1 січня 2020 року всі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Для цього вони мають відповідати кільком вимогам, перша з яких — реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства (КНП). Львівська область – на п’ятому місці серед регіонів по створенні КНП. Про це повідомляє МОЗ України.
Як автономізуються лікарні за областями?
За даними МОЗ, зараз ситуація з реорганізацією лікарень в країні нерівномірна. Лідером по реорганізації закладів є Полтавщина — 85% спеціалізованих закладів вже змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства (КНП). На другому місці Харківська область — 80% медзакладів автономізовані. За ними Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень.
Найменше закладів реорганізовано у Луганській області — 10% та на Закарпатті — 13%. Наступна в “антирейтингу” — Івано-Франківська область, де мають статус комунальних некомерційних підприємств лише 23% закладів.
У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі — 12%. Якщо найближчі тижні місцеві ради Херсонської області не розпочнуть процес автономізації, існує великий ризик, що 59% лікарень цієї області не встигнуть стати КНП і підписати договір з Національною службою здоров’я до кінця року. Місцева влада, зокрема голова облради Владислав Мангер, перешкоджають автономізації своїх закладів. Депутати облради навіть планують звернутися до Кабміну та Верховної Ради України з проханням відтермінувати реорганізацію медзакладів та продовжити фінансування закладів охорони здоров’я третинного рівня області за рахунок медичної субвенції.
Що буде з медзакладами, які не укладуть договір з національною службою здоров’я?
Оскільки отримувати кошти у 2020 році медичні заклади зможуть тільки за договорами з Національною службою здоров’я, лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів.
Так само цей принцип працював при перетворенні медзакладів первинки. З січня 2019 року медична субвенція не передбачена для медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Там, де зволікали з підготовкою медзакладів до переходу на оплати за договорами з Національною службою здоров’я і не провели автономізацію вчасно, довелося перші місяці 2019 року фінансувати медзаклади первинної меддопомоги із місцевого бюджету.
Наприклад, “Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради” на Хмельниччині уклав договір з НСЗУ лише 28 березня 2019 року, а отримувати гроші почав із квітня. Тобто протягом першого кварталу громада мала сама утримувати свій заклад. Швидше впорався “Нижньосірогозький Центр первинної медико-санітарної допомоги” на Херсонщині — уклали договір 21 лютого, і з березня отримали фінансування.
Депутати місцевих рад не скасують виконання Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, і кошти на утримання не реорганізованих медзакладів без договорів з НСЗУ з січня 2020 року доведеться відшукувати в місцевому бюджеті.
Нагадаємо, з 2018 року модель оплат за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” працює на рівні первинної медичної допомоги. Усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, вже мають договори з Національною службою здоров’я.
Досі заклади спеціалізованої допомоги фінансувалися з медичної субвенції. З 2020 року тут також запрацює модель фінансування Національної служби здоров’я. Заклади отримуватимиуть оплати за надані медичні послуги в межах програми медичних гарантій (гарантованого пакету медичних послуг) за договорами з НСЗУ. Лікарні самостійно розпоряджатимуться заробленими коштами, зможуть оптимізувати свою роботу і переглянути зарплати медиків.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
