Перед нами тихим двориком на Пасічній у Франківську, попри п’ятиповерхівки, йде хлопчик, років так дев’яти. Доходить до крайнього під’їзду та пересувається на інший бік. А через 20 метрів повертається назад, під будинок. Так часто роблять мешканці цього двору, а особливо діти. Бо з вікна кидається камінням 79-річна бабуся, кричить, проклинає перехожих…
Одна проти всіх
Редакція газети «Репортер» зазвичай не береться за майнові, сусідські й родинні конфлікти. Це таке наше золоте правило, бо винними там бувають усі. Та коли одна бабуся тероризує весь під’їзд – усі 14 квартир?! Тому таки трохи встряли.
Отож, до редакції звернулися кілька мешканців будинку на вулиці Хіміків. Люди роками живуть зі стукотом по стінах, нічними криками, смородом і страхом, що будинок колись може злетіти в повітря, бо одна бабуся не закриє газ. А все через сусідку – 79-річну пані Ганну.
Мешканка цього ж будинку Еріка Кожоміна показує на вікна квартири на другому поверсі. Балкон обшарпаний, вікна чорні, побиті. В одному з них сидить сива бабуся.
Квартира Еріки якраз над проблемною сусідкою. Поки розмовляємо, в хаті чути стукіт по стінах, який справді дратує.
«То вона ще гладить, – говорить Еріка, – буває голосніше. А як кричить уночі?! Це просто неможливо. У квартирі зробили звукоізоляцію – не допомагає».
Як переконує жінка, усі притомні люди давно з’їхали звідси – просто попродавали квартири й потікали або здають їх в оренду. Сім’ї з дітьми виїхали першими, бо то неможливо слухати.
Навпроти бабусі живе подружжя переселенців із Криму. Вони пенсіонери, які купили квартиру порівняно дешево й лиш потім дізналися чому. За словами пана Євгена і пані Людмили, вони не уявляли, що на старості житимуть саме так. А пані Ганна з ними – двері в двері.
Сусіди кажуть, бабуся живе у жахливих умовах. Риється по смітниках і потім той непотріб несе у квартиру. Оскільки через борги у квартирі відключили каналізацію, то всі помиї часто просто виливає з другого поверху чи розливає по під’їзді.
Та найгірше, говорить ще одна сусідка – Марія Лазорів, що вже кілька разів приїздили газовики, бо було чути газ у під’їзді. Жінка боїться, що бабуся колись просто підірве цілий будинок.
До суду треба дожити
Сусіди розповідають, що свого часу, коли бабуся жила одна, зверталися в соціальні служби й ті пані Ганну майже прилаштували. Аж раптом з’явився син, який досі був за кордоном. Зараз живе тут і біди сусідам додалося, бо пиячить і влаштовує п’яні дебоші зі своєю співмешканкою.
«Вони у тій квартирі усі буйні, – говорять сусіди. – Ми час від часу викликаємо 13 бригаду, бабусю забирають на Чукалівку на кілька тижнів, там її відмиють, відгодують. Але згодом знову повертають – син її забирає, бо ж треба пенсію брати. От він її й пропиває, а мати – по смітниках».
Сусіди вже й ходили в міську раду та подали колективний позов до суду. З одного боку мешканці, з іншого – міська рада, бо квартира неприватизована й належить їй, а третьою стороною виступила ТОВ «Громадська управлінська компанія», на балансі якої перебуває будинок.
«Зараз триває судовий процес з виселення цих людей, – говорить керівник компанії Віталій Тичківський. – Як управитель будинку, ми є стороною незацікавленою, але інформативно ми присутні. Подали акт в юридичний відділ міськвиконкому про обстеження житлових умов як під’їзду, так і квартири. Там незадовільний стан, антисанітарія, яка розповсюджується з квартири на інші приміщення загального користування. Чекаємо на суд, який має відбутися 28 вересня».
Замкнене коло
Зі слів головного лікаря обласної психоневрологічної лікарні № 3 Мирона Мулика, мешканцям треба звертатися до влади, мовляв, звідти непросту бабусю переправлять до них.
«Якщо людина потребує лікування у примусовому порядку, вона буде пролікована, – говорить Мулик. – У цієї жінки має бути родина, і вони мусять щось вирішувати. Є опікунська рада. Ми самі це не вирішуємо. Можемо притримати деякий час, як є потреба. Але це не означає, що будемо її тримати. 1938 рік народження – це вже не хвороба, це стан. Вона потребує прилаштування в соціальний заклад для догляду. Цим мають займатися родичі. Якщо родичі неадекватні – тоді опікунська рада».
Юристи міського департаменту соціальної політики пояснюють: якщо з психлікарні повідомляють, що за станом здоров’я людина визнана недієздатною, то при виконкомі є орган опіки й піклування, який може звернутися до суду про визнання особи недієздатною й прилаштувати її на постійне місце проживання у спеціалізований заклад.
«З психіатричного закладу нам ніхто щодо цієї жінки нічого не повідомляв, – говорить начальник відділу правової роботи та кадрових питань департаменту соцполітики Віктор Шкандрій. – У неї є працездатний син, який повинен, згідно з сімейним кодексом, утримувати її та доглядати за нею».
Нещодавно пані Ганна ледь не підпалила будинок. Були пожежні, патрульні, медики. Бабусю знову відправили до психлікарні. Сусіди з жахом чекають повернення.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
