У Калуші відбулося обговорення проекту з «Ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього Калуського калійно-магнієвого виробництва (Домбровський кар’єр із зовнішніми відвалами розкривних порід № 1 та № 4, хвостосховище №1, хвостосховище №2, шламонакопичувач)».
Проектно-кошторисну документацію торік виготовив Львівський інститут гірничо-хімічної промисловості. Проект пройшов усі експертизи, відтак, як повідомлялося раніше, міська рада може звертатися до держави про виділення коштів для реалізації першочергових заходів, інформують “Вікна”.
Наприкінці грудня науковці вже представляли свою роботу в Калуші. Нагадаємо, у 2017 році у Калуші відбулося виїзне засідання Івано-Франківської обласної ради, присвячене екологічним проблемам міста. Відтак обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калієво-магнієвого виробництва.
У травні минулого року відбулися торги. 10 травня з переможцем – ТОВ «Інститут гірничо-хімічної промисловості» зі Львова – було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації. Переможець торгів запропонував виконати роботи за 1 млн 850 тис. гривень. Проект – масштабний, він включав дослідження Домбровського кар’єру із зовнішніми відвалами розкривних порід №1 та №4, хвостосховищ № 1 та №2 і шламонакопичувача.
Лише для першочергових робіт потрібно 240,3 млн гривень.
Упродовж багатьох років Домбровський кар’єр розглядався як одна з головних екологічних загроз міста. За даними досліджень ТОВ «Інститут «Гірхімпром», кар’єр жодної загрози для довкілля не становить і не є джерелом засолення грунтових вод. На презентації у грудні науковці повідомили, що кар’єр може стати відпочинковою і рекреаційною зоною.
Головним джерелом засолення є відвали. Тут є ерозії і карсти, сіль розчиняється і вимивається, а поверхня — деформується. Таку ж загрозу становлять і хвостосховища. Проект передбачає їхню рекультивацію і ізоляцію від поверхневих вод, а також будівництво сітки доріг та під’їзних шляхів та системи збору і відведення поверхневих вод.
Як ішлося на обговоренні минулого тижня, відвал №1, на площі п’яти гектарів частково рекультивували у 2010 році. Першочергові заходи за проектом – ізолювати ділянки, де є відкриті породи, засипати яри і очистити поверхню від кристалізованої солі. На відвалі №4 проект передбачає такі ж роботи: засипання ярів і місць розкопок, там де порушена ізоляція.
Першочергові заходи для хвостосховища №1, яке вже рекультивоване, – вирівняти поверхню таким чином, щоб забезпечити природній стік води, засипати яри по периметру плюс система відведення поверхневих вод. Для хвостосховища №2 проектанти пропонують укріпити дамбу в місці витоку розсолів.
Увесь комплекс робіт треба зробити в найближчих два роки. Можна на цьому зупинися і на 5-7 років стабілізувати ситуацію. Програма-максимум — це будівництво водорегуляційного вузла на кар’єрі, «стіна» в грунті по периметру хвтосоховища №1, де солі вимиваються підземними водами. Щодо хвостосховища №2, то тут є два шляхи: або піднімати дамбу на 4 метри, або переробляти розсоли.
Окрім того, проект включає і будівництво дванадцяти спостережних свердловин, які дозволять здійснювати моніторинг за станом підземних вод. Якщо ізоляція джерел засолення буде виконана якісно, то в такому разі грунтові води будуть очищатися.
Зауважень до проекту прозвучало чимало. Зокрема, що поверхнева ізоляція не зупинить винесення солей підземними водами і це буде марне витрачання грошей. Про це зокрема говорив відомий у Калуші науковець Юрій Садовий.
Щодо Домбровського кар’єру, то його перспективи як озера для купання є сумнівними – тут є не лише солі, в кар’єрі захороню вали різні хімічні відходи, отрутохімікати, гексахлорбензол, і навіть переплавлену техніку з Чорнобиля. Голова ГО “Зелений рух Карпати” Михайло Довбенчук зазначив:
«Це катастрофа. Без відновлення виробництва екологічні проекти не дадуть результату».
Також калушани нагадали, що попередній проект, у 2010 році, теж розробляв Гірхміпром. І в ньому якраз велика увага була приділена кар’єру. Зокрема, укріпленню північного борту на захист від прориву вод річки Сівка, а також була заплановано відкачати розсоли з хвостосховища – на будівництві трубопроводу освоїли 6 млн гривень. Тепер науковці вже твердять, що небезпеки від північного борту немає. А трубопровід не добудували і вже частково розікрали. У 2010 році, як пояснили представники інституту, в кар’єр ще можна було перекачати розсоли для наступної переробки, а зараз це вже неможливо зробити – його рівень перевищує рівень водоносного горизонту. До проекту, який був у 2010 році, не було зауважень.
У Калуші вже є досвід «реалізації» масштабних проектів: витрачаються мільярди, а результату — жодного. Враження, що їх метою є не усунення проблем, а освоєння коштів. Такий сценарій вірогідний і зараз. Утім, проектанти зазначили: до освоєння коштів за проектами вони не мають відношення. Це вже питання до того, хто є виконавцем робіт.
Відомо, що у Калуші утворили ТОВ «Оріана-ЕКО» . Товариству передали в оренду 650 га землі, а міська рада нараховує 42 млн гривень орендної плати на рік. Керівник ТОВ «Оріана-Еко» Василь Петрів повідомив:
«Проведено багато досліджень. Технологія переробки є. Є інвестор. Уже замовили і установку для переробки розсолів. Але в Україні є особи, які не дозволяють цього зробити. «Оріана» оскаржила передачу своїх об’єктів у статутний фонд ТОВ «Оріана-ЕКО», накладено арешт на активи. Суди можуть тривати десятиліття. І ніхто не допомагає у вирішенні цього питання: ні місцева влада, ні обласна, ні державна».
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
