Чи обов’язкова вакцинація порушує права людини? Рішення ЄСПЛ
У суді вважають, що обмеження прав людини у вигляді обов’язкової вакцинації за відсутності протипоказань є прийнятним, оскільки це захист суспільного інтересу та прав інших громадян на життя
Щодня в Україні з’являється все більше і більше заражених коронірусом, а смертність від хвороби продовжує зростати. Водночас, наша країна має найнижчий відсоток вакцинованих серед європейських держав — лише близько 16%. Люди не хочуть прищеплюватися з різних причин: через недовіру до препаратів, побоювання через побочки, релігійні переконання або навіть через думку, що COVID-19 не існує.
При цьому багато противників вакцинації не влаштовує примус до неї державою. На захист небажання щеплюватись звучать аргументи про порушення прав на фізичну недоторканність, повагу людської гідності та приватне життя, які часто підкріплюють практикою Європейського суду з прав людини. Юридична медіа “Спільнота мертвих юристів” досліджувала справи ЄСПЛ за останні сорок років, щоб з’ясувати, що ж говорить Суд про вакцинацію. Виявляється, не все однозначно, а обов’язкова вакцинація не завжди порушує права людини. Наводимо висновки Суду та видання.
Про що йдеться у Конвенції про захист прав людини
Стаття 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод накладає на державу позитивний обов’язок вживати необхідних заходів для захисту життя осіб, які перебувають під його юрисдикцією. Цей обов’язок складається з двох елементів:
- запровадження нормативно-правової бази;
- вживання практичних превентивних заходів.
З іншого боку, стаття 8 Конвенції передбачає захист від довільного втручання держави у приватне життя особи, але містить перелік випадків, коли таке втручання можливе:
втручання здійснюється згідно із законом;
необхідно в демократичному суспільстві на користь національної та суспільної безпеки або економічного добробуту країни;
для запобігання заворушенням або злочинам;
для захисту здоров’я чи моралі чи захисту права і свободи інших осіб.
Про що говорить практика ЄСПЛ
Х. проти Австрії, 1979
Контекст цієї справи дуже відрізняється від зазначеної теми: медична процедура в цій справі була частиною процесу збору доказів для судового процесу. Але все ж таки висновок Суду причетний до ситуації медичного втручання з медичною метою.
Про що річ: Справа про примусове проведення аналізу крові.
Що сказав суд: Примусове медичне втручання, навіть незначне, вважається втручанням у право на приватне життя.
Карло Боффа проти Сан-Марино, 1998
Про що річ: 14 батьків із Сан-Марино відмовилися дати згоду на обов’язкове щеплення їхніх дітей від гепатиту В.
Що сказав суд: Держава наділена широким полем розсуду в питаннях вакцинації як запобігання поширенню небезпечних захворювань, тому Суд визнав, що в цій справі таке втручання було необхідне в демократичному суспільстві.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
