Українка, яка втратила 5-місячного сина та чоловіка під час обстрілу Харкова 26 травня, розкрила моторошні деталі того, що сталося. Вона розповіла, як в одну мить Росія відібрала у неї найближчих людей.
Чоловік та син загинули практично на очах у харків’янки, коли намагалися втекти від російських снарядів. Розповідь жінки опублікували у Telegram-каналі “Труха Україна”.
“Я тепер вдова і мама своєї єдиної дитини, буквально позавчора 26 травня я була мамою двох моїх чудесних синів. Але РФ вирішила, що мені потрібно їх позбутися… Я розповім, як це сталося”, – з таких слів почала свою сповідь харків’янка.
Вона розповіла, що була на роботі в одному з харківських салонів краси, коли чоловік із 5-місячним сином зайшли, щоб забрати її та разом повертатися додому. У салоні також була ще одна співробітниця і молода дівчина-клієнтка.
Щойно чоловік із дитиною увійшли до приміщення – пролунав перший вибух.
“Прилетіло на 2 поверх над нами. Ми, клієнтка та майстер залишилися живі, без поранень. Ми дуже злякалися і не могли залишатися більше там, я тримала малюка на руках і ми почали втікати… Ми перебігли через дорогу до п’ятиповерхівки та побігли не у бік під’їздів, а до балконів… Мій чоловік узяв моє янголятко на руки і я побачила, як трусило нашу клієнтку після першого вибуху. Я її обійняла, щоб хоч якось заспокоїти. Вона притиснула мене до себе з величезною силою, так їй було страшно”, – згадує жінка.
Вона розповіла, що весь цей час, поки вони втекли, довкола не припинялася канонада вибухів. І в якийсь момент один із снарядів вибухнув зовсім поруч із людьми.
“Мене чимось привалило, я скинула з себе все – і повернулася подивитися, як мої рідні. А побачила чорну людину у футболці і зверху в кофті, низ голий. Це був мій чоловік. Я кричу, біжу до нього, у нього в роті булькає кров… Я перевертаю його на бік і починаю шукати, де мій син. А його ніде немає”, – розповідає жінка.
Вона побачила неподалік мертву дівчину-клієнтку та взуття свого чоловіка. Знову спробувала допомогти коханому.
“Кинулася знову до чоловіка, знову намагаюся перевернути його на бік, перевіряю пульс — а його немає… Дівчинка-майстер в істериці за десять метрів від мене. Я біжу до неї, кричу, що Мішеньки немає, я не можу знайти його. Колі більше немає… Я просила допомоги, я кричала, але не чула свого крику. Здавалося, я кричу дуже тихо”, – розповідає харків’янка.
На крики до жінок підбігли якісь хлопці та повели їх у підвал, оскільки обстріл продовжувався. Жінка рвалася назовні, щоб шукати сина Мишка, але їй не дозволили вийти під обстріл. Трохи згодом її на швидкій відвезли до лікарні: у харків’янки було осколкове поранення стегна. Вона всю дорогу просила медиків повернутись і знайти малюка, на що їй відповідали, що дитину шукає інша бригада.
“Я ненавиджу всім серцем усіх тих жахливих людей, які забрали у мене моїх коханих, дорогих, безцінних людей. Я ненавиджу всіх тих, хто віддає накази, тих, хто їх виконує, тих, хто бажає зла та смерті людям з України!” – з болем написала харків’янка, що втратила сім’ю.
Вона також звернулася до співвітчизників із проханням зберегти життя собі та своїм близьким – і виїхати з гарячих точок, поки це можливо.
“Люди, які читають це і залишаються в гарячих точках, я вас благаю: біжіть, їдьте! Найстрашніше – коли твої близькі вмирають, а ти дивишся і нічого не можеш зробити. Не думайте, що ви особливі, як думала наша сім’я. Не думайте, що саме вас це не зачепить! Я прошу: бережіть своїх дітей, мам, тат і всіх-всіх”, – закликала харків’янка.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
