Нововведення в системі вступної кампанії студентів призвели до того, що десятки абітурієнтів з високими балами ЗНО не змогли вступити в навчальні заклади через те, що бюджетні місця на спеціальностях в останній момент анулювали. Про це повідомляють “ФАКТИ”.
Вступна кампанія 2017 року з самого початку проходить під гаслом “ні дня без скандалу”. Спочатку абітурієнти не могли зареєструвати свої електронні кабінети, потім комп’ютерна система знищила більше 40 тисяч заяв вступників, а деяким навіть змінила бали. Коли ці проблеми з гріхом навпіл вирішили, виникли нові. Наприклад, з сільським коефіцієнтом. Впровадження сільського коефіцієнта — нововведення 2017 року, згідно з яким бали абітурієнтів з сіл система повинна була помножити на 1,02. Але в день, коли всі вузи повинні були оприлюднити списки рекомендованих до зарахування на бюджет, несподівано з’ясувалося, що додаткові бали система помилково додала абітурієнтам з міст, а не сіл. Нова проблема, і, як наслідок, списки рекомендованих до зарахування змогли оприлюднити на півдня пізніше, ніж планували.
Ці списки багатьох абітурієнтів шокували. В першу чергу відмінників, які були впевнені, що з високими балами зовнішнього оцінювання обов’язково поступлять на бюджет. Тим не менш, у цьому році абітурієнти з середнім балом вище 190 (з 200 можливих) на бюджет не поступили, в той час як на деякі спеціальності без проблем пройшли ті, хто ледве зміг набрати 130—140 балів.
Як таке могло статися? Адже досі високі бали в сертифікатах зовнішнього оцінювання фактично були гарантією того, що абітурієнт поступить на бюджетне місце. В цьому році місця держзамовлення розподіляють за принципом широкого конкурсу: чим більше абітурієнтів з високими балами претендують на певну спеціальність в певному університеті, тим більше на цю спеціальність дадуть бюджетних місць. У Міносвіти цей принцип називають справедливим: мовляв, чим популярніший внз, тим більше йому дадуть бюджетних місць. В результаті і абітурієнти будуть задоволені, і університетам буде до чого прагнути. Але на ділі вийшло, що система спрацювала проти абітурієнтів з високими балами у сертифікатах зовнішнього тестування.
Так було, наприклад, у випадку з 17-річним Ярославом Лепехой з Чернігова. До вступу в Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ярослав готувався декілька років. Ходив до репетиторів, займався день і ніч і на зовнішньому незалежному оцінюванні отримав дуже хороший результат: 197 балів з української мови та літератури, 193,5 —з історії України та 180 — з англійської мови. З урахуванням шкільного атестата конкурсний бал — 190,65. У попередні роки з такими балами місце на бюджеті йому було б забезпечено.
— Першим пріоритетом я вказав журналістику у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, — розповідає Ярослав Лепеха. — Другим пріоритетом — міжнародні відносини в тому ж університеті. Третім вибрав Києво-Могилянську академію і так далі. Вступна кампанія у мене, як і у тисяч інших абітурієнтів, проходила “весело”. Комп’ютерна система постійно зависала, давала збої. Щоб зареєструвати електронний кабінет, пішло кілька діб. Зареєструватися зміг тільки вночі, а потім виявив, що система переплутала мої бали. Наприклад, замість 193,5 балів з історії України у мене значилося 193 бали. А на спеціальностях з великим конкурсом 0,5 бала мають істотне значення. Чи варто говорити про те, яких нервів мені все це коштувало? Потім система сама виправила мої бали.
— Я став чекати результатів, які повинні були оприлюднити 1 серпня до 12.00. Але о 12.00, як ви знаєте, нічого не сталося — з’явилися проблеми з сільським коефіцієнтом, через це нам довелося чекати до вечора. Результат мене шокував: незважаючи на високі бали, я не потрапив на бюджет ні по одному з пріоритетів! На юридичний факультет університету імені Шевченка мені не вистачило 0,25 бала. А, наприклад, на міжнародні комунікації — одного бала. Мене випередила абітурієнтка, у якої бали в сертифікатах були нижче, ніж мої! Як же вона пройшла на бюджет? Виявилося, їй допоміг сільський коефіцієнт. Тільки тому, що вона з села, її бали помножили на 1,02. В результаті вона пройшла на бюджет, а я, як кажуть, залишився за бортом.
— Невже з балом 190,65 ви не пройшли ні по одному з пріоритетів?!
— Своїм останнім пріоритетом я вказав спеціальність “історія та археологія” в Чернігівському національному педагогічному університеті. Цей університет великою популярністю серед абітурієнтів не користується. Вже в цей внз зі своїми балами я точно повинен був пройти! Став з’ясовувати, чому мене не взяли навіть туди, і дізнався, що набір на цю спеціальність… анулювали. Але ж заяву на бюджетне місце у мене взяли! З усіх, хто подавав документи на цю спеціальність, я явно був першим в рейтингу. Якщо б знав, що подаю документи на спеціальність, на якій, в принципі, не буде бюджетних місць, вибрав би інший внз. Але як я міг про це дізнатися?
Не менш дивна ситуація сталася з абітурієнтом Донецького національного медичного університету, який не пройшов на бюджет на спеціальність “стоматологія”, маючи 200 балів у сертифікатах ЗНО з хімії та біології. Про це “ФАКТАМ” розповів представник приймальної комісії Донецького національного медичного університету:
— Цей абітурієнт приїхав з окупованого Донецька, захотів вступати до українських внз. Здавши на додатковій сесії зовнішннє оцінювання, набрав з двох профільних предметів максимальну кількість балів. Він вибрав Донецький медичний університет, тому що внз знаходиться в Краматорську і входить в програму “Донбас-Україна”. Відповідно, туди він міг посутпити, уникнувши паперової тяганини. Але не поступив. Увечері 1 серпня з’ясувалося, що за системою широкого конкурсу внз не отримав бюджетних місць на спеціальність “стоматологія”.
— Але ж чим більше заяв від абітурієнтів з високими балами, тим більше вузу виділяється бюджетних місць. Хіба не так?
— Вийшло, що з високими балами і першим пріоритетом на цю спеціальність хлопець був один. Інші абітурієнти вказали наш вуз не першим пріоритетом і, скоріше всього, посутупили в інші університети. А цей абітурієнт в інші внз поступати не пробував, зробив усвідомлений вибір. І в результаті залишився без бюджетного місця. Ситуація обурлива, особливо якщо врахувати те, що ми постійно запрошуємо дітей з окупованих територій Донбасу, обіцяємо забезпечити талановитих абітурієнтів бюджетними місцями. Є ще один момент. Згідно з законом “Про переміщені внз” нам повинні виділяти фіксовану кількість бюджетних місць. Це правило поширюється на університети, які підпорядковуються Міністерству освіти. А наш вуз підпорядковується Міністерству здоров’я. І цього року йому відмовили у фіксованому обсязі держзамовлення.
Ці два випадки, коли абітурієнти з високими балами не змогли вступити на бюджет, не єдині. Багато вступників та їх батьки розповідають свої історії в соцмережах. Ці історії дуже схожі. Практично у всіх випадках в останній момент анулювали набір на ту чи іншу спеціальність. У той час як, наприклад, у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука одна і та ж абітурієнтка якимось чином була зарахована одразу на три спеціальності. І на всі три на бюджет!
Чому ж цього року деякі абітурієнти з високими балами не отримали бюджетних місць? І чому система приймала заяви на ті спеціальності, на які потім набір анулювали? Виявилося, в цьому році ввели нове правило, згідно з яким сам вуз встановлював, при якій кількості бюджетників він готовий набирати групу на ту чи іншу спеціальність. Більшість вузів вказали, що навіть одного студента-бюджетника для формування групи їм буде достатньо. Деякі вказали, що студентів-бюджетників має бути, наприклад, не менше п’яти. І якщо потім виявлялося, що претендентів на бюджет вони набрали не п’ять, а чотири, конкурсний набір скасовувався — і ті четверо абітурієнтів, які за балами потрапляли на бюджет, виявлялися за бортом.
— Саме так було у випадку з Ярославом Лепехой, який, незважаючи на високі бали в сертифікатах ЗНО, не вступив у Чернігівський національний педагогічний університет, — пояснив директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти України Олег Шаров. — Університет вказав, що не стане набирати групу на цю спеціальність, якщо бюджетників буде менше п’яти осіб. А до них по адресному розподілу потрапило чотири людини. Відповідно, внз відмовився від формування такої групи. Хоча особисто я не впевнений, що внз в цій ситуації вчинив логічно. Але університет скористався своїми автономними правами.
— І не взяв чотирьох осіб, які потрапили на бюджет?
— Так, тому що їх було четверо, а не п’ятеро. Серед них є і Ярослав Лепеха. Надалі з цими людьми працювало Міністерство освіти, їм були запропоновані бюджетні місця в інших університетах.
— У випадку з абітурієнтами, які набрали 200 балів з двох предметів і не поступили в Донецький медичний університет, відбулося те ж саме?
— У вузах Міністерства охорони здоров’я України на спеціальність “стоматологія” дуже маленький обсяг держзамовлення: після зарахування абітурієнтів за співбесідами залишалося 47 бюджетних місць на всю країну. У конкурсі на ці 47 місць брали участь більше десяти університетів. Всі університети вказали, що готові формувати групу, навіть якщо на спеціальності буде один бюджетник. А Донецький національний медичний університет вказав мінімум три бюджетника. Ми їх попереджали, що це дуже ризиковано, але внз скористався своїм правом. Трьох бюджетників вони не набрали, та вийшло, що людина залишилася без бюджетного місця. Ми обов’язково запропонуємо інші варіанти. Швидше за все, це будуть Ужгородський або Сумській університети.
— Виходить, що навіть для абітурієнтів з високими балами вступна кампанія — це свого роду лотерея. Наприклад, подав заяви по кільком пріоритетам. У найпопулярніших вузах не пройшов за конкурсом, а в непопулярному вуз несподівано анулює конкурсний набір.
— На щастя, мало хто з абітурієнтів потрапляє в таку ситуацію. А з тими, хто потрапив, ми зараз працюємо. 90 відсотків абітурієнтів ми вже подзвонили. Багато хто з радістю погодилися на ті варіанти, які ми їм запропонували. Деякі попросили час на роздуми. Час є — для них ми продовжимо терміни подачі оригіналів документів. Поки не вдалося додзвонитися лише до декількох абітурієнтів.
— Чому в цьому році внз дали право самостійно встановлювати, при якій кількості бюджетників набирати групу на ту чи іншу спеціальність? Адже в минулому році цього не було — і не було таких проблем.
— Деякі внз самі поставили питання про те, що їм це необхідно, щоб уникнути формування нерентабельно маленьких груп. Міністерство пішло їм назустріч.
— Є надія, що в наступному році ситуація не повториться?
— Ми запропонуємо університетам відмовитися від цієї норми. Самі з великим задоволенням від неї відмовимося або ж обмежимо її. Але є проблема і з самими абітурієнтами. Справа в тому, що у кожного була можливість подати дев’ять заяв. А є ті, хто подав тільки одну або дві заяви — і в результаті нікуди не потрапив. Потрібно міркувати більш раціонально.
— Тобто подавати більше заяв?
— У всякому разі, не обмежуватися одною чи двома заявами. Краще підстрахуватися.
— А як могло вийти, що в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука одна і та ж абітурієнтка отримала відразу три бюджетні місця?
— Це безлад у приймальній комісії інституту, співробітники якої спрацювали нечітко і допустили ряд помилок. Зараз ці помилки виправляються.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
