Вчора, 14 травня обірвалося життя легендарної української розвідниці Ольги Гранецької. Жінка багато років виконула завдання в зоні бойових дій і проявила себе як справжній боєць. Смерть Ольги це велика втрата для України.
Про цю сумну подію подвідомив Макар Следопыт на своїй сторінці у фейсбуці:
“Вчора пішла з життя справжня жінка, снайпер-розвідник ЗСУ Ольга Гранецька …
Одного часу вона поруч зі мною пройшла “7 кругів пекла”, не нила від навантажень, від довгих марш – кидків, від напружень, болю, стресів…
Все пройшла. Бо справжня..
А вчора Олі не стало..️
Спочивай, сестричко..
Дякую Тобі
#RIP боляче…………………
Співчуття рідним та співслужбовцям…”
на фото Ольга Гранецька
Вінницька волонтерка Олена Верлан-Кульшенко пише про Ольгу Гранецьку наступне:
“Ольга народилася 27 квітня 1983 року на Козятинщині, в селі Юрівка (Вінницька область). Зростала в патріотичній сім’ї, після школи отримала спеціальність “бухгалтер сільгоспвиробництва”. Однак 23.01.2007 року зробила свій вибір і підписала контракт в Козятинському РВК. Служила радіотелеграфісткою в 101 окремому полку зв’язку (з 2012 року в/ч А1660). З початком російсько-української війни всіма силами прагнула потрапити на фронт і у 2016-му році змогла перевестися до бойової бригади – 93 ОМБр “Холодний Яр”. Пройшовши підготовку разом з бійцями ДБ “Карпатська січ” у складі бригади – воювала в артрозвідці (батарея управління та артилерійської розвідки). Завжди мріяла займатися снайперською роботою, тому вже у 2017 році перевелася до 131-го окремого розвідувального батальйону, відмінно закінчила снайперські курси й з того часу виконувала бойові завдання на посаді снайпера-розвідниці (2-ї категорії) у першій розвідроті.
З минулого року боролася з хворобами та вперто прагнучи повернутись на війну після операцій.
Кілька тижнів тому стан різко погіршився, 14.05.2021 гострий лейкоз здолав її у Головному військовому клінічному госпіталі у місті Київ.
Оля обожнювала спорт і тварин, мала загострене почуття справедливості, відстоювала ідеали українського націоналізму й завжди дбала про тих, хто поруч, більше ніж про себе. Залишилась матір, Гранецька Любов Данилівна, і двоє сестер – Ірина Гранецька, з якою народилася в один день, і старша – Вікторія Гранецька-Стафійчук. Вона ненавиділа публічність, не гналася за званнями, посадами та нагородами – усі ці роки сумлінно робила свою роботу на службі та на війні простим старшим солдатом. Усе її життя – тихий подвиг…”
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
