Фітнес-тренер Ольга Кіцена з Вінниці стала сурогатною матір’ю для подружньої пари з Китаю. Після народження дитини, жінці виплатять 13 тисяч євро. Сурогатне материнство для матері-одиначки не лише змога фінансово покращити становище, а й подарувати бездітній парі омріяну дитину.
Історію жінки розповідає видання 20 хвилин.
«Хто ще не в курсі. Я сурогатна мама»
Ольга Кіцена стала сурогатною матір’ю у 43 роки. Вона цей факт не те, що не приховувала, а розповіла одразу всім на своїй сторінці у соцмережі. Просто написала: «Хто ще не в курсі. Я сурогатна мама для одної милої пари. і неймовірно пишаюся цим» і виставила фото. Зробила це, щоб ні в кого не виникало зайвих питань. — Я не могла просто так зникнути з життя на дев’ять місяців. Я розлучена, тому все одно виникали б питання у моїх знайомих, друзів, родичів, на зразок «хто батько» і «куди поділась дитина». Тому, коли стало відомо, що я завагітніла і що дитині нічого не загрожує, — я написала про це в Фейсбук.
На такий крок мати-одиначка пішла свідомо, оскільки захотіла покращити матеріальне становище своє і доньки-підлітка.
— Я мати-одиначка, моїй доньці Алісі 13 років. Чоловіка в мене немає. Ми з донькою живемо в однокімнатній малосімейці разом з моєю мамою. Дівчинка підростає, я теж доросла жінка, тому прийшов час вирішувати житлове питання. Щоб заробити на квартиру, я б могла поїхати на заробітки в Польщу. Свідомо цього не зробила, оскільки не могла доньку, в якої перехідний вік, залишити тут напризволяще. Коли я Алісі сказала, що можна виносити для інших батьків дитину і отримати за це кошти, вона мене зрозуміла і погодилася. Тоді я звернулася в клініку.
Ольга написала в клініку майже три роки тому, коли їй було 40 років. Народить вона малюка у серпні.
— Я побачила в інтернеті рекламу, перейшла на сайт столичної клініки і заповнила анкету. Мені довго не відповідали, і я подумала, що це через мій вік. Та минулого літа мені зателефонували, запитали, чи я ще не передумала. Я не задумуючись, погодилась. Тоді лікарі попросили здати купу аналізів, щоб перевірити мій стан здоров’я, підготувати чимало довідок: з поліції, з наркодиспансеру, з психлікарні. Я професійний спортсмен, веду правильний спосіб життя, тому всі аналізи були в порядку. Також попросили фото мене і доньки, аби зрозуміти, що досвід материнства присутній.
Підселяють «готових» ембріонів
Далі вінничанку Ольгу Кіцену запросили до Києва. Там в столичні клініці ще раз оглянули, зробили всі необхідні процедури по підготовці до вагітності і підселили ембріон.
— Яйцеклітини у мене не брали і я б на це не погодилась. Сурогатним матерям підселяють «готових» ембріонів. А так як ембріонів було декілька, я завагітніла близнюками. Та мій організм через вік не справився б з таким навантаженням, тому мені робили редукцію й залишили одного хлопчика. Батько майбутньої дитини був донором сперми, яйцеклітину давала їм інша китайська жінка, бо мати безплідна. Хоча пара достатньо молода, їм біля 30 років. Одним словом, я виношую абсолютно китайське дитя. В хлопчика мого нічого немає. Запитаєте чому все так складно, не могли вони це все у себе в країні зробити? Ні, в Китаї сурогатне материнство заборонене.
Сурогатна мама з Вінниці з майбутніми батьками з Уханю особисто не знайома, і навіть не знає, чи побачить їх під час пологів.
— Про те, що я виношую дитину для китайської пари, я дізналася, коли плід прижився і клініка підписала зі мною контракт. Особисто я з батьками не знайома, навіть фото не бачила, але можу якусь інформацію передавати їм через перекладача. Робила це лише один раз, коли у червні вітала маму дитини з днем народження і послала їй фото вагітного животика. Більше того, в серпні у мене термін народжувати, і я не знаю, чи побачу і тоді батьків. Бо є пари, які під час пологів підтримують сурогатну матір, дякують за це. Деякі просять породіллю, щоб під час народження дитини сурогатна матір відвернулася і не бачила новонароджене. В контракті моєї клініки чітко написано, що одразу ж після народження дитя, його забирають й не показують сурогатній матері. Але також мене попередили, що батьки можуть попросити, аби я побула з малюком кілька днів — це за додаткову плату у випадку, якщо вони не встигли приїхати на пологи й не хочуть, щоб його гляділа няня. Після народження дитини, одразу дадуть документи, де я напишу відмову. Перш ніж віддати дитину батькам, їхнє ДНК співставляють.
За одну дитину вийде 13 тисяч євро
Як тільки дитину забирають, сурогатним матерям виплачують всю суму грошей.
— За одну дитину «чистими» на руки вийде тисяч 13 євро. 30 тисяч може отримати жінка, яка виносила двійню чи близнюків. Ще 2 тисячі євро мені дали на особисті витрати на весь період вагітності, тобто десь 6 тисяч гривень на місяць. Клініка оплачувала дорогу до столиці, а в Київ на медогляди я їздила двічі на місяць. Оплачують також всі аналізи, зроблені за межами клініки. При необхідності, забезпечують необхідними вітамінами, фруктами.
Ольга переконує, що материнських відчуттів до хлопчика не відчуває. Знає, що це чужа дитина, тому ніяких сентиментів.
— Я відчуваю, що хлопчик всередині мене зростає активним і знаю, що переді мною велика відповідальність за життя цієї дитини. А ще я щаслива, що маю змогу подарувати нове життя парі, яка так про це мріє. Тому відношусь до малечі турботливо: бережу себе, харчуюсь правильно, не п’ю, не курю, не нервую, відпочиваю постійно. До речі, якщо інші матері зловживають цигарками, їх штрафують. Нікотин виявляють тестуванням.
— Зараз я знаходжусь в Києві, в квартирі, яку для мене знімає клініка. Тут мене забезпечують затишком і найкращими продуктами харчування. А ще я багато навчалась під час декрету, встигла закінчити курси дієтолога і продовжую навчатись в Академії фітнесу. Тому малюк буде розвиненим і розумним. Але я не відчуваю, що це моя дитина і так ніколи не говорю, аби не прив’язуватись.
Ще вінничанка Ольга Кіцина розповідає про перебіг вагітності на сторінках своїх соцмереж. В першу чергу тому, щоб жінки їй могли написати і порадитись з тих чи інших питань стосовно сурогатного материнства.
«Я — інформатор в світі сурогатного материнства» — Я можу жінкам розказати те, про що не пишуть на сайтах. А більшість сурогатних матерів приховують свою вагітність, бо бояться засуджень. Тому я — своєрідний інформатор в світі сурогатного материнства. І чого засуджувати? Деякі горе-матері народжують і викидають своїх дітей у смітники і вигрібні ями. А хтось усе життя нещасний, бо не може мати дітей. І ми в цьому допомагаємо. Сурогатними матерями стають не лише матері-одиначки, як я. Виношують дітей для інших родин з усіх країн світу і заміжні жінки. І по кілька разів це роблять (сурогатною матір’ю можна бути лише чотири рази), сповідуючи свої інтереси. Я робитиму це в перший і останній раз.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
