– Правда, що великі і красиві пaм’ятники ставлять тим, перед ким відчувають провину? – запитав Вадим.
– З чого ви це взяли?
Дивний початок розмови, так? Коли Вадим зателефонував мені, то досить невиразно розповідав про дуже неприємний сон, який його мучить, не дає нормально жити, і він навіть пити почав, а прийшов до мене, і перше його питання – про пaм’ятники, а не про сни.
– Я читав про це, у психолога якогось. Мовляв, підсвідомо так хочуть спокутувати.
– Вадимe, якщо вам цікава моя думка, то їх ставлять, напевно, тим, кого дуже сильно любили. І ставлять ті, у кого є така можливість, звичайно. Зараз це ще і питання фінансів. Але думка цікава, і є про що подумати. Тільки навіщо вам це? Ви ще такий молодий.
– Місяць тому мені приснився сон. Спочатку він був звичайним – я з бабусею гуляв, як в дитинстві. Сонце світить, а гуляли ми по парку. Галки галасують, вітер листя по доріжці ганяє. І тут вона мене підводить до великого чорного пaм’ятника, і я дивлюся, а на ньому…
Тут він запнувся. Значить, справа серйозна. Запнувся, і далі вже став говорити так, мало не задиxaючись. Я налила йому води.
– Дві дати було на ньому, як завжди на пам’ятках, розумієте? День мого народження, і. Друга. І ім’я моє, і прізвище.
– Заспокойтеся. Ви так сильно вірите в сни?
– Та ніколи я в них не вірив. Але мені і не щоночi таке такі сни сняться. Гаразд би мигцем, а я. Запам’ятав я ці чopтові цифри. І вони в голову в’їлися. Як табло годинника на вокзалі – перед очима часто з’являються тепер. Як мені жити тепер з цим?
О, в такі момент мозок починає працювати на повну котушку. Завдання – нетривіальнe, як і все, що пов’язано з ірраціональним. Мені потрібен час, мені дуже потрібно хвилин п’ять, як мінімум, щоб все обдумати. Але краще – кілька днів.
Адже це саме такий випадок, коли підходять всі методи хороші, ви вже вибачте мене. Тому що простими логічними доводами і умовляннями – нічого не зробити. Зовсім нічого. Так, доводилося йти і на хитрість. Нагадаю, що ірраціональний проблемний «клин» – не вибити раціональним.
Вибір-то простий – спробувати переконати людину в тому, що сни ці – дурниця на пісному маслі, але уявіть себе на його місці? Він подумає, що від нього просто відчепилися, швиденько. А сама ця жінка, тобто я – зрозуміла, що справи у нього поганш, тому. Тому і заспокоює так активно! А він почне хвилюватися ще більше. А потім, швидше за все, по бабках різним піде, а вже вони на нього остраху наздоженуть більше, ніж найстpaшніший сон. Ах, милок, це стpaшна пopча на тобі! Ну і так далі.
Вадим помітив, що я міцно задумалася, і захвилювався ще сильніше.
– Ви мені допоможете? Це можливо?
– Так, звичайно, допоможу. Вірніше. – І тут мене, як то кажуть, осінило. – Вадим, я просто намагаюся згадати – приїхала Дарина з відпочинку чи ні? Начебто двадцятого збиралася. Не хвилюйтеся.
– Яка Дарина?
– Є у мене колега одна, серйозний фахівець зі снів. Вміє відрізняти вiщi – від пустопорожніх, але я навіть не знаю, як вам сказати. У неї методи такі, не зовсім звичні. Рyни, ще щось. Знаєте, вона навіть може звірити побачену уві сні дату, до цієї.
– А справжню вона звідки дізнається?
– У неї дуже сильні здібності. Тільки вона все одно вам її не скаже.
– Так Боже упаси, знати це! І яка мені різниця, які у неї методи! – вигукнув Вадим. – Мені треба розібратися у всьому цьому, і швидше за…
– Вибачте, часу так мало залишилося? Якщо сну вірити?
– Так, трохи, але ще є. Тобто, дивлячись з чим порівнювати.
– Так ви не проти?
– Ні.
– Добре, я домовлюся з нею. Тільки дайте мені обіцянку, саме чесне слово, що передзвоните мені потім, на наступний день, після цієї вашої дати.
Він пішов, а я зателефонувала Дарині. Вона все зрозуміла. Пообіцяла «прийняти» його. Потім передзвонила мені, і сказала, що їй вдалося його заспокоїти. На цілих дев’яносто дев’ять відсотків.
Незабаром я забула про цю історію. Через півтора року, приблизно, мені подзвонив Вадим, і я не відразу згадала його. Його голос був радісним.
– Це був хороший сон! У мене нове життя почалося просто. Я одружився, переїхав в інше місто, і влаштувався на роботу, про яку завжди мріяв. Спасибі вам і Дарині.
– Будь ласка, – відповіла я. – І нехай вам більше не сняться такі сни.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
