Студент зі Львова Юрій Яценко, що був першим політв’язнем, звільненим з російської в’язниці в травні 2015 року, розповів історію свого ув’язнення і звільнення.
5 травня 2014 року Юрій приїхав в Росію зі своїм другом, з яким займався купівлею-продажем електротоварів, а вже 6 травня до них в готель прийшли співробітники ФСБ, забрали в райвідділ і допитали про те, яке відношення хлопці мають до Майдану або травневих подій в Одесі.
“В перші дні, коли ФСБ дізналася, що я був на Майдані, до мене прийшов працівник ФСБ, який сказав, що єдина можливість залишитись живим, це співпраця, яка полягала в тому, що я мав по телекамерах розповідати, що я український диверсант, і, я замість того, щоб виконувати українські накази звернувся в ФСБ по допомогу. Взамін вони пропонували гроші та російське громадянство”, – розповів Яценко.
За його словами, коли він відмовився, ФСБшники застосовували методи психологічного та фізичного тиску – “не давали їсти, не давали спати, погрожували, що вколять якусь вакцину на кшталт сироватки правди, під якою я підпишу будь яку явку з повинною, погрожували, що підкинуть наркотики, регулярно били, не давали можливості з’єднатися із зовнішнім світом, я не мав права на адвоката”.
“Один вид катувань був особливо жорстоким, коли 22 травня мене вивезли спецназівці зі спецзакладу для іноземців, в якому я знаходився, одягнули мішок на голову, посадили в машину, почали бити в голову, в живіт, в пах, погрожували, ображали. В решті решт, ми приїхали у ФСБ у Курській області, де мені пропонували співпрацювати, говорили, що владу в Україні захопили американці”, – розповів в’язень.
За словами Яценка, очікуючи, що через його відмову “будуть катування”, він попросився в туалет, де розбив собі голову, “щоб залишити сліди на тілі, аби його помітили”.
“Вони мені знов одягнули мішок на голову, посадили в мікроавтобус, вивезли в ліс, викинули з машини, почали бити ногами в пах, живіт, потім підвісили за наручники, декілька годин били та душили, імітували розстріл, лякали, що віддадуть Кадирову, вимагаючи співпрацювати.
Тут я зрозумів, що таких катувань витримати неможливо”, – сказав екс-бранець. У зв’язку з цим Яценко “вирішив довести тіло до такого стану, щоб не можна було катувати через крововтрати”. “І я порізав собі вени і живіт. Вони запанікували і далі мені подзвонити рідним, тому що я став напроти камери відеоспостереження, а крововтрата була велика, адже кров з вени била фонтаном.
В подальшому, коли відкривались двері камери, я прикладав лезо бритви до шиї, таким чином вони не підходили до мене”, – розповів політв’язень. За його словами, під час госпіталізації йому “зашивали без наркоза, але зашили тільки шкіру, а не вени”, від чого він ще 3 місяці не міг працювати рукою, яка опухла.
Яценко зазначив, що проти нього спочатку відкрили адміністративну справу, а через 3 місяці – кримінальну справу за статтею “контрабанда вибухівки”, а саме мисливського пороху. “Але вони допустили грубу помилку, тому що по Кримінальному кодексу РФ за мисливський порох не порушують кримінальних справ.
В подальшому цю статтю за відсутності доказів закрили, та відкрили іншу справу щодо зберігання вибухівки, за яку мене засудили на 9 місяців”, – розповів він. Російський бранець зазначив, що він був випущений, на його думку, завдяки вдалій роботі громадських активістів, адвокатів та через його “правильну позицію в місцях позбавлення волі”.
“Я не отримував жодної підтримки від держави. Я звернувся до Матіоса в прямому ефірі з повідомленням про злочин проти мене, і ГПУ порушила кримінальну справу проти тих працівників правоохоронних та судових органів РФ, які порушували мої права і катували мене”, – додав Яценко.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
