У жовтні в Чернівецькій області, за даними місцевої влади, зафіксували близько 20 випадків повторного інфікування COVID-19.
Євгеній Щербина
Наприкінці вересня народна депутатка Яна Зінкевич повідомила, що повторно заразилася коронавірусною хворобою.
Проте ці випадки не включені до світової статистики реінфікувань вірусом SARS-CoV2.
Поки що у світі офіційно зареєстровано 6 таких випадків.
В рамках спецпроєкту “Запитай Життя” ми вирішили відповісти одразу на кілька запитань:
Чи правдива така низька статистика щодо повторних заражень коронавірусною хворобою?
Хто і за яких умов може реінфікуватися на COVID-19?
Як повторно протікатиме це захворювання?
Чи вплине це явище на ефективність вакцини?
Відповісти на ці запитання ми попросили інфекціоніста Євгенія Щербину та імунолога Юрія Степановського.
Юрій Степановський
Як працює імунітет при інфекційних хворобах, зокрема, COVID-19?
Реінфекція можлива при більшості інфекційних хвороб, пояснює інфекціоніст Євгеній Щербина.
Серед винятків такі хвороби, як кір, герпетичні інфекції, токсоплазмоз тощо.
“До коронавірусів, як і до багатьох інших вірусів з групи ГРВІ, імунітет формується доволі нестійким та короткочасним, що вимірюється місяцями, рідко роками”, – пояснює Щербина.
Коли до нас в організм потрапляє якийсь патоген, наша імунна система швидко реагує, намагаючись стримати загрозу і мінімізувати будь-які збитки. Наша перша лінія захисту – це імунні клітини, відомі як клітини вродженого імунітету.
Цих клітин зазвичай недостатньо для усунення загрози, і саме тут вступає в гру гуморальний імунітет. Це утворення та циркуляція у крові специфічних захисних антитіл до конкретного збудника.
“Якщо людина не контактує із вірусом, рівень антитіл поступово з часом знижується, а потім вони повністю зникають із кров’яного русла”, – пояснює Юрій Степановський.
Проте існує різновид лімфоцитів, так звані “клітини пам’яті”, які несуть інформацію про особливості вірусу і при повторному контакті зі збудником дають сигнал до швидкої продукції специфічних антитіл.
“Специфічні антитіла нейтралізують вірус, перешкоджаючи йому проникати у клітини. Окрім цього, лімфоцити ще мають здатність знищувати клітини, які уражені вірусом”, – пояснює імунолог.
На формування специфічного імунітету потрібен час – від кількох днів до кількох тижнів.
“Тому перший епізод інфекції є зазвичай важким.
Щоб подолати вірус, організм знищує власні клітини, які інфіковані вірусом й імунна відповідь може бути настільки сильною, що несе шкоду усьому організму (наприклад, у деяких пацієнтів виникає “цитокіновий шторм”)”, – додає Степановський.
Коли ж імунітет сформований, повторну зустріч з вірусом людина може і не відчути, бо ця відповідь є дуже специфічною.
“Для кращого розуміння уявіть ситуацію: ворог заховався у будівлях. Його можна знищити повністю, розбомбивши ці будівлі (так діє неспецифічна імунна відповідь при першому контакті з вірусом – руйнування клітин і тканин і в деяких випадках органів і систем органів), або ж залучити снайперів – ворог буде знищений, а будівлі вціліють (специфічна імунна відповідь)”, – пояснює імунолог.
Чи справді повторних заражень на COVID-19 мало?
Станом на 21 вересня зареєстровано шість доведених випадків повторного зараження COVID-19 з усього світу.
Але реальних хворих може бути більше. Ось декілька причин, чому:
Випадки реінфекції можуть просто залишитися непоміченими.
Наприклад, у чоловіка в Гонконзі при повторному зараженні не було симптомів, а інфекцію виявили тільки в результаті планового обстеження в аеропорту.
Довести реальний випадок повторного зараження доволі складно.
“Люди, які перехворіли на COVID-19 можуть виділяти РНК вірусу (не “живий” вірус, спроможний до зараження інших, а тільки одну його частину – молекулу РНК) до 90 днів і навіть більше.
Інколи у деяких перехворілих об’єми виділення РНК стають дуже низькі, через що якийсь проміжок часу ПЛР система просто видає хибнонегативні результати, а потім аналіз знову стає позитивним”, – пояснює Щербина.
Також після одужання від COVID-19 людина може інфікуватись іншими вірусами (навіть через кілька днів) і мати симптоми ГРЗ.
“Якщо у цей час ще виділятимуться “уламки” SARS-CoV2, може скластись враження, що це “повторне” зараження”, – додає Юрій Степановський.
Донедавна був відсутній єдиний алгоритм розслідування випадків реінфекції COVID-19.
“Щоб довести реальний випадок реінфекції треба не просто “отримати 2 позитивних ПЛР до Sars-CoV-2 при двох випадках захворювання”, а треба ще довести, що в обох випадках це “живі” та різні між собою штами вірусу”, – розповідає інфекціоніст.
Також підтвердження повторного виявлення COVID-19 залежить від часового проміжку, в межах якого людину тестують.
Кількість реінфекцій може зрости з часом.
“З часом, коли імунітет від COVID-19 у перехворілих людей буде знижуватись, а система виявлення випадків реінфекції запрацює на повну –ми побачимо зростання кількості реінфекцій”, – додає Щербина.
Від яких факторів може залежати повторне інфікування?
Повторне зараження може відбутися через багато причин: наприклад, через те, що первинна інфекція була занадто легкою, щоб викликати імунну відповідь, або через те, що імунна система була порушена іншими захворюваннями, пояснюють експерти для The New York Times.
Захист організму від повторного зараження залежить від двох факторів – наявності антитіл та клітинного імунітету.
“У майже всіх людей, які перехворіли на COVID-19, виробляються антитіла IgM та IgG – ті самі, які ми можемо виявити за допомогою методу ІФА та встановити факт перенесеної хвороби.
Антитіла зберігаються місяцями, і вважається, що допоки вони є – людина максимально захищена від повторного зараження”, – пояснює Щербина.
Проте антитіла не довготривалі і через деякий час зникають.
Це показало дослідження від вчених лікарні Оксфордського університету.
Їхній експеримент показав, що пік формування антитіл припадає на 24 день після першого позитивного результату тесту полімеразної ланцюгової реакції.
Згодом їхня кількість починає знижуватися. До 85 днів після інфікування кількість антитіл знижується приблизно на половину.
В середньому антитіла зберігалися в організмі 137 днів від пікового значення, а потім зникали.
Ще одне дослідження показало, що майже у всіх піддослідних були антитіла до Sars-CoV-2 протягом всього періоду спостереження (94 дні).
Але в організму є ще один спосіб захиститися від вірусу – це клітинний, пояснює Щербина.
“Це інша складова можливого захисту від COVID-19, який може тривати набагато довше, ніж антитіла.
Проте є одна проблема – ми ще не навчились точно вимірювати клітинний імунітет, тому зараз ми можемо робити тільки припущення”, – пояснює інфекціоніст.
Чи можна інфікуватися, коли ще є імунітет?
Повторне зараження COVID-19, допоки в організмі зберігаються антитіла від першої хвороби, малоймовірне.
“Скоріш за все, реінфекція можлива у випадку поступового зниження титру (концернтрації – ред.) нейтралізуючих антитіл, а це лише питання часу”, – пояснює Щербина.
Один з моментів, що потребує подальшого вивчення, зазначає інфекціоніст, це взаємозв’язок між важкістю хвороби та вираженістю сформованого імунітету.
“У людей, які переносять хворобу легко або взагалі безсимптомно імунітет може бути слабкий та недовготривалий”, – додає Щербина.
Це підтверджує дослідження: пацієнти з важким перебігом COVID-19 мають триваліший імунітет.
Легкий чи важкий повторний перебіг хвороби?
Двоє пацієнтів мали гірші наслідки хвороби при повторному зараженні, ніж при першому, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Lancet Infectious Diseases.
Також 89-річна жінка з Нідерландів померла при повторному зараженні.
“Але ця жінка хворіла на рак, який викликав імунодефіцит.
За таких умов імунна система не здатна виробити ефективний захист і тому повторне зараження з розвитком хвороби є цілком можливе.
У той же час слід пам’ятати, що є немало захворювань, які лікуються “імуносупресивними” препаратами, які можуть пригнічувати роботу імунної системи”, – пояснює Юрій Степановський.
Також дослідження показало, що при реінфекції симптоми можуть погіршитися.
Пацієнт з Невади вперше заразився вірусом в квітні 2020 року. Пізніше у нього був двічі негативний результат на COVID-19.
Але в червні він звернувся за допомогою після того, як у нього з’явилися жар, головний біль, запаморочення, кашель, нудота і діарея. Він знову отримав позитивний результат на COVID-19.
Проте автори зазначають, що це одиничне відкриття, яке не дає можливості узагальнювати це явище.
“Хоча необхідні додаткові дослідження, можливість повторних інфекцій може мати серйозні наслідки для нашого розуміння імунітету COVID-19, особливо при його відсутності”, – додають дослідники.
Автори висунули ряд гіпотез, які пояснюють, чому реінфікування могло бути більш серйозним.
Наприклад, повторне інфікування COVID-19 могло бути спричинене дуже високою дозою вірусу, що й викликало сильнішу реакцію.
Або ж людина могла бути інфікована більш вірулентною формою патогена або, принаймні, більш небезпечною для неї.
Причиною також може бути механізм, за допомогою якого специфічні імунні клітини стають інфікованими вірусом через зв’язування зі специфічними антитілами.
У цьому механізмі антитіла прикріплюються до поверхні вірусу, але замість того, щоб боротися з ним, вони сприяють поглинанню його клітиною, відповідно, сприяючи розмноженню вірусу.
Тому питання щодо рівня важкості протікання COVID-19 при реінфекції поки відкрите.
Чи можуть реінфіковані розповсюджувати вірус?
Наразі дуже мало інформації, щоб з точністю відповісти на це питання, розповідає Щербина.
“Але через брак даних на сьогодні рекомендовано вести істинних реінфікованих як первинно інфікованих, тобто потенційно заразних”, – зазначає інфекціоніст.
“Попереднє інфікування SARS-CoV-2 не може гарантувати повного імунітету у всіх випадках.
Всі люди, незалежно від того, чи був раніше діагностований COVID-19 чи ні, повинні дотримуватися однакових заходів безпеки, щоб уникнути зараження SARS-CoV-2”, – пояснюють автори дослідження.
Якщо повторне зараження можливе, чи врятує нас вакцина?
“Скоріш за все, рано чи пізно всі ті, хто перехворів однократно COVID-19, зможуть з часом захворіти повторно, а вакцина не буде захищати пожиттєво.
Тому, так, схоже на те, що ми маємо справу з новим “сезонним” вірусом, на прикладі грипу, яким можна буде хворіти декілька разів і від якого буде треба періодично отримувати повторне вакцинування”, – пояснює Євгеній Щербина.
За словами імунолога Степановського, вакцина захищатиме не лише конкретну особу, але й формуватиме колективний імунітет за умови охоплення щепленнями понад 70% населення.
“Вакцинація від грипу є щорічною, оскільки вірус грипу має здатність поступово мутувати і майже кожного року людство має справу з “оновленою” інфекцію.
Трапляються випадки, коли мутації вірусу грипу настільки швидкі та суттєві, що виникають пандемії, оскільки імунітет у людини до нових штамів повністю відсутній.
Чи буде SARS-CoV2 активно мутувати, покаже час”, – додає Степановський.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
