Нещодавно Україна пережила ще одне потрясіння і це було зумовлено аж ніяк не погіршенням рівня життя населення, ні корупцією у вищих ешалонах влади, а забороною найсвятіших сайтів для молоді і людей старшого віку – «Вконтакті» та «Однокласники». Здавался, в одну мить люди втратили можливість безлімітно спілкуватися, обмінюватися фото і відеоконтентом зі своїми друзями та рідними. В один момент всім довелося реєструвати або відновлювати сторінку у «Facebook» та звикати до відсутності «халявного порно», піратської музики та фільмів, провокативних груп типу «Синій Кит» і «4:20».
Водночас з’явилося багато контенту, який допомагає зануритися у світ російських цифрових технологій, від банального VPN до додатків типу «Вконтакті Україна», що спокійно можна скачати у відкритому доступі на Play Market. Звісно, більшість юзерів інтернету одразу ж ринулася знаходити шляхи виходу з цієї «делікатної ситуації».
Ще однією «великою цифровою бідою» стала заборона російського програмного забезпечення, оскільки 50% українського бізнесу та державних підприємств використовують різноманітне російське програмне забезпечення. Першою ластівкою яка могла сигналізувати про ситуацію на ринку була заборона придбання державними підприємствами російських антивірусних програм – Лабораторія «Касперського» і «Dr. Web». Тоді ні бізнес, ні держструктури не надали цьому значення, тому тепер зіткнулися з тим, що 50% бізнесу використовує в бухгалтерії «1С», а більше 50% підприємств державної власності користується програмою бюджетування «Парус». Також великі торгівельні підприємства, які видають клієнтам дисконтні карти, використовують російську програму «ABBYY Business Card Reader».
Яка небезпека використання російського софту і перегляду російських соцмереж? Інформація про користувача, його місцезнаходження, контакти, фінансові операції зберігається в адміністраторів даних програмних продуктів і якщо вони є російськими державними структурами або лояльними до держави (тобто майже всі), то, звичайно, вони можуть отримувати до цього доступ. Це в свою чергу веде до «зливання» комерційних та державних таємниць прямому агресору. Що стосується пропагандистських сайтів, то давно треба було заборонити ці неприкриті рупори Кремля, які вели ворожу пропаганду серед населення України, що є складовою гібридної війни.
Враховуючи реалії сьогодення, заборона частини російських сайтів і програмного забезпечення – вкрай важливий і потрібний крок, і не зважаючи на те, що він був зроблений дещо з запізненням, це значний внесок в інформаційну безпеку нашої держави. Так, він дещо вдарив, як по населенню, так і по бізнесу, але будемо надіятися що українці знайдуть гідну альтернативу «Вконтакте» та «Однокласники», а компанії зрозуміють, що краще користуватися ліцензійним програмним забезпеченням від «Oracle», «IBM» i «Microsoft» тощо, ніж використовувати піратські копії «1С» та «Парус».
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
