У Велику п’ятницю для загальноцерковного пошанування виносять святу плащаницю. Вірні впродовж двох діб – до свята Великодня – приступають до цієї святині та поклоняються їй.
Сучасний Церковний устав Церкви детальних відомостей про те, яким чином повинен відбуватися виніс плащаниці не говорить.
Швидше за все, трохи більше як півтора тисяч років Церква не знала такого обряду. Ну, а той факт, що винесення святої плащаниці у Велику п’ятницю звершувалося в різних церквах у різний спосіб, ще раз підтверджує цю думку.
Отже, серед кількох відомих чинів, сьогодні повсюди практикується наступний. По закінченні вечірнього богослужіння Великої п’ятниці звершується обряд виносу плащаниці. Священнослужителі тричі скорботною процесією обносять її навколо храму. Якщо священик один, то сам несе плащаницю на своїх плечах і тримає її обома руками на голові, а інший її кінець тримають двоє старших братів, якщо є потреба.
Далі плащаницю заносять у храм, і по цьому розпочинається читатись канон про poзп’яття Господнє та особливий чин відомий з назвою «Плач Пресвятої Богородиці». Далі – відпуст Вечірньої, і далі відбувається поклоніння духовенства та мирян плащаниці.
Згідно традиції, підходити до ікони належить так. Двічі перехреститися, поцілувати її, та перехреститися третій, останній раз. Цiлувати на іконах завжди потрібно лише зображення ручок та ніжок.
Цiлувати Пречистий лик (лице) Спасителя, Божої Матері чи святих – заборонено. Таким чином, стоячи на колінах перед плащаницею двічі осіняємо себе хрeсним знаменням, цiлуємо руки Спасителя, Святе Євангеліє, нoги, і ще раз хреcтимось.
Хтось воліє на колінах підходити до плащаниці (у деяких сільських храмах люди так роблять), а інші підходять і поклоняються просто, як щонеділі до ікон на тетраподі. Як поводитися найправильніше? Церква відповідає, що краще всього слідувати традиції конкретного храму чи місцевості.
Якщо існуючий в храмі порядок заведено з благословення отця-настоятеля, то його й слід неухильно дотримуватися, вважаючи правильним саме його, навіть коли в сусідньому селі роблять по-іншому.
Нічого поганого немає в тому, що до плащаниці люди йдуть на колінах від самих дверей храму. Це давній звичай, котрий цілком відповідає духу Великої п’ятниці – дня особливого покаяння та суворого посту.
Прикладатися до Божого Гробу (Плащаниці) можна до самого часу перенесення її на престол перед святковою Великодньою літургією.
За матеріалами – Доба.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
