На Прикарпатті ще є 30 храмів московського патріархату

10 лютого у Богородчанах на громадських слуханнях вирішували, кому має належати Домініканський собор. Суперечки навколо храму тривають роками.
А з переходом вірян до Української помісної автокефальної православної церкви розгорівся новий конфлікт, пише Репортер

Храм буде комунальним

На початку 1990-х виконком Богородчанської райради передав приміщення Домініканського собору у користування релігійній громаді Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). З того часу у будівлі діяв православний храм святих апостолів Петра і Павла.

Коли в Україні почалася війна, про свої права на споруду заявила римо-католицька громада. Мовляв, є історичні документи, де вказано, кому насправді має належати костел. Обіцяли за власні кошти відреставрувати будівлю і в майбутньому утримувати її в належному стані. Це було вагомим аргументом, адже храм реставрували ще в 1904-1905 роках. А от громада УПЦ МП, яка користувалася приміщенням, усі ці роки жодних ремонтів там не робила.

Але добровільно передати костел католикам православна громада відмовилась, заявивши, що користується приміщенням на законних підставах. А місцева рада вирішила в міжконфесійний конфлікт не втручатися і порадила римо-католикам шукати історичну справедливість в суді.

Справа зрушилась з місця у 2017 році, коли Богородчанська райдержадміністрація видала розпорядження про розірвання договору з УПЦ МП щодо користування культовою спорудою. Та знову ж таки покидати приміщення представники церкви відмовились. Мовляв, іншої споруди для проведення богослужінь у православної громади немає.

Воювати з прихожанами УПЦ МП – справа марудна, тож із костелу їх ніхто не виганяв. Але 3 лютого більшість парафіян церкви Петра і Павла вирішила змінити конфесійну юрисдикцію і перейти до Української помісної автокефальної православної церкви (або Православна Церква України – ПЦУ). А вже 6 лютого громада ПЦУ прийшла до адмінбудинку з вимогою надати їм Домініканський собор для богослужінь.

«Влада, а це райрада разом із РДА, розірвала договір оренди культової споруди з УПЦ МП, і будівля перебувала у користуванні РДА. І ми, як новостворена громада, більшість якої – 348 голосів, проголосували, щоби звернутися до адміністрації з проханням надати нам місце для церковного служіння», – пояснив отець Феогност Бодоряк, який з 4 лютого є очільником Богородчанської громади святих Петра і Павла ПЦУ.

Читайте також  На Прикрапатті помітили одного з найбільших павуків Європи. ФОТО

Аби вирішити подальшу долю костелу, 10 лютого у Богородчанах скликали громадські слухання.

«До мене звернулася ініціативна група жителів Богородчан, які об’єднались під назвою «Врятуймо костел», з проханням зібрати такі збори, – розповідає селищний голова Ростислав Заремба. – Останнім часом дійсно багато конфліктів є навколо костелу. Мешканці ухвалили рішення, що костел буде у власності громади, але не буде передаватись жодній із конфесій. Це рішення було результатом компромісу, яке вийшло найменш конфліктним. Чи воно найкраще – покаже час».

Наразі храм зачинений, опечатаний і перебуває під охороною.

Нас там не було
Перехід до ПЦУ прихожани церкви Петра і Павла ініціювали після того, як Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні Томос про автокефалію. Щоправда, настоятель церкви Володимир Шувар свою громаду не підтримав.

Після того, як з’явилося оголошення про збори в богородчанському Палаці культури щодо зміни конфесії релігійної громади, Шувар заявив про рейдерське захоплення храму. Мовляв, в ніч з 31 січня на 1 лютого 2019 «невідомі особи зламали замки, проникли в храм, вкрали звідти речі, а після замінили замки на дверях».

«Більше сотні вірян не можуть потрапити до власного храму, – повідомила прес-служба Івано-Франківської єпархії УПЦ МП. – Представники органів місцевого самоврядування говорять, що нічого не сталося, ознаків злочину не вбачають. Представниками поліції двері храму опечатані, а настоятель громади Володимир Шувар з вірянами змушені молитися просто неба».

Володимир Шувар з парафіянами УПЦ МВ моляться на вулиці

Також в УПЦ МП закликали опонентів «до вирішення спірних питань виключно у правовому полі» та попросили «не вдаватись до проявів агресії та переслідування православних українців однієї з канонічних православних церков за ознакою релігійного віросповідання».

Але в законі про перехід вказано, що «рішення про зміну підлеглості» вирішується на загальних зборах, які може скликати будь-хто із членів релігійної громади. Богородчанці так і зробили: визначили час і місце, прийшли, проголосували, зареєстрували офіційний лист до влади.

Читайте також  Карпати без дерев: як з Франківщини шалено вивозять ліс. ВІДЕО

І ніби на цьому мало б все закінчитись, але в УПЦ МП назвали ПЦУ розкольниками і заявили:

«Парафіяни храму святих апостолів Петра і Павла у зборах, що пройшли в палаці культури, участі не взяли, жодних голосувань з оголошених в порядку денному питань не проводили та рішень не приймали. Релігійна громада сповістила присутніх у палаці культури народних засідателів про своє рішення не зраджувати Христову віру та зберегти своє підпорядкування Українській Православній Церкві на чолі з Блаженнішим Онуфрієм».

За словами депутата Богородчанської районної ради Тараса Глодана, на збори з’їхалися близько двох десятків священиків УПЦ МП з усієї області.

«Очевидно, їм треба було зробити картинку і зафіксувати її на відео. Зі священиками зайшли їхні камери, їхні ЗМІ, – каже Глодан. – Представники московської церкви не були налаштовані на конструктивну розмову. Вони зробили заяву, що ці збори не можуть бути легітимними, оскільки їх має проводити священик, – ну, напевно, такі закони в УПЦ МП. Після чого всі разом із отцем Володимиром Шуваром залишили залу. Отець покинув збори і свою громаду».

Бога не змінювали

Громада церкви святих апостолів Петра і Павла стала третьою на Прикарпатті, яка перейшла до ПЦУ. Першими змінити юрисдикцію вирішили прихожани Миколаєво-Успенського собору в Коломиї та церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці у Похівці (Богородчанський район).

Миколаєво-Успенського собору в Коломиї

«Церква, яка була, така і є. Змінилося тільки підпорядкування, – каже настоятель Миколаєво-Успенського собору Микола Сметанюк. – Ми повернулися до своєї історичної цінності: де були хрещені, туди й повернулися. Один священик пішов, залишилося чотири. У цьому нічого страшного немає. Прихожан стало більше. Ми стали канонічною законною церквою. Бога не змінювали. Фанати щось собі вигадують, пишуть мені смс-повідомлення з текстом на зразок: «Чи ти вже вибрав собі пекло?», «Горітимеш у пеклі» тощо, але в мене один суддя – Господь. Лиш він має право судити. Церква стала українською, тепер ми – Православна церква України».

Разом із тим, прес-служба УПЦ МП повідомила, що парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї з настоятелем собору протоієреєм Миколаєм Сметанюком та священиками Андрієм Гринюком, Іоанном Іроденком, Валерієм Книшем «вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви та перейшла в розкол». Мовляв, священики порушили присягу.

«Вказаних священнослужителів звільнено зі всіх єпархіальних посад та виведено з кліру єпархії. Кліру єпархії припинити євхаристійне спілкування з зазначеною парафією і кліриками», – йдеться в указі УПЦ МП.

У Похівці теж не обійшлося без скандалу. Збори щодо переходу відбулися в сільському клубі, де зібрались і прихильники, і противники переходу в ПЦУ. Зо два десятки прихожан УПЦ МП здійняли галас, що збори незаконні. Почалась словесна суперечка на підвищених тонах. Врешті, парафіяни Московського патріархату заявили, що покидають збори, і вийшли із зали під вигуки «сепаратисти!». Натомість, за перехід до ПЦУ проголосувало понад 100 людей.

Читайте також  На об'єкти культурної спадщини Прикарпаття виділять три мільярди гривень

За словами новообраного голови релігійної громади Мирослава Аннюка, рішення назрівало вже давно.

«Храм і земля належить сільській громаді. В селі близько півтисячі мешканців, з них дуже маленька частина не хоче переходити. Люди давно говорили, але не ставало духу відкрито про це заявити. А тепер є Томос і ми набралися сміливості. Їм (прихильникам УПЦ МП – Авт.) цікаво було зробити провокацію, але ми не піддалися», – каже Аннюк.

На сьогодні на Прикарпатті діють 27 храмів і три монастирі УПЦ МП. Найбільше – на території Коломийського (сім церков та один монастир) та Верховинського (шість церков та монастир) районів.

Один храм УПЦ МП залишився у Богородчанському районі. У Городенківському, Косівському та Долинському районах – по два. По одному – на Калущині, Надвірнянщині, Снятинщині та Рогатинщині. Одна церква є у Галицькому районі, там же – жіночий монастир.

Найбільшим храмом на Прикарпатті є Кафедральний собор Різдва Христового в Івано-Франківську. Також у місті вже кілька років триває суперечка між мерією та місцевою єпархією УПЦ МП за приміщення на Чорновола, яке єпархія використовує під Спасо-Преображенський храм.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.