Як довго нам ще жити в режимі жорсткого Covid-карантину? Чого очікувати від нового штаму Омікрон та які інфекційні хвороби загрожуватимуть людству найближчим часом? На ці та інші запитання відповів професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика Олександр Дуда.
– Проблема з вірусом Омікрон, яка виникла нещодавно, вже спричинила досить потужну хвилю захворюваності у країнах Півдня Африки. Занепокоєння цей факт викликав насамперед через те, що на півдні африканського континенту існує велика кількість хворих на СНІД, – розповів професор.
Коли виникало питання відносно розповсюдження нового вірусу Covid-19, якому ВООЗ надала назву Омікрон, перше, що спало на думку науковцям, це те, що основним контингентом розповсюджувачів інфекції були молоді чоловіки віком від 20 до 40 років.
На сьогодні це питання досить серйозно звучить у світі. І воно стало по суті основним під час засідання міністрів охорони здоров’я країн J7, яке відбулося 29 листопада. На порядку денному було два головних питання. Перше: як швидко може розповсюджуватись цей вірус у світі? Друге: що треба робити для того, щоб попередити це розповсюдження?
Для початку, як ми знаємо, був введений жорсткий контроль на кордонах, який стосувався насамперед тих громадян, що поверталися з ПАР.
Крім того, наголошується і весь час кажуть про те, що треба робити обов’язково секвестрування вірусу, тобто визначати, який це саме штам: Дельта, Омікрон чи, можливо, якийсь інший.
Але складність полягає в тому, що на час засідання Всесвітньої організації охорони здоров’я з питання появи Омікрона кількість хворих на цей штам складала лише 77 осіб у Південно-Африканській Республіці. А робити висновки на підставі 77 випадків вкрай некоректно.
Тому на сьогодні всі перебувають у стадії очікування. І, звичайно ж, на стадії продовження досліджень. Експерти ВООЗ наголосили, що протягом 10-14 діб знайдуть відповідь відносно того, чи буде Омікрон більш агресивнішим за Дельту, чи все ж таки матиме м’якшу дію.
– Це покаже клінічна картина, яка буде спостерігатись у таких хворих. Але поки інформації дуже мало – і щодо симптомів, і щодо перебігу. Висновки робляться за тисячами, десятками тисяч, тоді можна сказати впевнено відносно того, що на нас чекає, – наголошує Олександр Дуда.
Але є вельми обнадійлива статистика з Японії, яка свідчить про те, що агресивність Дельта-варіанту поступово зникає, фіксується більш пом’якшений перебіг захворювання.
Чи надовго з нами Covid-19
– Думаю, що коронавірус був увесь час із нами. 2017 року на нашій кафедрі була захищена дисертація, присвячена сезонному коронавірусу. Тобто вірус, який має грипоподібний перебіг, був, є і буде, – зазначає науковець.
Отже, коронавірус з плином часу займе своє місце в структурі респіраторних інфекцій. Але для нас буде принципово, як він себе вестиме: більш агресивно, менш агресивно.
Коли мине пандемія, все встане на свої місця. Буде сезонна інфекція, до якої будуть відносити грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції. Тобто ми так і будемо говорити: грип + інші респіраторні інфекції.
– До речі, до пандемії грип складав 5-15% від усього загалу інших респіраторних інфекцій. І коронавірус буде входити якраз саме у таку структуру. Ми будемо жити в сезонах респіраторних інфекцій, – пояснив вірусолог.
Щодо масок та інших профілактичних засобів, які маємо сьогодні, то тут багато залежить від менталітету кожної країни. Втім, такої агресивності з високими летальними показниками, яку маємо наразі, вже не повинно бути. Ми пережили класичний спалах інфекційної хвороби. Як переживали це свого часу, наприклад, із віспою. Але ж все минулося, і світ продовжує жити.
Проте в жодному разі не можна втрачати пильності. У тому сенсі, щоб знімати маски та тішити себе тим, що ми, мовляв, вакциновані. Згадаймо, як розгорталися події в Австрії, Данії, Ізраїлі. Масово вакцинувался, маски зняли, і знову почала наростати захворюваність. Чому?
Причин тут декілька. І головна з них – це наявність людей із дуже ослабленим імунітетом. Йдеться про важкі стани на фоні хронічних захворювань. Для коронавірусу такі пацієнти – перша ціль для виживання та мутацій.
Учені невпинно наголошують, які мутації найбільш небезпечні, які призводять до того, що зовсім змінюється клініка перебігу захворювання.
Зрештою, на запитання, як довго ми будемо жити, скажімо так, в масковому режимі, остаточної відповіді немає. ВООЗ дає прогнози від двох до п’яти років.
Є й більш оптимістичний прогноз. Його зробив на великому міжнародному форумі Білл Гейтс, який математично вирахував: тотальна вакцинація та проведення протиепідемічних заходів дозволить світу вже влітку 2022 року поставити крапку щодо пандемії Covid-19.
Проте тільки життя покаже, як все відбуватиметься далі.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
