Печера «Петрос» була відкрита спелеологами зовсім нещодавно. Це найвисокогірніша і найважкодоступніша печера Закарпаття, оскільки знаходиться на висоті понад 1900 метрів над рівнем моря, на південному схилі гори Петрос. Довжина її ходів постійно збільшується.
Так, після відвідування її закарпатськими спелеологами 20-го жовтня, були знайдені нові, досі невідомі, ходи. Протяжність печери збільшується. ЇЇ глибина становить вже майже 30 метрів, а довжина ходів – більше ста. Загадковість манить сюди все більше відвідувачів, які сподіваються відкрити для себе щось нове, побачити мирний та спокійний печерний світ, незайману підземну природу, відкрити нові ходи, в яких ще не побувала людська нога, відчути адреналін від самого тільки вигляду величезних валунів, що нависають над головою. Але ця печера через свою важкодоступність не може бути туристичною.
Печера «Петрос» утворилась внаслідок тектонічного розлому у земній корі, тому вона не має таких природніх утворень, як сталактити, сталагміти, геліктити чи інші карстві мінеральні форми, які можна знайти у найбільших карстових печерах Закарпаття – у масиві Мала та Велика Уголька на Тячівщині. Земна кора постійно знаходиться в русі, зсув блоків гірських порід і утворив цю печеру. Вхід у печеру зовсім невеликий. Він виводить до п’ятиметрового вертикального колодязя, спустившись в який потрапляємо в просторний зал. Далі повертаємо наліво і бачимо прірву – 6-7 метрів. Для того щоб спуститись нижче потрібна мотузка. Після спуску печера різко веде в глиб, де є кілька цікавих ходів. Деякі з цих ходів ще до кінця недосліджені через свої малі, недоступні розміри. Серед представників печерної фауни тут зустрічаються метелики та кажани. Щодо останніх – спелеологи ще не впевнені, але цілком можливо, що кажани Петроса – відносяться до нового виду літучих ссавців.
Федір ШАНДОР
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
