Фінальна сутичка. Чому у Зеленського рейтинг вищий за 70% і чи є шанси у Порошенка

21 квітня українці оберуть президента на наступні 5 років. Хоч до виборів залишилося ще кілька днів, абсолютно всі соціологічні агентства прогнозують кандидату Володимиру Зеленському колосальний відрив від чинного гаранта Петра Порошенка. Розрив сягає 35%.

Як засвідчують опитування, українці не готові миритися з бездіяльністю влади, а більш ніж третина взагалі вимагають від наступного президента переглянути комунальні тарифи.

Чого ще хочуть від керівництва країни українці і чому в більшості своїй не довіряють чинному гаранту.

Головне:

Зеленський істотно випереджає Порошенка у президентських перегонах. За кілька днів до виборів за нього готові проголосувати 70% українців, а за чинного главу держави лише 25;

Приблизно 68% громадян вважають дебати кандидатів важливою складовою виборчого процесу, але лише 15% визнають, що вони будуть визначальним фактором їхнього вибору;

Соцдослідження показують — українці розчарувалися у владі. При цьому половина не розрізняє, за що відповідає президент, Кабінет міністрів і парламент;

Потенційно в Раду можуть пройти від 6 до 8 партій. Серед лідерів: “Слуга народу”, а також “Опозиційна платформа — За життя”.

Соціологи пророкують результати виборів
Всі соціологічні компанії як перед першим туром, так і перед другим, засвідчували колосальну підтримку Володимира Зеленського. За даними закритого соціологічного опитування, раніше опублікованого OBOZREVATEL, з урахуванням перетікання голосів, у другому турі за Володимира Зеленського можуть проголосувати 70,4% виборців, а за Петра Порошенка 29,6%.

Виходячи з цифр дослідження, голоси фактично першої п’ятірки кандидатів, що не потрапили до другого туру, переходять до Володимира Зеленського. Найбільше від Юрія Бойка та Олександра Вілкула — близько 65%, найменше від Руслана Кошулинського — 37%. У Петра Порошенка, порівняно з опонентам, ситуація виглядає набагато гіршою.

Аналогічні цифри наводить і Київський міжнародний інститут соціології. За даними свіжого опитування за період з 9 по 14 квітня з числа тих, хто визначився, Володимира Зеленського готові підтримати 72,2%, а Петра Порошенка 25,4%

Читайте також  Німеччина виключила Росію із списку партнерів, — Die Welt

Говорячи про шанси кожного з кандидатів на перемогу у виборах, українці оцінили їх таким чином: 57,2% вірять, що новим президентом України стане Зеленський, 14,1% — що Порошенко. Ще 28,7% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на питання.

Тобто, якщо вірити опитуванням, розрив між кандидатами становить близько 35%. До слова, в першому турі він був лише 15%. Очевидно, що переманити навіть п’яту частину населення на свій бік за кілька днів неможливо.

При цьому у коментарі OBOZREVATEL замдиректора КМІС Антон Грушецький заявив, явка на виборах очікується на рівні 63%, як і у першому турі. Тобто ні колосального падіння активності виборців, ні мобілізації суспільства не буде.

Ще одна важлива складова майбутніх виборів — антирейтинг. У Петра Порошенка він найвищий — 58% українців ставляться до нього негативно, позитивно лише 18%. До Володимиру Зеленського негативно 17%, позитивно — 54% українців.

До слова, до Юлії Тимошенко позитивно налаштовані 20%, негативно 49,3%; до Анатолія Гриценка позитивно 24,3%, негативно 27,7%; до Віктора Медведчука позитивно 11,4%, негативно 46%; до Святослава Вакарчука позитивно 25,4%, негативно 18,2%.

Наскільки важливі дебати?
Тема з дебатами неодноразово обговорювалася в українському суспільстві. Про неї детально писав і OBOZREVATEL. Останній шанс на обопільну дискусію є 19 квітня, за день до дня тиші. Щоправда, чи буде дискусія на стадіоні, чи у студії, поки невідомо. Кожен кандидат наполягає на своєму.

Вже з’явилася інформація про певні домовленості з боку команд кандидатів. Але чи будуть вони втілені в життя — відомо буде лише ввечері, у п’ятницю.

Цікаво в цьому контексті оцінити і вплив дебатів на думку українців. Раніше соціологи припускали, що вони можуть вплинути на позицію громадян, але не на фінальний результат голосування. За даними КМІС, 42% українців вважають, що дебати між кандидатами повинні відбудуться, ще 26,7% впевнені — вони мають бути, але не обов’язково. Загалом 68,7% хочуть, що дебати були. Чверть вважають їх даремними.

Читайте також  Посилення карантину з 22 червня: що чекає на українців

При цьому половина українців впевнені, на дебатах Володимир Зеленський буде чесним. Трохи більш ніж 28% вважають навпаки. У випадку з Петром Порошенком, то в його чесності впевнені 19,3%, 63% не довіряють словами президента.

15% українців вважають, що дебати будуть визначальним фактором їхнього вибору — вони приймуть рішення у день голосування саме на основі власних вражень від словесної дуелі кандидатів. 25,3% вважають дебати важливим аспектом, але не визначальним. 51,3% не вважають дебати визначальним фактором для вибору.

Українці розчарувалися у владі
Такий сумний результат для влади пояснюється відразу кількома причинами. Їх можна також визначити, проаналізувавши основні вимоги українців до наступного президента.

Як показує практика, частина суспільства просто не розрізняє обов’язки президента за Конституцією (оборона, міжнародні відносини, представницькі функції) і те, що відбувається в країні. Простіше кажучи, українці вважають, що президент відповідальний за все.

За даними КМІС, українці за перші 100 днів хочуть від майбутнього гаранта:

Знизити тарифи на комуналку — 39,1%

Подати законопроекти про зняття недоторканності з президента, народних депутатів і суддів — 35,5%;

Почати (або прискорити) розслідування найбільш резонансних корупційних справ — 32,4%;

Почати переговори з Росією — 23,3%;

Знизити зарплату топ-чиновникам — 18,4%.

При цьому 37% упевнені, президент має широкі повноваження — він є главою уряду і керує його діяльністю в усіх сферах. 41% вважає, що президент є головнокомандувачем і відповідає за безпеку, а також міжнародні відносини.

Іншими ж питаннями займається прем’єр-міністр. 7% же впевнені, президент має символічні обов’язки і не може втручатися ні у внутрішню, ні у зовнішню політику.

Судячи з усього, половина громадян справді не до кінця розуміє, за що конкретно відповідає президент.

Читайте також  “Маленька копія президента”: Зеленський вперше показав свого сина. Який неймовірний хлопчик!

Проте, справедливості заради, останніми роками ті чи інші топ-чиновники (зокрема і президент) брали участь і у відкритті шкіл, доріг і навіть лікарень. Тому нерозуміння в українців повноважень президента пояснити можна.

З іншого боку, з моменту останніх виборів до парламенту президентська фракція має найбільше представництво і прямо впливає на ухвалення законів. А нинішній глава Кабінету міністрів України Володимир Гройсман пройшов до українського парламенту також за списками БПП.

Тобто зв’язок із президентом присутній як на рівні Верховної Ради, так і на рівні Кабміну.

Які очікування від виборів до Верховної Ради
Якщо з соціологією щодо президентських виборів все більш-менш зрозуміло, то ось із Верховною Радою ситуація непередбачувана. За півроку до переобрання українці обережно ставляться до політичних партій.

За найсвіжішими даними, рейтинг виглядає таким чином:

“Слуга народу” — 25,9%

“Опозиційна платформа — За життя” — 15,7%

Блок Петра Порошенка — Солідарність — 13,9%

“Батьківщина” — 12,1%

“Громадянська позиція” — 5,1%

“Сила і честь” — 5%

“Радикальна партія Олега Ляшка” — 4,8%

“Свобода” — 4,6%

“Опозиційний блок” — 2,3%

Мінімальний відрив свідчить про те, що відстань між основними політичними партіями в межах статистичної похибки 2-3%. Уже в листопаді 2019 року українці можуть мати досить непередбачуваний склад парламенту.

З великими силами умовних “біло-блакитних”, партією Зеленського, та невеликими фракціями Юлії Тимошенко і Петра Порошенка. Також не варто виключати появи й інших партій, які поки не відомі більшості українців.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.

Загрузка...


загрузка...