкладала собі на пальто. Її верхній одяг вже не тільки вийшов із моди, а просто почав розходитися по швах. Але фінанси не дозволяли зробити таку велику покупку, і Галина потай потихеньку відкладала.
Зайшовши до магазину, вона купила півкіло фаршу та приготувала котлети. Чоловік відламав шматочок котлети, скривився і знову кинув вилку на стіл:
– Ну, це, неможливо їсти. Хліб один. У їдальні і то смачніше готують. Галина тихо заплакала.
Наступного дня чоловік знову відмовився від вечері. Після роботи він заїхав до своєї матері та повечеряв у неї. Синок поскаржився, що дружина витрачає все на себе, а його годує одними макаронами. Мати дістала з холодильника шматок м’яса і засмажила синові.
Вона планувала приготувати з м’яса фрикадельки на цілий тиждень, але довелося все віддати синові. Не залишати його голодним. Пенсія в неї була маленька, а ліки коштували дорого, і вона намагалася економити на всьому.
Коли Євгенові видали зарплату, то він віддав дружині лише половину, сказавши, що йому треба купити нові штани, адже ті вже туго сидять. Галина не спала всю ніч. Вона не знала, як розділити ці гроші на цілий місяць. З мрією про нове пальто теж треба було попрощатися.
На роботі все валилося з рук і на очі зрадницьки виступали сльози. Начальниця викликала її до себе в кабінет і розпитала, чому Галина така незібрана та сумна. Жінка розповіла про історію із чоловіком. Віра Петрівна уважно вислухала і запропонувала жінці піти від чоловіка хоча б на якийсь час.
У гуртожитку звільнилося одне місце. Галина хотіла відразу відмовитись, але з поваги до Віри Петрівни взяла кілька днів на роздуми. Начальниця попросила Галину завезти пакет із документами замовникам. Був час перерви та партнери обідали в кафе. Галина передала пакет і вже збиралася йти, як за одним із столиків вона побачила чоловіка. Він їв м’ясо і салат, жваво розмовляючи з якимсь чоловіком. Звідки в нього гроші?
“Може це по роботі?», подумала Галина. Вона вирішила послухати розмову двох чоловіків.
– Смачно тут м’ясо готують. Люблю це кафе. Я своїй дружині даю лише частину зарплати, щоб не зазнавала і знала хтось господар у домі. Вона думає, що у мене маленька зарплата. А я просто в ресторанах люблю поїсти та гарно одягнутися. Раніше я вдома вечеряв, а тепер лише спати приходжу. До матері заїжджаю на вечерю, – хвалився її чоловік.
Другий чоловік не схвалив поведінку друга і сказав, що так можна втратити дружину та й мати об’їдати некрасиво. Але Євген тільки засміявся:
– Куди їй від мене подітися. Кому вона потрібна? З дому не виганяю, і нехай радіє.
Галина підійшла до столика і сказала, що не має наміру терпіти поведінку чоловіка, і подає на розлучення. Увечері, коли Євген прийшов із роботи, то дружини у квартирі не було. Вона переїхала до гуртожитку. Чоловік спочатку зрадів і вирішив, що йому найпростіше жити самому.
Через місяць Галина змогла купити собі нове пальто. А потім і туфлі із сукнею. На гуртожиток йшла невелика сума, а їла вона зовсім мало. Так що гроші збиралися швидко.
А Євгену прийшов рахунок по кредиту та прострочена комуналка. Йому довелося цілий місяць їсти одні макарони. Їсти у матері теж не вийшло, бо старенька занедужала. Він хотів повернути Галину, але йдучи до гуртожитку, побачив її у кафе із привабливим чоловіком.
У колишньої дружини все було гаразд. Вона навіть помолодшала за цей час. Євгеній повернувся додому, а в його вухах дзвеніли слова, які він говорив Галині: “Ну, коли ж ти навчишся смачно готувати. Їсти ж неможливо”.
А як би ви вчинили на місці Галини? Чи продовжували б терпіти витівки чоловіка або подали на розлучення, пішовши до гуртожитку?
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
