Аліна та Віталій Шупти звинувачують у цій трагедії лише одного лікаря, і переконують: якби вчасно зробили кесарів розтин, дитина б залишилась жива. Втім, медики своєї вини у смерті крихітки не бачать. Аліна розповідає: було дуже боляче, тому просила зробити їй кесарів розтин. Під час пологів жінці почали робити заборонений в Україні прийом Кристеллера.
Аби надати розголосу даній ситуації, а головне наказати винного лікаря, родина звернулася в ЗМІ. Поспілкувався з Аліною і наш журналіст.
На фото родина Шуптів в очікуванні первістка
В родині Шуптів ця вагітність була перша і бажана. 29-річна Аліна не могла завагітніти майже 10 років. Усю вагітність жінка почувалася добре, усі аналізи постійно були у нормі.
– За всю вагітність у мене не було жодних скарг щодо здоров’я. Аналізи і УЗД були в нормі. На обліку перебувала в жіночій консультації №2 у лікаря Чеботарьової. До неї немає жодних питань. Вагітність проходила легко. На 8-му місяці ще консервацію закривала, на 9-му бігала і раділа, що скоро побачу свою дитинку.
Однак під час пологів у жінки майже не було переймів, шийка матки не відкривалась, у дитини періодично було погане серцебиття, однак лікарі чомусь не поспішали робити кесарів розтин.
– В пологовий ми поїхали зранку 18 вересня, коли в мене відійшли води. Але переймів не було. Періодично до мене підходив медичний персонал і слухав серцебиття дитини. Все було в порядку.
0 13.10 годині лікарі сказали випити мені першу таблетку, щоб швидше розкрилася шийка матки. Час запам’ятався гарно, бо через дві години потрібно було пити наступну.
Після 14 години до мене знову прийшла акушерка. Серцебиття дитини «скакало» – то 80, то 74, то 64. До мене прийшов лікар і оглянув. На посту він став викликати допомогу – реаніматолога, анестезіолога і лікарів Оксану Кукурудзу і Ольгу Устименко. Він їм запропонував, що може все таки потрібно робити кесарів розтин, на що Кукурудза відповіла: «Не потрібно, вона народить сама!».
Після цього мені сказали, щоб я лягла на спину. Почали оглядати і піджимати мені ноги. Послухали знову серцебиття – воно вже було стабільне. Тоді лікар сказала, щоб я далі лежала і знову випила таблетку. Але нормальні перейми так і не почалися. Після цього, о 15.10 я випила наступні ліки.
Біля 17-ї години лікарі мене знову оглянули. Сказали, що вже скоро почну народжувати і шийка матки відкрилася на 8 см, але голівка дитинки стояла на місці.
Близько 19-ї години мені знову принесли випити таблетку. Всього випила три такі дози ліків. Мені ставало все гірше, але лікарі ніяк на це не реагували.
Після 21-ї години до мене знову прийшли лікарі, щоб послухати серцебиття дитини. І знову воно «скакало» 62-57-74 ударів. Лікарі знову почали бігати навколо і мене відразу поклали на стіл. Лікар Ольга Устименко стояла в ногах, лікар Оксана Кукурудза поставила ногу на стіл, та усією своєю вагою почала видавлювати дитину і приказувати мені: «Тужся, коли ми скажемо!». В цей час до зали забігли анестезіолог і реаніматолог, яка слухала мій пульс і серцебиття дитини. Ольга Устименко дивилася, де голівка дитини, а Оксана Кукурудза в цей час надавлювала на мене. Ольга Анатоліївна сказала: «Я не бачу голівки. Голівка не опускається, стоїть на місці. Пробуй ще раз». Реаніматолог їй казала у відповідь: «Я не впевнена, що це серцебиття дитини. Я в цьому не впевнена». Потім Ольга Устименко сказала Оксані Кукурудзі: «Давай ще раз нажимай!». Тоді остання схрещує руки і каже: «Ні. Все. Швидко в операційну!».
Мене миттєво перекладають на каталку і везуть в операційну. По дорозі реаніматолог, знову слухає мій пульс і серцебиття дитини. І знову їм кричить: «Дівчата, я не чую серцебиття дитини!». Далі я вже нічого не чула, бо почав діяти наркоз. Але усе чув мій чоловік, він весь час був поряд зі мною.
Врешті решт Аліні пізно ввечері зробили кесарів розтин. Дитину батьку в руках потримати не дали, – її одразу забрали до реанімаційного відділення. Наступного ранку батькам повідомили, що хлопчик помер. Смерть дитини медики пояснювали весь час різним: то захлинувся водами, то вузол на пуповині, то збільшена печінка, то порок серця, то внутрішньоутробна інфекція. Однак родина Шуптів причиною смерті вважає лише одну – лікарську недбалість.
– Чоловікові медики не дозволяли бути поряд, коли я вже була під наркозом. Він просив хоча б побути біля операційної зали у коридорі, де мені робили кесарів розтин, але його звідти проганяли назад до родзалу і казали нікуди не виходити. Мовляв у них ввімкнені камери і усі дії лікарів фіксуються. Коли нікого не було, чоловік не міг спокійно сидіти на місці і тихенько підходив під двері операційної, щоб хоч почути – що там мені роблять. Його постійно за це сварили і відправляли до родзалу.
Згодом мене перевели у післяопераційну палату. І тут один за одним до мене стали приходити лікарі. Після операції реаніматолог сказав чоловікові: «Ваш син наковтався вод. Але він слабенький, ми його відкачали і все добре». За нею приходить Кукурудза і каже: «У вашої дитини на пуповині зав’язався вузол. На операційному столі ми відрізали пуповину і різко дитині стало гірше». Згодом приходить ще хтось і каже третю версію: «У дитини порок серця». Потім знову хтось і знову інші версії, то у дитини нирки збільшені, то печінка. Версії постійно змінювались. А от патологоанатом написав, що причина смерті – внутрішньоутробна інфекція.
В 2016-му році на ТСН виходив сюжет про чернігівську породіллю Ірину Войцеховську, яка народила хлопчика вагою 4.5 кг., за її словами до неї теж застосували прийом Кристеллера, після чого в неї розійшлися тазові кістки і вона не могла ходити
Дитина народилася з вагою 3 810 г. Яка внутрішньоутробна інфекція? Я робила УЗД разів 8, мабуть, і усюди було все добре. Води були світлі. Піддушили мені дитину на столі, в той час коли лікар залізла на мене і почала видавлювати. Коли це зрозуміли, вирішили робити мені кесарів розтин. Дістали сина в тяжкому стані ледь живого. Дитина при народжені навіть не кричала.
Припускаю, що дитина вже народилася полужива. Забрали в дитячу реанімацію і підключили до апарату ШВЛ.
А вже вночі почали до мене бігати і розказувати свої версії, про які я казала вище. І тим самим приховати сліди злочину, так би мовити.
Наступного дня, близько 8 години ранку я стала питати про стан здоров’я і просити показати сина. Мені постійно казали, що ще рано йти в реанімацію, йому будуть проводити якісь процедури. А вже близько 10-ї нам повідомили, що дитина мертва…
Вони дотягнули до останнього. Лікарі ж бачили, що немає нормальних переймів і шийка не відкривається, то потрібно було раніше робити кесарів розтин. Але не зробили цього.
Вже потім, лікар Оксана Кукурудза спочатку сказала, що вона не видавлювала дитину. Аж поки я не показала в палаті, як саме вона залазила на мене і це робила. Вона навіть кричала на мене: «Так что мне сделать теперь? Оторвите мне руки, оторвите мне ноги, повесьте меня!». А от наступного дня лікарі пологового почали заперечувати свої дії, мовляв дитину ніхто не видавлював, бо це заборонений прийом. І навіть камери в пологовому виявилися неробочими. Неробочими саме тоді, коли я народжувала. Співпадіння?
Отримати в лікарні бодай копію історії пацієнтки подружжю за 6 днів після смерті дитини не вдалося. Усі інші документи також починають потроху зникати.
– На руки я отримала лише довідку на роботу, аби отримати лікарняний. Також мені видали в морзі довідку про причину смерті. І все! Ще у середу, 23 вересня, я особисто бачила свою картку, яку заводив лікар на період вагітності у жіночій консультації, а вже наступного дня вона пропала. Шукали її півдня і начебто вже знайшли. Пропали й інші виписки і довідки. Коли ж я з чоловіком звернулися до керівництва пологового, вони нам повідомили, що усі документи ми зможемо побачити тільки у присутності юриста пологового. Але і його застати на робочому місці в нас не вийшло. Ми приходили до нього разів п’ять, сиділи під кабінетом – і його не було на робочому місці. Тільки запевняли: «Ось-ось він зараз буде», але він так і не приходив. Думаю, це спеціально зроблено, щоб відтягнути час. Щоб ми сиділи під кабінетом і нічого далі не робили.
Не здивуюсь, якщо вже мою картку переписали і там з’являться якісь хвороби чи погані аналізи, через які, мовляв, міг померти мій син.
Мені вдалося сьогодні (25 вересня – ред.)побачити картку, яку заводили у жіночій консультації. Вона вже повністю переписана.
Довідка про причину смерті Шупта Артема Віталійовича
Виконувачка обов’язків керівника пологового будинку Галина Леник в коментарі була не багатослівна:
-Йде службове розслідування. Заборонені прийоми у нашому пологовому не застосовуються. Зі слів лікарки, які приймала пологи – вони велися згідно клінічних протоколів.
Батьки впевнені: в загибелі їхнього Артемчика винна лікар, тож сподіваються на справедливе розслідування. А тому подали заяви до місцевої прокуратури та Чернігівського відділу поліції. Обидва правоохоронні органи розпочали кримінальні провадження за статтею «Неналежне виконання обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть малолітньої дитини».
– Я не розумію – навіщо прикривати такого лікаря. Винен у смерті дитини – понеси за це відповідальність. Я не хочу головного лікаря покарати, чи його заступників, чи когось іншого. До них в мене немає претензій. Я хочу, щоб лікар Оксана Кукурудза понесла за свої дії покарання. Якби поряд не було чоловіка, не факт, щоб я залишилася жива. Вони і мене б вбили. Я не хочу замовчувати дану подію, а тому буду звертатися всюди, щоб був розголос і усіх винних в смерті нашого сина відповідно покарали. Сьогодні постраждала я, завтра це може бути ще хтось. Також звертаюся до майбутніх породіль: обов’язково беріть на пологи чоловіка, маму, подругу. Рідна людина поряд з вами у такі моменти в пологовому необхідна. Коли збираєтесь на пологи, обов’язково робіть ксерокопії усіх аналізів, карток документів. Усе фотографуйте і знімайте на відео. Інакше, як в нашому випадку, буде важко довести вину лікарів, – підсумувала родина Шуптів.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
