В Італії роботодавці заразили українку Олену Covid-19, та покинули непритомну помирати на вулиці.
Категорія домашніх працівників – опікуни, домашні помічники, співробітники загалом – серед найбільш постраждалих від Covid-19. Не лише з точки зору втрачених робочих місць: орди робітників чоловічої та жіночої статі раптом опиняються позбавленими доходу, житла та можливості повернутися додому через перекриття кордону, але й з точки зору здоров’я.
Майже завжди наймаються нелегально, заробітна плата на 4 євро на годину нижча за дохід від громадянства, якщо вони захворіють на Covid-19, ці працівники змушені проходити нелюдське поводження з боку сімей, в яких вони працювали.
Оскільки проблема представлена не лише політичними та адміністративними органами, включаючи укази безпеки, а й поведінка самозваних “роботодавців”, які, скориставшись шантажем домашніх працівників, перетворюють їх із людських істот на використання та рабів, яких можна покинути.
USB Domestic Work щодня отримує десятки звітів з усієї Італії. Є люди, які, як це сталося в Палермо, просять заражену покоївку платити оренду, щоб залишитися на карантині в будинку, і ті, хто наполягає на поведінці, яку навряд чи можна визначити як жорстоку.
Як це сталося з Оленою, яка приїхала з України до Брешії, щоб працювати вихователем, незважаючи на те, що вдома здобула спеціальність медика, анастезіолога та реаніматора. Вимушена через війну емігрувати в пошуках кращого життя.
Олена знаходить роботу в родині з Брешії. Ніякого договору, ніяких прав, шість людей, про яких слід піклуватися. Вони просять у неї тест, який вона проводить без проблем. Однак виявляється, що вся родина заражена Covid-19. Олена також захворіла, але лікування для неї немає навіть у італійських колег, і лише після великої наполегливості, коли її стан погіршується, її відвідують. Їй потрібна госпіталізація та допоміжна вентиляція легень, але ніхто їй не викликає швидку допомогу. Знесилена, вона виходить з дому, шукаючи допомоги. На вулиці вона впавши на валізу непритомніє. Саме перехожі викликають ту швидку допомогу, від якої їй відмовили “роботодавці”.
У лікарні їй дають жовтий код, незважаючи на те, що вона у важкому стані. Це іноземка, яка не в порядку: податковий кодекс на посвідку на проживання не дійсний, він зареєстрований у паспорті, але в досьє про госпіталізацію написано, що вона не є громадянином ЄС і має звичайний дозвіл на проживання. Справжня бюрократична лотерея, з якої з’являється остаточна відповідь: підпільна. Для неї немає вентиляції, інфікованої родиною, де вона працювала нелегально.
Погіршення її стану зрештою змушує її госпіталізувати до реанімації: протягом трьох днів у стані непритомності життя Олени висить на техніці. Як тільки вона одужує, лікарня передасть їй рахунок: вона повинна заплатити за лікування, яке вона проходить.
Іноземка, робітниця / рабиня без сім’ї та без дому, ризикує своїм життям за свої гріхи, і врешті-решт отримує рахунок, навіть якщо у неї немає грошей. Проте в Італії стаття 32 Конституції гарантує безкоштовну медичну допомогу малозабезпеченим.
USB Domestic Work просить компетентні органи вирішити справу Олени, а також увагу до тисяч опікунів, домашніх помічників та домашніх помічників, які за одну ніч були безробітними та переслідувались недобросовісними родинами. Як навчає випадок Олени.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
