Економіка не терпить популізму: неефективне управління Івано-Франківськом завдає місту великих втрат.
Міська влада рапортує тільки про те, що додає їй рейтингу. Франківці дізнаються про результати роботи мера та його команди з бігбордів та численних телерадіоефірів Марцінківа, а тим, що насправді відбувається, цікавиться і знає значно менша аудиторія.
Руслан Марцінків та його команда прийшли до влади в “золотий час”. Не тільки виграли вибори, а успадкували місто в час, коли саме стартувала реформа децентралізації. Це означає, що вперше з часів незалежності України в міському бюджеті з’явилися солідні гроші, що не в Києві визначали, скільки нам дати і на що, а міський голова і його команда отримали доступ до великих фінансових ресурсів. Бюджет міста зріс в кілька разів. Якщо говорити з прізивщами, то голова бюджетної комісії Роман Онуфріїв є головним “політичним фінансистом” міста. Його слово часто вирішальне в питаннях, на який округ виділити кошти, ремонт якої вулиці профінансувати. Тому якщо у вас в дворі чотири роки нічого не робиться, запитайте у нього, чим не угодили. Мабуть, як свого часу висловився один із членів команди Марцінківа, ви обрали “неправильного” депутата, тобто не однопартійця Марцінківа і Онуфрієва.
Чотири роки міська влада децентралізацію подає як власний успіх. Якось не дуже це по-християнськи, але, схоже, “патріотам” можна. По факту ж ніякого прориву завдяки зусиллям міської влади не відбулося: не з їхньої заслуги з’явилися гроші в бюджеті, тому у вашому дворі почали класти бруківку, трохи ремонтують дороги і почали міст на Пасічну.
На щастя, не все залежить у Франківську від влади: місто розивається зусиллями бізнесу. Нехай не завжди продумано, дещо хаотично, працює будівельна галузь. Розвивається торгівля, ресторанний бізнес, ІТ-сфера тощо. Але це заслуги не влади, це інвестиції і праця людей.
Натомість, від влади ми сьогодні чи не щодня чуємо, які складні часи нагрянули на Івано-Франківськ. Ще рік-два тому цього не було, а тепер – просто кінець світу. Так, є об’єктивні причини: в державі загалом складні часи – спроби згортання децентралізації, не припиняється війна, неефективний уряд, спад виробництва. Але є й інші причини наших місцевих проблем – це марнотратство і розбазарювання бюджету і майна громади, нееефективний менеджмент, провальна кадрова політика, відсутність стратегії і турботи про сталий тривалий розвиток міста, а натомість зосередження на діях, що вже і негайно додають до рейтингу чинної влади. А що буде з містом далі, вже в найближчі роки – не надто хвилює владу.
Тому сьогодні Івано-Франківськ – це місто-боржник, яке не розраховується з бізнесом за виконані роботи, боргує ЄСВ за працівників освіти та медицини, недофінансовує комунальні підприємства. За інформацією департаменту фінансів станом на 1 січня 2020 року борг за надані послуги та товари становить понад 75 мільйонів гривень. 60 мільйонів боргують по ЄСВ. Про ще недавно улюблену тему мерії – міст на Пасічну – сьогодні говорять значно рідше: роботи там зупинені півроку тому.
Як безнадійний боржник, ця влада сподівається, що розрахується з боргами з нової позики. Про неї всі думки і сподівання. Як місто буде заробляти і повертати кошти – ніхто не знає, про це просто не говорять, а за подібні питання ледь не записують у вороги нації.
Цікаво, втім, що, якщо з грошима на господарські потреби в місті сутужно, то на що грошей не шкодують – це на піар мера та його команди. Борди, десятки наметів по місту, партійні газети – це, мабуть, витрати вдячних однопартійців. Але всі ці свята і рекорди в оточенні агітнаметів і забрендовані символікою правлячої партії, щоденні радіо- і телеефіри, в яких франківцям розказують, який мер прекрасний, а центральна влада кака, – ця вся “радість” оплачується з кишень самої аудиторії, тобто з міського бюджету.
Свято популізму закінчиться. Бо на відміну від виборців, кредиторів не цікавлять солодкі байки і рекордні баноші. Розрахуватися доведеться рано чи пізно. І не важко здогадатися, що за помилки влади розплачуватися доведеться громаді.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
