На тлі повномасштабного вторгнення, в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, які вже всьоме було продовжено Верховною Радою строком на 90 днів – з 18 серпня до 15 листопада 2023 року.
Як інформує “Еспресо”, під поняттям “загальна мобілізація”, розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Даний механізм дозволяє збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.
Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у жовтні
З початку жовтня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов’язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.
Загалом, військове керівництво країни зазначає, що в першу чергу для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно – фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв’язківці. Адже, мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один з можливих напрямків служби у таких випадках – це робота у штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.
Так, осінній мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов’язаних:
чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;
чоловіки віком від 27 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвід військової служби;
чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров’я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.
Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.
Добровільно прийняти рішення, щодо вступу на військову службу можуть:
жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я;
призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом; люди з інвалідністю, а також ті, хто отримали право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання.
Також на початку вересня в парламенті зареєстрували законопроєкт, що передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для осіб, які здобувають вищу освіту, у віці старше 30 років. Доцільність введення такого рішення розглядається через те, що після початку повномасштабного вторгнення в рази зросла кількість чоловіків, які хочу здобувати вищу освіту. Але як зазначають адвокати, дане рішення не може бути прийняте навіть у військовий час, адже суперечить нормам Конституції, щодо права на освіту. До того ж, у часі закон не має зворотної дії, тому таке рішення не буде стосуватися осіб, які вже навчаються.
Крім того, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов’язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження, на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.
Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають “вікову дискримінацію”. Адже обов’язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і, відмова українцям у проходженні служби у віці старшому 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж, нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими.
На даному етапі документ розглядається відповідним профільним комітетом, в жовтні на проєкт чекає рішення про внесення його на розгляд до Верховної Ради України.
Електронний реєстр військовозобов’язаних
Ще одним нововведенням вересня 2023 року став законопроект, що подали до Верховної Ради, який стосується створення електронного реєстру військовозобов’язаних. Народні депутати пропонують зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів в електронних реєстрах і базах даних в єдиний е-реєстр.
Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 17-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.
Сьогодні достовірно невідомо коли саме запрацює е-реєстр “Оберіг”, але Мар’яна Безугла, заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони, розповіла, що реєстр готовий на 90% та може почати свою роботу вже “восени”, – за повідомленням ВВС Україна.
Хто має право на виїзд за кордон
Заборона виїзду для військовозобов’язаних громадян України, які відповідають віковим обмеженням – чоловікам віком до 18 років та після 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.
Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава знаходиться в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.
На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов’язані чоловіки:
ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я) за сімейними обставинами за професією з метою допомоги ЗСУ держслужбовці
Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте, не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.
Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики зобов’язані стати на військовий облік. Таким чином, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. Тому, вірогідно не зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Однак, за повідомленням очільника пресслужби командування Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними.
Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня
З 1 жовтня в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою зобов’язані стати на військовий облік. Однак, у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов’язково передбачає їх мобілізацію.
Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дозволяє визначити наявний медичний потенціал серед жінок та готовність їх допомагати в умовах воєнного стану. “Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків в державі”, – зазначили у відомстві.
До того ж, такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”. Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.
Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, – як пояснила юристка Галина Токмач.
Однак, роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.
Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: “Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок – не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади”.
Що означають поняття “повна мобілізація” та “посилення мобілізації” на практиці
Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, що впродовж усього періоду наступальних дій на сході країни, втрати наших військових у вісім разів менші від загальних втрат ворога на цьому напрямку. Тоді як на півдні – втрати противника в п’ять разів більші, від наших.
Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Про прохання військових, щодо необхідності збільшення обсягів мобілізації відверто сказав на пресконференції президент Володимир Зеленський, відповівши на питання кореспондентці ВВС: “Скажу відверто, військові звернулись до мене з цим, щоб дати можливість більше мобілізовувати. Все, більше поки що сказати про це не можу”.
Лідер держави утримався від розкриття детальних подробиць стосовно запиту військових. Крім того, він не виявив публічно своїх намірів щодо прийняття відповідних рішень у цьому питанні та не розголосив свої плани.
В свою чергу, секретар Ради національної безпеки і оборони, Олексій Данілов, у ефірі Українського радіо заявив, що, незважаючи на заклики до президента щодо розгляду можливості збільшення масштабів мобілізації, зміни в цій сфері навряд чи відбудуться.
Данілов також наголосив, що в Україні не існує серйозних труднощів щодо мобілізації громадян на військову службу і призив відбувається в установлених ще 24 лютого 2022 року межах “хвиль мобілізації”.
Якщо ж говорити про “повну мобілізацію”, то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож, страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.
Які бувають види повісток, та де їх можуть вручити
Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу у період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.
Тож, з першого жовтня 2023 можуть отримати такі види повісток:
Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров’я особи, склад сім’ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності. Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов’язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.
Військовозобов’язаним чоловікам не можуть на руки видати повістку щодо проходження військово-лікарської комісії, адже процедура уточнення інформації передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки від мобілізації, якщо такі документи наявні.
Нові правила в процедурі вручення повісток
Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: “Повістку може вручити не тільки посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти”.
А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці, законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.
Сьогодні, юристи досі диспутують щодо заповнення повістки “на коліні”. За їхніми словами, юридична практика свідчить про різні підходи судів та їх рішень щодо правомірності такого вручення повісток, тому кожен випадок в суді є унікальним.
Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування
Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки).
Також, після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але досі не були призвані на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку.
До того ж, відповідно до законів України усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо.
З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.
Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.
Хто не підлягає мобілізації через відстрочку
Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:
Працівники, які мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Багатодітні батьки та батьки-одинаки. Особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю / недієздатних осіб. Чоловіки та жінки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спеціальною лікарсько-консультативною комісією. Особи, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків. Особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами / інвалідністю I-II груп, та які потребують постійного догляду. Чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки й оборони. Особи, які втратили (смерть / зникли безвісти) близьких родичів під час їхньої участі у Антитерористичній операції (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).
Даний список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто звільняється від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
