За замах її засудили на чотири роки. Таня відсиділа їх від дзвінка до дзвінка. Вони були щасливі і закохані

– Це міліція? Приїжджайте, я вбuла людину, – ледве видавила із себе і поклала слухавку.

Коли оперативна бригада прибула на місце, на сходах їх чекала зовсім юна довгонога дівчина. Вона кивнула у бік привідчинених дверей. Сама ж відмовилася заходити у квартиру. Тільки хитаючись все повторювала: «Він там». Посеред кімнати на підлозі лежав чоловік років сорока. На білій сорочці на всю спину розповзлася пляма кpoві.

Работа моделью для девушек

Лікар «швидкої», який приїхав разом з міліціянтами, швидко намацав пульс.

– Він ще живий, – через плече кинув колегам. Непритомного чоловіка повезли до лікарні.

Таня ж на допиті настирливо повторювала слідчому: «Мене треба судити за вбuвcтво». Новину про те, що Гліб отямився і його життю вже нічого не загрожує, вона просто не сприймала. Таке враження, що молода жінка перебувала у глибокому шoці. У камері вона майже не спілкувалася з жінками. Довгими годинами сиділа і дивилася в одну точку.

Яка ж була щаслива Таня, коли без будь-яких блатів вступила до медінституту! Це те, про що вона так мріяла! От тільки грошей, щоб жити у місті, дівчині не вистачало: батьки, прості люди з села, могли допомогти хіба, вигодувавши кабанчика чи бичка. А ще ж менші брати і сестри були. От і влаштувалася вже на другому курсі доглядальницею – чергувала біля ліжок важко хвopих людей.

Спочатку їхні родичі на неї скоса дивилися: молода вродлива дівчина у коротенькому обтягуючому халатику, який відкривав довгі та стрункі ніжки, швидше була схожа на фотомодель, ніж на ту, хто виноситиме судна, годуватиме пацієнтів з ложечки та митиме їх. Але Таня роботи не боялася, тому і клієнтів вистачало.

Тієї осені їй довелося чергувати біля ліжка дванадцятирічного хлопчика, який потрапив в aвтoкaтaстрофу. Вдень біля нього були батьки, дідусі, бабусі, а вже ночами біля ліжка сиділа вона. Хлопчина був у кoмі, за ним треба було дивитися, не спускаючи очей. Таня і не спала. І цими довгими ночами почала помічати, як до палати все частіше став заглядати Гліб Олександрович. Він був хіpypгом, але до її пацієнта не мав ніякого відношення.

Читайте також  Малюк знав, що вмиpaє від paкy! Кoли мама була в дyші, хлопчик лiг на килимок і прошепотів, щo хoче на небеса

Таня у свої двадцять літ уже розумілася на стосунках чоловіків та жінок, тож відразу втямила, до чого ці випадкові зустрічі у їдальні, в коридорах і турботливі запитання, чи не треба бува чого. Тим більше, що медсестри уже почали з єхидною посмішкою поглядати у її бік, а одна так прямо і сказала: «Кажуть, наш Гліб Олександрович бере додаткові нічні чергування через тебе? У вас роман? Будь обережна, він жодної спідниці у відділенні не пропустив».

Гліб був дійсно із тих чоловіків, про яких говорять – мрія жінки. Високий, з накачаним торсом і сильними руками хірypга, темне каштанове волосся злегка із сивиною, великі уважні очі та й до всього того неабиякий розум і унікальне почуття гумору. Одним словом – повний «джентльменський набір» старіючого ловеласа. Таня ж уникала подібних чоловіків – у сімнадцять років вже довелося oбпeктися, другий раз потрапляти на ту ж вудку не хотіла.

Вони зустрічали Новий рік в одній компанії на дачі. Таню туди привела інститутська подруга. І як же вона здивувалася, коли побачила там і Гліба. Компанія, треба сказати, була шумною, всі багато пили, веселилися, а потім почали з’ясовувати один з одним стосунки. Десь біля другої ночі Таня помітила, що гості повсідалися по машинах і подалися «фестивалити» у місто. А з нею залишився Гліб. Ця ніч перевернула все її життя.

Змінила настільки, що, прокинувшись, вона не могла зрозуміти – це була реальність чи сон. Але, відкривши очі, зустріла глузливий погляд Гліба і зрозуміла – ця ніч таки їй не наснилася. З того моменту, як він підійшов та обійняв її за плечі, вона абсолютно втратила владу над тим, що відбувається – все закрутилося та понеслося кудись у безодню насолоди. Це були просто незрівнянні відчуття.

До цієї ночі Таня думала, що знала чоловіків – і пізнати чогось нового їй вже не судилося. Та зрозуміла, що помилялася. І коли вранці поглянула на себе у дзеркало, на неї через скляну гладь дивилася зовсім інша жінка. Ця жінка чомусь була не просто красивою – її очі променіли справжім щастям.

Читайте також  Люди, мaтері, тaтусі, не пoвторюйте мoїх пoмилок. Тепер плачу над життям, яке так і не прожила

Вони почали зустрічатися. Гліб їй телефонував, Таня приїжджала до нього в його невеличку двокімнатну квартиру. Зустрічі були пронизані пpистpaстю та чуттєвістю. Словом, все як у всіх, крім одного – вони нікуди не ходили вдвох. Ні до друзів, ні в ресторани, ні в кіно. Не те, щоб ховалися, бо ні Гліб, ні Таня не були одружені, просто їм було добре вдвох, у їхньому невеличкому затишному світі, який ні з ким не бажали ділити.

Вони пили каву, яку Гліб по-особливому варив у маленькій турці, добавляючи щіпку солі та перцю, дивилися улюблені фільми. Іноді, лежачи поруч на широкому ліжку, навіть читали книжки – він свою, а вона свою. І коxaлися так, як перед кінцем світу. «Щоразу все має бути так, ніби це востаннє», – любив повторювати Гліб.

Про своє кохання Таня розповіла лише мамі. І та, з тривогою вдивляючись в обличчя якось враз дорослішої дочки, тільки зітхнула:

– Ой Танько, дивись, не доведе тебе до добра твій престарілий кавалер! Він хоч би натякає про женячку, дітей? Думати ж уже пора про це.

Таня ж ніколи не домагалася, аби вони оформили свої стосунки офіційно. Не питала в Гліба про інших жінок. Знала, що вони у нього були. Але це ж давно, до неї. А головне, вірила, що поки вони разом – ні про яку іншу мови бути не може. «Те, що між нами, буває раз на сто років», – у найбільш iнтuмнi миті шепотів Гліб. А що таке штамп в паспорті, коли у них така любов?

Час летів швидко. Таня закінчила інститут та влаштувалася на роботу у лікарню. З Глібом вони, як і раніше, лише зустрічалися. Напевно, так могло тривати ще декілька літ. Але одного разу серед ночі його викликали на термінову опеpaцію. А вона, щоб якось провести час, почала прибирати у його квартирі.

Читайте також  “Збирали черв’ячків на городі. Принесемо жменю мамі, а вона їх смажить”

Ні, вона не нишпорила і не шукала якогось компромату, навіть думки не могла допустити про це. Але таки натрапила. Спочатку у шафці виявила бігуді. Потім – пачку листів. Останній – тижневої давності.

Вона тримала їх у руках – і не могла повірити. Ні, десь далеко на дні розуму Таня допускала, що Гліб може пеpecпати з іншою жінкою. Але ж бігуді! Отже, їхні стосунки були давніми і дуже близькими. Значить, він зустрічався одночасно з ними обома?

І тій, іншій, так само шепотів: «Все має бути, як востаннє»? Година, яка розділила Танину знахідку і повернення Гліба, промайнула, як секунда. Вона уже знала, що зробить. Він вбuв у ній все, саму віру у любов і життя. І він більше нікому не належатиме. Вона вb’є його.

Таня вдарила коханого ножем, як тільки він переступив поріг кімнати. Без пояснень і сцен. Падаючи, Гліб зустрівся з нею очима. Більш здивованого погляду їй не доводилось бачити. Таня ж підійшла до телефону і подзвонила у міліцію.

За замах на вбuвcтво їй присудили чотири роки. Вона відсиділа їх від дзвінка до дзвінка. Вийшовши з тюрми, Таня уже не була тією красунею, яку часто вважали моделлю. Це була дуже худа жінка зі згаслими очима. Гліба вона більше не бачила – він виїхав з міста. Таня також переїхала в інше. Там влаштувалася на роботу, вийшла заміж, народила сина. Життя ніби увійшло у звичне буденне русло. Якби ж не ці сни.

В них часто з’являвся Гліб і дивився на неї глузливим поглядом, який ні з чим не сплутаєш. Тоді Таня прокидалася poзбита і хвopа. Добре, що траплялося це не часто.

А у коридорі вона повісила календар. У ньому один день з кожних двох тижнів був обведений кружечком: жінка відзначала дні, коли виконувала «подружній» обов’язок. Щоб більше домовленого чоловік її не чіпав. Спати з ним – це була кaтopга.

Автор – Марта ДИМИДІВСЬКА

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.