Пекарі та кондитери України передбачають зростання цін на свою продукцію приблизно на 8-10% – на солодкі борошняні вироби та на 10-15% – на хліб. У цьому вони звинувачують уряд, який в ситуації зниженого врожаю пшениці і зростання закупівельних цін на неї не зробив заходів для стабілізації становища.
Серед можливих способів пом’якшення ринкових цін в галузевих об’єднаннях називають інтервенції на ринок зерна з боку спеціалізованих держструктур, а також посилення контролю за обмеженням експорту. Експерти ж сумніваються в доцільності другого кроку, а також у фінансовій спроможності фондів здійснити перший – правда, вони ж і не бачать підстав для значного збільшення рівня роздрібних цін на борошняну продукцію, пише UBR.
На скільки може подорожчати хліб
У п’ятницю, 6 листопада, галузеве об’єднання кондитерів “Укркондпром” заявило про необхідність підвищити вартість борошняних виробів на 8-10%, в першу чергу, “соціального” сегмента – галетного, затяжного і цукрового печива, а також крекерів.
Причина цього – в зростанні цін практично на всю сировинну основу продукції, починаючи від муки і цукру, закінчуючи рослинною олією. Збільшення вартості з початку року, підкреслювали в асоціації, склало 30-50% – тільки за жовтень відпускні ціни в опті піднялися на 10-20%.
Аналогічну заяву ще 30 вересня опублікували у Всеукраїнській асоціації пекарів (ВАП). У листі на ім’я прем’єр-міністра в асоціації відзначили зростання цін на пшеницю в 40% з початку року і на 25% за вересень, що призвело до зростання цін на борошно, складову до половини в структурі ціноутворення хліба.
Згідно з даними ВАП, подорожчання іншої агросировини склало 22% за вересень для дріжджів, 50% соняшникової олії, цукру – 30% тільки за перший тиждень жовтня. Збільшується і вартість та інших витрат – логістичних послуг, пакувальних матеріалів, енергоносіїв. Першочергово, вважають в асоціації, до цього призвела девальвація гривні, що склала 19,3% з початку року. Крім того, погіршила фінансовий стан підприємств необхідність забезпечувати захисні заходи для нерозповсюдження коронавируса.
Необхідне зростання вартості хліба, за оцінками віце-президента ВАП Юрія Дученка, повинне скласти 10-15%. Роблячи прогноз, Дученко також вказував на передумови підвищення цін на хліб до 20%, однак через розуміння підприємствами галузі соціальної значущості їхньої продукції, ціни, в усякому разі на популярні сорти хліба, вище 15% не зростатимуть.
Згідно з даними Держстату, півкілограма пшеничного хліба з борошна першого сорту в вересні в середньому коштувала трохи більше 10 грн (20,37 грн / кг, що вже на 5,87% вище відносно вересня 2019 року). Середня вартість хліба вищого сорту в той же час досягала 12,68 грн (25,36 грн / кг, на 7,73% вище, ніж у вересні 2019 року). Таким чином, подорожчати названа продукція може на 1,5-2 грн в залежності від сорту борошна.
Глава Українського аналітичного центру (УАЦ) Олександр Охрименко відзначив рекородно низький рівень інфляції в країні.
“Як можна говорити про подорожчання, якщо в цьому році найнижча інфляція принаймні за останні 7 років – 2,6% в річному вимірі, в той час як в минулому році було 7%. Куди нижче? Це теж не від хорошого життя – зокрема, стало більше безробітних, у людей менше грошей, але підстав для підвищення цін (хліб і борошняні вироби – прим. ред) немає “, – зазначив Охрименко.
Натомість, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин з частина з названого виробниками агросировини подорожчала не на такому високий рівень – зокрема, мова йде про соняшникову олію, яке за рік подорожчало “максимум на 5-7 %, а не 50%, а також про борошно, яка “і зовсім подешевшала на 2 копійки, хоч це і борошно попереднього року”.
Чим незадоволені пекарі та кондитери
Згідно з даними за 6 листопада інформаційно-аналітичного порталу АПК України при Мінекономіки, закупівельні ціни на фуражну пшеницю (4 клас) та продовольчу пшеницю 3-го класу виявилися вищими за торішні на 55% і 56% відповідно (7 188 та 7 440 грн за 1 тонну без ПДВ). В Укркондпромі вважають, що влада могла пом’якшити подорожчання завдяки діяльності спеціально для цього створених структур – Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) і Державної спеціалізованої бюджетної установи (ДОБУ) Аграрний Фонд.
Їхня функція, зокрема, полягає в інтервенціях дешевого зерна на ринки для стримування шокового зростання цін – в березні цього року обидві держустанови вже випускали з цією метою 160 тис. т продовольчої пшениці на виробництво борошна.
Це було зроблено вслід за заявою ВАП і асоціації “Борошномели України”, опублікованій в листі на ім’я президента, прем’єр-міністра і міністра економіки, в якому організації так само, як і зараз, вказували на надзвичайне зростання цін на пшеницю і прогнозували подальше за цим зростання вартості соціального хліба на 15%.
Однак, цієї осені аналогічних дій від ДПЗКУ і Аграрного Фонду (АФ) не було – обидва підприємства фактично працюють як приватні компанії, а ціни їхньої продукції не нижче ринкових.
Експерти відзначають, що незважаючи на критику фондів і уряду з боку виробників, можливості ДПЗКУ і АФ сильно обмежені через відсутність бюджетного фінансування на закупівлі зерна. Крім того, якщо ДПЗКУ сьогодні працює з непогашеним кредитним боргом в розмірі понад $ 1 млрд, то діяльність АФ на даний момент фактично заморожена.
Втім, основним проханням аграріїв вже традиційно залишається зниження експорту зернових. Так, в березневому листі галузеві асоціації просили уряд обмежити експорт продовольчої пшениці на мінімальному для внутрішніх потреб рівні принаймні до кінця карантину.
Зараз же в об’єднаннях не перестають нагадувати, що показники експорту пшениці в маркетинговому році 2020/21, максимальний рівень якого не може перевищити 17,5 млн т згідно з меморандумом між учасниками ринку, вже склав 63% від порогового значення (10,97 млн т) – “незважаючи на те, що маркетинговий рік тільки почався”, звертали уваги в Всеукраїнської асоціації пекарів, констатуючи, що такий стан справ може призвести до подальшого дефіциту зерна.
Цього року урожай пшениці в Україні склав 25,1 млн т – при експорті в 17,5 млн т. У країні в будь-якому випадку залишиться близько 8 млн т мучної сировини, що нівелює можливість дефіциту, а з іншого боку, ставить під сумнів необхідність введення будь-яких обмежень.
Варто зазначити, що експорт пшениці не розподіляється за її типом. В той же час для вітчизняних борошномелів необхідна високоякісна продовольча пшениця, із забезпеченням якої, згідно з оцінками експертів, вже не все так однозначно. Тільки 40% від загального обсягу пшениці нинішнього врожаю припадає на продовольчу, в той час як 60% – на фураж. Відповідно, з 8 млн т, які повинні гарантовано залишитися в Україні, тільки близько 3 млн т може припасти на придатне для борошна сировину.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
