Пів року тому. Ранок, квартира Дениса і Юлі.
– Коханий, скоро нас буде троє!
Денис, варто було йому почути цю фразу, підхопив дружину на руки і закрутив дівчину по кімнаті, з радісним криком.
– Відпусти, впустиш! – розсміялася Юля.
Денис злякався – одна справа впустити дружину, інше – вaгiітну дружину, і слухняно поставив Юлю на ноги.
– Ти радий? – зніяковіло запитала дівчина.
– Шалено! Ти не уявляєш, як я давно цього чекав! – Денис обійняв дружину і зарився носом в її волосся. – Треба підготувати кімнату.
– Чекав? Дивно, я думала, що ти не зрадієш. Ти мої думки читаєш! – розсміялася Юля. – займeшся?
– Займуся – згідно кивнув Денис, розмірковуючи куди поставити спортивний комплекс з драбини, турніка і каната. І хлопчику корисно буде, і дівчинці не зашкодить.
– Я на роботу, заїдеш ввечері за нами?
– ЗаЄдУ – на очі Дениса навернулися сльози – з такою ніжністю Юля сказала «за нами».
Юля втекла на роботу, Денис пішов на кухню пити каву. Зробивши перший ковток, чоловік блаженно закотив очі і дістав телефон.
– Мамо, ти скоро станеш бабусею! Серйозно! Я сам сьогодні дізнався. Все добре, Юля ні на що не скаржиться. Хочу сюрприз їй зробити – приїжджайте вдень з татом. Треба буде квітів купити, кульок, квартиру прикрасити. Хочу Юлі свято влаштувати. Я б зараз всьому світу свято влаштував! Стан не зрозумію – чи то літати хочеться, чи то гори перевернути! Ключі в тебе є, приготуєш все, добре? Спасибі, мам, цілую.
Можливо, Вас збентежив дзвінок Дениса. Покликав свою матір погосподарювати в свій будинок? Безсовісний, тільки дружину вaгiтну засмутить! Ні. Батьків Юлі рано не стало, з родичів у неї тільки молодший брат. Сім’я Дениса невістку прийняла – дівчина завжди була бажаним гостем в будинку свекрів і відповідала їм повною взаємністю.
– Тепер у мене є дочка! – плакала від щастя Галина Михайлівна на весіллі сина.
– А у мене – мама! – вторила їй Юля, і жінки, обнявшись, проплакали майже третину весілля.
Відношення не зіпсувалося ні від спільного проживання, на після переїзду Дениса і Юлі в свою квартиру. Половину вартості квартири внесла Юля, вклавши гроші з розміну квартири батьків, другу половину дали Галина Михайлівна і Петро Олексійович, батьки Дениса.
Задоволений Денис сполоснув чашку, поставив її на сушилку і став збиратися на роботу. Отримавши повідомлення від дружини – «Не заїжджай за нами, ми затримаємося», Денис вийшов з квартири і вирушив у дорогу.
Пів року тому. День, квартира Дениса і Юлі.
– Галю! Ну які роли? Така подія, а ти – роли? – обурився Петро Олексійович.
– Юля любить роли. Вона зрадіє! – не відступала Галина Михайлівна. – Петя! Ну кульки різного розміру! Надувай однаково!
– Як вмію, так і надуваю!
– Дай мені, я сама. Іди, розстав квіти, тільки красиво!
– Так, мій капітан! – посміхнувся Петро Олексійович і віддав дружині військове вітання.
– Йди вже! – не втрималася від посмішки Галина Михайлівна.
Стіл був майже накритий, роли їхали, квартира прикрашена. Галина Михайлівна протирала келихи, Петро Олексійович розставляв їх на столі.
Пів року тому. Вечір, квартира Дениса і Юлі.
– Галя! Денис приїхав!
– Дуже добре! Роли саме привезли. Він з Юлею?
– Ні, один з машини вийшов – відповів дружині Петро Олексійович і відійшов від вікна.
Через 5 хвилин Денис зайшов в квартиру, оцінив старання батьків і подякував їм, показав матері каблучку, яку він купив у подарунок дружині і став дзвонити Юлі.
– Зай, ти скоро?
– Ми через 20 хвилин будемо! – прощебетала Юля у відповідь на питання і відключилася.
– Через 20 хвилин будуть! – продублював Денис відповідь дружини присутнім.
– Будуть? Вона вже про себе так говорить? Добре. Денис, я так за вас рада! – Галина Михайлівна змахнула сльози і міцно обняла сина.
Через 20 обіцяних хвилин в замок вставили ключ. Денис встав з-за столу, взяв коробочку з каблучкою і пішов зустрічати дружину.
– Юленька, рідна, я такий радий – побачивши чоловіка за спиною дружини, Денис замовк.
– Денис! Познайомся – це Єгор, мій молодший брат. Він три роки прожив в Китаї, по роботі. Повернувся, вирішив осісти у нас. Єгор, це мій чоловік Денис. І він не проти, щоб ти жив з нами, ми вранці розмовляли. Денис навіть погодився для тебе кімнату приготувати! – посміхнулася Юля, обійнявши брата.
– Юля, вітаємо! – в передпокій, з подарунковим пакетом в руках, увійшла Галина Михайлівна. – Я так рада, я впевнена – ти будеш відмінною матір’ю!
– Матір’ю? – Юля насупилася і подивилася на чоловіка.
– Я вранці тебе не так зрозумів – засмутився Денис. – Просто ти так сказала.
– Я ж перед цим тобі про Єгора розповідала! Ден, ти що?
Юлю і Єгора проводили в кімнату і нагодували ролами. Юля пообіцяла найближчим часом обов’язково зайнятися питанням материнства, із захопленням приміряючи подарунок чоловіка. Єгор навідріз відмовився жити у Юлі, щоб не напружувати Дениса:
– Юлю, я десятий раз повторюю – у вас жити не буду. Я квартиру вже орендував, там поживу, поки свою не куплю. Іпотеку мені схвалили. Ні і ще раз ні, до вас не поїду – заважати не хочу! – твердо сказав Єгор.
Посміявшись над непорозумінням, сім’я з’їла всю їжу дочиста і гості стали збиратися по домівках.
– Дивіться мені, не затягуйте з поповненням в сімействі! – на прощання погрозила пальцем Галина Михайлівна.
Сьогодні. Ранок. Квартира Дениса і Юлі.
– Коханий, скоро нас буде троє!
Денис, варто було йому почути цю фразу, посміхнувся і лукаво запитав:
– До нас приїде жити твій брат?
– Та ні ж, дурненький! У нас буде дитина!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
