Не знаю як у вас, а у мене рідня така, що і ворогу не побажаєш.
У мене є квартира, яка мені дісталася від батьків — їх не стало, коли мені було 22 роки.
Так ось, тільки сталася біда з моїми батьками, то моя рідні — тітка, дядько і їхні діти — відразу почали претендувати на нашу квартиру, але їм нічого не дісталося.
Вони зробили вигляд, що немає так немає, але образу затамували.
Я закінчила фінансовий університет і пішла працювати в банк.
Рідня, як тільки дізналася, що я працюю в банку, давай мене просити, щоб я допомогла їм оформити кредити під низькі ставки.
Це у нас покладається тільки співробітникам банку, ось вони і хотіли, щоб я взяла кредит на себе. Але я, добре пам’ятаючи історію з моєю квартирою, їм відмовила.
Знову образа і рубець на серці товщиною у великий палець. Але мені це було все одно.
Тоді вони мене познайомили з хлопцем, він мені дуже сподобався, але випадково я почула, як він каже комусь по телефону:
«Та зачекай ви трохи, вона в мене закохалася, як кішка і зробить все, що я їй скажу. Скоро квартира буде ваша, не переживайте».
Я зробила вигляд, що нічого не чула і пішла на роботу. Попросилася затриматися на годину після обіду вдома, мені пішли назустріч і відпустили на половину дня.
Я купила замок, через інтернет знайшла майстра, який швидко поміняв замок в моїй квартирі, зібрала речі свого, так би мовити улюбленого, і виставила їх в під’їзд — якраз перед його приходом.
Він намагався мені зателефонувати, але я не брала трубку, а потім взяла і сказала:
«Слухай, друг! Ще не народився той, хто забере мою квартиру. Так що передай своїм друзям, що ти провалив справу.
І якщо ще раз побачу тебе біля своєї квартири, викличу поліцію. А ти знаєш, що тобі з нею бачитися не дуже добре.
Так що прощай, хлопчику».
Більше я не бачила його ніколи.
Мені було так прикро, що не можу вам передати: адже він мені дуже сподобався, і я вже подумувала про весілля. Видно, не доля.
Але я вірила, що в моєму житті буде все добре.
Я на роботі познайомилася з чоловіком, він був начальником безпеки нашого банку. Він кілька разів мене підвозив додому, а потім запропонував зустрічатися, але я не могла тепер повірити нікому.
Одного разу він запросив мене в кафе, я випила трохи вина, і все йому розповіла: про батьків, про квартиру, про родичів. І він мені тоді сказав:
«Мені від тебе нічого не потрібно в матеріальному плані, у мене все є. Мені потрібна тільки ти, я люблю тебе і хочу, щоб ти стала моєю дружиною».
Не знаю чому, але я повірила Міші і погодилася стати його дружиною.
Як тільки родичі мої дізналися, що я виходжу заміж, то почали Міші говорити про мене гидоти. Але він їм сказав, що якщо вони не заспокояться, то про це сильно пошкодують.
І ось весілля, я не запрошувала своїх родичів — навіщо, вони про мене гидоти говорять, а я повинна їх запрошувати на весілля? Не хочу.
Ми з Мішею поїхали у весільну подорож, були там місяць, а по приїзду я поїхала додому за речами. Але виявилося, що квартира моя вже продана і там живуть чужі люди.
Я зателефонувала чоловікові на роботу і все йому розповіла. І тоді він через своїх знайомих знайшов нотаріуса, який оформляв угоду: виявилося, що мої родичі підробили мій підпис і продали квартиру.
Був суд, родичі віддали людям, які купили у них мою квартиру, гроші, а я повернулася додому.
Тепер я свою квартиру здаю, за цим стежить чоловік. Він мене оберігає від дзвінків і зустрічей з моїми родичами, боїться, щоб вони мене більше не образили.
Я зараз вaгiтнa, у нас в родині щастя і я дуже вдячна долі, що на моєму шляху зустрівся Миша — я за ним, як за кам’яною стіною.
А родичі більше мене не дістають ні квартирою, ні кредитами. Я поміняла свій номер телефону і його знають тільки ті люди, які мене не зрадять і не обдурять.
На чужий коровай рота не відкриєш, так я хочу сказати свою рідню.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
