В Україні незабаром почнуть відраховувати студентів технікумів і коледжів, які провалили зовнішнє незалежне оцінювання. Так, на виліт підуть одразу декілька тисяч студентів.
Наприклад, в кожному із коледжів Львівщини кількість кандидатів на відрахування у деяких навчальних закладах може досягати усієї групи (7-20 чоловік). Зараз молодим людям дали останній шанс — перескласти ЗНО у 2019 році, пише “Обозреватель”.
Однак директори коледжів вважають, що міняти правила під час гри не можна, а ставити другокурсників перед фактом — неправильно. За їхніми словами, ЗНО потрібно було вводити, але виписавши умови заздалегідь для абітурієнтів, які тільки вступають у ці навчальні заклади, а не для тих, які вже у них навчаються. Крім того, викладачі стурбовані високою ймовірністю подачі позовів студентами-контрактниками, угоди з якими були укладені два-три роки тому і не передбачали відрахування через такі обставини. Крім того, є сумніви з приводу того, що нововведення про відрахування через ЗНО справедливе щодо фахівців середньої ланки технічних спеціальностей, яких не вистачає на українському ринку праці.
Як відомо, раніше студенти вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, а саме до цієї ланки поки належать коледжі й технікуми, складали державну підсумкову атестацію (ДПА) з української мови. Із 2018 року для них було запропоновано складання ДПА у формі ЗНО. Важлива деталь: якщо випускники шкіл складають ЗНО з української мови та літератури, то студентам коледжів зараховується результат із мови.
“Тут є нюанси. Деякі студенти пішли здавати не тільки мову, але й літературу, щоб отримати сертифікат, який дійсний протягом трьох років. Вийшло так, що, наприклад, за мовою вони не набрали достатню кількість балів, а якщо брати мову і літературу разом, вони отримали сертифікат, який має понад 100 балів. Фактично виходить парадокс: сертифікат із мови та літератури є, а студента треба відраховувати, тому що він мову не склав”, — зазначив директор Технологічного коледжу Національного лісотехнічного університету України, голова ГО “Рада директорів навчальних закладів I-II рівнів акредитації Львівщини” Роман Дадак.
Другий важливий момент полягає у тому, що вступників 2016-2017 років зміни застали вже під час навчання у коледжах. Тобто, на момент їхнього вступу ЗНО передбачене не було. Міносвіти внесло зміни у відповідне положення пізніше. На думку директора Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ “Львівська політехніка” Михайла Брегіна, студентів, які не склали ЗНО, не потрібно відраховувати. Вони повинні мати можливість закінчити навчання у коледжі, отримати диплом молодшого спеціаліста, але вступати у виш — ні, тільки після проходження ЗНО.
Відповідно до початкового наказу Міносвіти від 22 серпня 2017 року №1224 “Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів, які отримують освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти”, студентів планували безапеляційно відраховувати у разі незадовільного проходження ЗНО. Але в січні 2018 року були внесені зміни у цей наказ і студентам було надане “право повторної здачі атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання у наступному році”.
Але, як пояснює Роман Дадак, є освітні програми, розраховані на три роки, а є ті, які розраховані на чотири роки. “Студенти, які навчаються за трирічною програмою, складали після другого курсу державну підсумкову атестацію у вигляді ЗНО. Вони закінчують навчання у навчальному закладі до червня наступного року. Навіть якщо вони не зможуть перескласти ЗНО, вони виконали програму. Їх відрахувати ми не маємо ні морального, ні юридичного права. Якщо вони закінчили програму молодшого спеціаліста, здали всі іспити, а тепер з’ясується, що вони не склали ЗНО з мови — ми їх повинні відрахувати. Згідно з директивами Міносвіти, це не дає права видавати диплом молодшого спеціаліста”, — пояснює директор коледжу.
На думку Дадака, така освітня політика, зокрема щодо технічних спеціальностей, може посилити брак кадрів на ринку праці. Педагог також переконаний, що це підсилить відтік випускників українських шкіл за кордон.
Серйозне занепокоєння у керівників коледжів викликає і суперечливе питання зі студентами, які навчаються платно. Адже укладені з ними два-три роки тому контракти не передбачали можливості їхнього відрахування через ЗНО. Отже, варто очікувати від них позовів.
Свої зауваження педагоги направили листами в Міносвіти. Це питання обговорювалося і під час засідань робочої групи, яка напрацьовує новий законопроект про професійну передвищу освіту.
У свою чергу, в Міносвіти вважають, що із ЗНО для коледжів вчинили правильно і ніяких поблажок вводити не планують.
“Усі студенти технікумів і коледжів мають можливість двічі складати ЗНО. Якщо не складуть у перший рік, то мають можливість скласти на наступний. Якщо студент не склав ЗНО, це означає, що він не склав державну підсумкову атестацію — він не може бути випущений і отримати диплом, він просто не виконав навчальний план”, — заявив генеральний директор директорату вищої освіти й освіти дорослих Міносвіти Олег Шаров.
Також він не бачить ніяких проблем зі студентами-платниками, які можуть бути відраховані через ЗНО. “Норма про те, що студент коледжу, який не склав державну підсумкову атестацію на мінімальний бал, відраховується — діє із 2002 року. Не думаю, що у нас знайдуться контрактники, які навчаються раніше, ніж із 2002 року. Мені важко уявити. Ця норма діяла увесь час. Єдине, що поступово ДПА переводиться у формат ЗНО, але від цього не змінюється ні характер, ні зміст ДПА. Змінюється тільки те, що вона стає більш об’єктивною і незалежною”, — підкреслив Шаров.
Він назвав маніпуляцією й інформацію про те, що студенти, які навчаються за трирічною програмою, не зможуть перескласти ЗНО. “Найкоротший термін навчання — два роки десять місяців. Він закінчується 30 червня, а ЗНО закінчується 14 червня. Це маніпуляція”, — резюмував чиновник.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
